Хроматографія

Ø це метод розділення й аналізу сумішей за допомогою сорбційних процесів. Метод ґрунтується на різному розподілі компонентів суміші між двома фазами – рухомою та нерухомою.

Сорбент –це нерухома фаза:

– тверді речовини: Al₂O₃, SiO₂, силікагель, крохмаль, іоніти;

– рідкі речовини – нерухомі розчинники, що утримуються носіями (наприклад, вода в порах хроматографічного паперу).

Носії нерухомих розчинників –хроматографічний папір, спеціальні пластини.

Сорбат – це рухома фаза (потік рідини , що фільтрується крізь шар сорбенту.

Класифікація хроматографічних методів:

· за механізмом розділення сумішей:

P адсорбційна хроматографія –ґрунтується на принципі розділення суміші речовин за різною силою зв’язків, що утворюються між молекулами речовин та сорбентом. Чим слабкіші зв’язки, тим швидше рухається речовина крізь нерухому фазу;

P молекулярна (розподільна) хроматографія –ґрунтується на принципі розділення за розмірами молекул. Крізь пори нерухомої фази можуть дифундувати тільки речовини, розміри молекул яких не перевищують розміри пор. Внаслідок цього молекули меншого розміру проходять більший шлях і пізніше виходять з колонки, ніж великі молекули;

P осадова хроматографія –ґрунтується на утворенні малорозчинних сполук між речовинами суміші та осаджувачем, що знаходиться в порах сорбенту. Чим більша розчинність, тим швидше речовина вимиється з сорбенту;

P іонообмінна хроматографія –ґрунтується на обміні іонів між досліджуваною речовиною та сорбентом.

· за технікою виконання:

P колоночна;

P паперова;

Pтонкошарова;

P капілярна.