Склад доходів та видатків бюджету

Дохід бюджету — об'єктивне економічне явище, пов'язане з сукупністю економічних відносин з приводу розподілу та перерозподілу ВВП з метою формування основного централізованого фонду грошових коштів дер­жави. За своєю сутністю доходи бюджету, з одного боку, є результатом роз­подільних процесів, а з іншого — об'єктом подальшого розподілу на окремі цільові фонди відповідно до функцій держави.

Відповідно до чинного законодавства доходи бюджету можна класифікувати за різними ознаками (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Класифікаційне групування доходів бюджету

За групами і видами доходи бюджету поділяють на: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; офіційні трансферти.

Податкові надходження — передбачені податковими законами України за­гальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. Неподатковими надходженнями є: доходи від власності та підприємницької діяль­ності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побіч­ного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Доходи від операцій з капіталом становлять не­значну частку доходів державного бюджету (приблизно 1 %) і включають: надходження від продажу землі та нематеріальних активів, надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, скарбів, надходження коштів від Дер­жавного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву; інші надходження, визначені законодавством.

Міжбюджетні трансферти — кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних ор­ганізацій на безоплатній та безповоротній основі.

Планування доходів бюджету здійснюється за допомогою таких методів: прямого розрахунку, нормативного, аналітичного, екстраполяції. Основою кожного з цих методів є економічний аналіз, завдяки якому визначається рі­вень виконання бюджетних показників за минулі періоди та чинники, що впливали на них.

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм, передбачених відповідним бюджетом, за виключенням коштів на погашення основної суми боргу та повернення надмірно сплачених до бюджету сум.

Видатки бюджетів характеризуються певними ознаками. Наукову класифі­кацію видатків доцільно здійснювати за такими ознаками: роллю у виробниц­тві ВВП, роллю у відтворюючих процесах суспільним призначенням, рівнями бюджетної системи, рівнями повноважень, функціональним призначенням, відомчим призначенням, цільовим призначенням, програмним призначен­ням, формами фінансування.

Так, за роллю і місцем видатків у виробництві ВВП видатки бюджетів можна поділити на дві групи: 1) видатки, пов'язані з розвитком виробничої сфери; 2) видатки, за допомогою яких забезпечується функціонування і розви­ток сфери суспільних послуг.

За роллю у відтворюючих процесах видатки бюджетів поділяють на поточні і капітальні. Поточними вважаються видатки, які спрямовані на забезпечення простого відтворення і стосуються фінансування поточної діяльності перехід­ної мережі підприємств, організацій та установ. Капітальні видатки — це ви­датки розвитку, пов'язані з розширеним відтворенням і фінансуванням інвес­тиційної та інноваційної діяльності. За використання такого поділу видатків Бюджетний кодекс України передбачає можливість формування поточного бюджету і бюджету розвитку.

Використовуючи поділ видатків за суспільним призначенням можна виді­лити чотири групи: видатки на економіку, видатки на соціальні заходи, видат­ки на оборону та видатки на управління.

За рівнями бюджетної системи можна виділити видатки Державного бю­джету України та видатки місцевих бюджетів.

За бюджетною класифікацією видаткова частина бюджету має такі класифікації: функціональну; економічну; відомчу; програмну.

Функціональна структура видатків побудовано згідно з основними функціями держави. Здійснюються видатки на: державне управління, міжнародну діяльність, національну оборону, освіту, культуру і мистецтва та ін.

Розподіл видатків за економічною характеристикою, з погляду впливу державних видатків на рух суспільного продукту і процес розширеного відтворення, ґрунтується на визначенні поточних видатків і капітальних видатків (видатків розвитку), а також кредитуванні за вирахуванням погашень, склад яких визначає Міністерство фінансів України.

За відомчою класифікацією видатків бюджетувизначається перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджетувикористовується у процесі формування бюджету за програмно-цільовим методом.

Практичне спрямування видатків відповідно до затвердженого бюджету здійснюється за допомогою бюджетного фінансування.

Бюджетне фінансування — сукупність грошових відносин, пов'я­заних з розподілом і використанням коштів централізованого грошового фон­ду держави, які реалізуються шляхом безповоротного і безоплатного надання бюджетних коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, перед­бачених бюджетом. Основою для бюджетного фінансування є затверджений бюджет та бюджетний розпис. Процес бюджетного фінансування здійснюється у встановленому Бюджетним кодексом України порядку органами Державно­го казначейства України.

Бюджетне фінансування може здійснюватись у трьох основних формах: кошторисне фінансування, бюджетне інвестування та державні трансферти.