Розв’язання. Отже, підвищення ринкових ставок на 10% зведе до зниження ціни облігації на 26,24% або на 236,16 грн

Отже, підвищення ринкових ставок на 10% зведе до зниження ціни облігації на 26,24% або на 236,16 грн, а ринкова вартість облігації буде становити 663,84 грн.

Приймаючи рішення щодо придбання певних цінних паперів, менеджер має вирішити, чи прийнятна для банку така цінова чутливість і чи не будуть інші цінні папери точніше відповідати поточним потребам банку.

Також необхідно оцінити ймовірність значних змін відсоткових ставок на ринку протягом періоду обігу цінного паперу. Аналіз цих аспектів дозволяє інвестиційному менеджеру прийняти обґрунто­ване рішення щодо купівлі чи продажу цінних паперів.

Метод управління відсотковим ризиком за допомогою дюрації полягає в мінімізації зниження доходів банку, які можуть виникнути через зміни відсоткових ставок на ринку. У разі застосування цього методу використовується базове співвідношення: дюрація цінного паперу або портфеля цінних паперів має дорівнювати тривалості планового періоду зберігання банком даного цінного паперу чи портфеля:

D = IG_пл , (5.23)

де IG_пл - плановий період зберігання цінного папера чи плановий інвестиційний горизонт портфеля цінних паперів.

Якщо менеджмент формує портфель цінних паперів виходячи із співвідношення (5.23), то результатом стане імунізація (захист) придбаних цінних паперів від капітальних збитків незалежно від динаміки відсоткових ставок на ринку. Даний метод дозволяє зафіксувати сукупну дохідність цінного папера або портфеля взаємним погашенням двох ключових видів ризиків: відсоткового та реінвестиційного.

Механізм мінімізації зниження доходів базується на існуванні оберненої залежності між відсотковими ставками та ціною цінного папера. Якщо відсоткові ставки зростають після придбання цінного папера, то його ринкова ціна знижується, але банк може реінвестувати одержаний потік доходів під вищу ринкову ставку. У разі зниження відсоткових ставок банк змушений реінвестувати дохід під нижчі відсоткові ставки, але підвищення цін на цінні папери компенсує втрати від реінвестування. Коли середньозважений строк погашення дорівнює плановому періоду зберігання банком цінних паперів, то капітальні прирости або збитки погашаються за рахунок зниження, чи відповідно підвищення реінвестиційних доходів, що й дає змогу зафіксувати сукупний рівень дохідності цінного папера чи портфеля.

Отже, управління дюрацією розглядається як один з підходів до зниження відсоткового ризику і може бути застосований не лише щодо портфеля цінних паперів, а й щодо загального портфеля активів і пасивів банку.