Оберіть правильний варіант відповіді (можливі декілька варіантів). а) сукупність валютних цінностей;

16.1. Валютна система — це:

а) сукупність валютних цінностей;

б) державно-правова форма організації валютних відносин;

в) інституціональний механізм, за допомогою якого визначаються відносини щодо купівлі-продажу іноземної валюти;

г) сукупність економічних відносин, пов'язаних із функціонуванням валюти і господарських зв'язків, сформованих на основі інтернаціоналізації.

16.2. До складових світової валютної системи належать:

а) міжнародні платіжні засоби;

б) механізм встановлення і підтримки валютних курсів;

в) порядок балансування міжнародних платежів;

г) умови конвертованості валют;

д) права й обов'язки міждержавних інститутів, що мають валютні відносини.

16.3. Основою національної валютної системи є:

а) установлена законом грошова одиниця держави;

б) валютний курс;

в) конвертованість валют;

г) базисна валюта.

16.4. Валюта може бути:

а) вільноконвертованою;

б) частково конвертованою;

в) неконвертованою;

г) кредитною;

д) світовою.

16.5. Збільшення курсу національної валюти сприяє:

а) збільшенню обсягів імпорту і зменшенню обсягів експорту;

б) збільшенню обсягів експорту та зменшенню обсягів імпорту;

в) дефіциту платіжного балансу країни;

г) зменшенню золотовалютних резервів держави;

д) збільшенню золотовалютних резервів держави.

16.6. Коли кажуть, що країна девальвувала свою валюту, то йдеться про те, що:

а) ціни принаймні деяких валют, виражені у валюті певної країни, зменшилися;

б) уряд підвищив ціну, за якою він купуватиме золото;

в) у країні є дефіцит торгівельного балансу;

г) внутрішня купівельна спроможність одиниці валюти зменшиться.

16.7. Які переваги дає країні конвертованість національної валюти:

а) залучає іноземний капітал з метою здійснення інвестицій в економіку певної країни;

б) виробники і споживачі країн із конвертованою валютою можуть вибирати найдешевші товари для закупівлі та продажу товарів на найвигідніших ринках збуту за межами країни;

в) збільшує продуктивність праці;

г) зменшує обіг грошей усередині країни;

д) сприяє підвищенню попиту;

є) обіг валюти робить внутрішній ринок доступним для іноземних конкурентів;

ж) зумовлює зростання інфляції;

з) обертання валюти зумовлює її ревальвацію.

16.8. Вільно конвертовані валюти, затверджені на сьогодні Міжнародним валютним фондом:

а) долар США;

б) ліра Італії;

в) євро;

г) єна Японії;

д) фунт стерлінгів Великої Британії;

є) крона Швеції.

16.9. Суб'єктами валютних відносин в Україні є:

а) юридичні та фізичні особи;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Верховна Рада України;

г) Національний банк України;

д) уповноважені банки;

є) біржі.

16.10. До органів валютного контролю в Україні належать:

а) Секретаріат Президента України;

б) Верховна Рада України;

в) Кабінет Міністрів України;

г) Державна податкова інспекція України;

д) уповноважені банки;

е) Національний банк України;

ж) Державний митний комітет України;

з) Міністерство зв'язку України.

16.11. Валютні інтервенції на валютному ринку здійснює:

а) уряд країни;

б) центральний банк країни;

в) комерційні банки;

г) валютна біржа.

16.12. Міжнародна валютно-кредитна установа, що має статус спеціалізованого відділення ООН і створена на міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон- Вудсі 1944 р.:

а) Світовий банк;

б) Європейський банк реконструкції та розвитку;

в) Міжнародний валютний фонд;

г) Банк міжнародних розрахунків.

16.13. Країною - опікуном України в МВФ є:

а) Німеччина;

б) Велика Британія;

в) Франція;

г) Нідерланди;

д) Італія.

16.14. Міжнародна фінансова організація, для якої пріоритетними є такі структурні зміни, як лібералізація торгівлі, приватизація, реформи утворення, називається:

а) Міжнародним банком реконструкції та розвитку;

б) Європейським банком реконструкції та розвитку;

в) Міжнародним валютним фондом;

г) Банком міжнародних розрахунків.

16.15. Міжнародні фінансові відносини можуть групуватись за напрямами:

а) взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн;

б) взаємовідносини держави з юридичними і фізичними особами інших країн;

в) взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями;

г) взаємовідносини між суб'єктами господарювання в межах однієї країни.