Рефрактометрія
Ø ґрунтується на вимірюванні показника заломлення (n) досліджуваної речовини.
· Суть методу:
При переході променя світла з одного прозорого середовища в інше він змінює свій напрям, тобто заломлюється:
α –кут падіння
β – кут заломлення
Показник заломлення залежить:
P від природи речовини;
P від густини розчину (густина залежить від концентрації);
P від температури (при підвищені температури зменшується густина розчину, а значить зменшується й показник заломлення).
· Обладнання – рефрактометр:
Головні деталі рефрактометру – призми: освітлювальна та вимірювальна. Призми притиснуті одна до одної гіпотенузними гранями. Освітлювальна призма має матову грань, а вимірювальна – поліровану. Краплю досліджуваного розчину наносять між гранями.
4
Промінь світла проходить крізь освітлювальну призму 1, входить в рідину 3 і попадає на поліровану грань вимірювальної призми 2. В окулярі 4 спостерігають заломлення світла: одна частина поля – освітлена, інша темна. Показник заломлення визначають за шкалою на межі світла й тіні, що співпадає з перетином ліній.
· Визначення концентрації:
Кожна рідина характеризується певним значенням показника заломлення. Але показник залежить також від концентрації розчину. Якщо відомий показник заломлення, можна визначити концентрацію:
– за формулою
– за таблицею.
· Застосування методу рефрактометрії:
– для ідентифікації речовин (якісний аналіз);
– для кількісного визначення речовини в розчині;
– для контролю якості виготовлення розчинів та термінів й умов зберігання.
Дата добавления: 2015-02-03; просмотров: 979;