Метод Фаянса

Осади, що утворюються внаслідок тієї чи іншої реакції, адсорбують на своїй поверхні різні іони з розчину. Адсорбційна здібність осадів є вибірковою. В першу чергу адсорбуються ті іони, з яких складається сам осад. Так, наприклад, якщо до розчину KBr додавати розчин AgNO₃, то хоча в розчині будуть знаходитися іони K⁺, NO₃^– та Br^– (або Ag⁺ при надлишку AgNO₃), осад AgBr буде адсорбувати іони Br^– (або Ag⁺ при їх надлишку):

[AgBr]Br^– – до досягнення точки еквівалентності частинки осаду заряджені

негативно;

[AgBr]Ag⁺ – при надлишку AgNO₃ частинки осаду заряджені позитивно.

Тобто в процесі титрування в точці еквівалентності відбувається перезарядження частинок осаду.

На цих властивостях осадів ґрунтується метод Фаянса з використанням адсорбційних індикаторів.

· Адсорбційні індикатори –це слабкі органічні кислоти, в яких забарвлений аніон: HInd ↔ H⁺ + Ind^– .

Осади AgHal слабо забарвлені (білі або жовтуваті). Під час титрування частинки осаду заряджені негативно: [AgHal]Hal^– (безбарвний), тому забарвлені аніони індикатору відштовхуються від них і осад залишається незабарвленим. В точці еквівалентності після перезарядження частинок осаду аніони індикатору притягуються до поверхні осаду й осад забарвлюється: [AgHal]Ag⁺Ind^– (кольоровий).

· Застосування методу Фаянса:

– визначення хлоридів, бромідів та йодидів.

· Умови титрування:

– флуоресцеїн використовуються при визначенні хлоридів, бромідів та йодидів; еозин – тільки при титруванні бромідів і йодидів. Титрування хлоридів у присутності еозину не дає точних результатів, тому що осад забарвлюється раніше точки еквівалентності;

– для того щоб поверхня осаду була як найбільшою, титрування проводять при сильному збовтуванні, особливо біля точки еквівалентності;

– титрування не можна проводити на прямому сонячному світлі, тому що червоний осад може стати сірим, а потім чорним.

Тіоцианометрія (метод Фольгарда)

· Суть метода(зворотне титрування):

Ag⁺ + Hal^– → AgHal↓

надлишок

Ag⁺ + SCN^– → AgSCN↓

· Робочий розчин: