Величини усмоктувального тиску для різного механічного складу ґрунту, МПа
| Тип ґрунту | Вологість ґрунту, % від НВ | |||||||||
| Суглинок легкий | 0,010 | 0,012 | 0,019 | 0,026 | 0,035 | 0,047 | 0,063 | 0,074 | 0,082 | |
| Суглинок середній | 0,013 | 0,017 | 0,023 | 0,030 | 0,038 | 0,051 | 0,068 | 0,079 | 0,087 | |
| Суглинок важкий | 0,015 | 0,019 | 0,025 | 0,034 | 0,043 | 0,057 | 0,074 | 0,085 | 0,093 |
При використанні тензометрів, необхідно дотримуватись таких правил: місце розташування тензометра повинне бути типовим для поля. В одній то-чці розташовують два тензометри: один на глибині 10-15 см, а інший – 30 см, відстані 10-15 см від крапельниці.
Необхідно регулярно слідкувати, щоб витрати навколишніх крапельниць були в межах норми, не були засмічені нерозчинними солями і водоростями. Для перевірки витрати крапельниць підраховують кількість крапель, що ви-текли за 30 секунд в різних місцях поля і в місці встановлення тензометра.
Установку тензометрів проводять після поливу ділянки. Для їх установ-ки використовують ручний бур чи трубку діаметром трохи більшим, ніж тен-зометри, що мають стандартний діаметр 19 мм. Розмістивши тензометр на необхідну глибину, вільний простір довкола нього обережно ущільнюють, щоб не було повітряних порожнин. На важкому ґрунті роблять отвір тонкою трубкою на необхідну глибину , чекають, коли з’явиться вода. Потім розмі-щують тензометр і ущільнюють ґрунт навколо нього.
Знімати показання тензометра необхідно вранці, коли температура ще стабільна після ночі. Варто враховувати, що після поливу або дощу при під-вищеній вологості ґрунту вище попередніх його показників, ґрунтова волога через пористу частину (сенсор ) проникає в колбу тензометра, поки тиск у ній не вирівняється з тиском води в ґрунті. В результаті чого вакуум у тензометрі може зменшитись, аж до вихідного, що дорівнює нулю, або навіть нижче ну-ля.
Витрата води з тензометра відбувається постійно. Однак, можуть мати місце різкі перепади при високій здатності випаровування ґрунту (жаркі дні, суховії ), а високий біокліматичний коефіцієнт спостерігається в період квіту-вання і дозрівання плодів.
Під час поливів або після них додають у прилад воду, щоб поповнити ту, що раніше витекла. Для доливання необхідно використовувати тільки дисти-льовану воду, додаючи в неї 20 мл на 1 л води 3 %-ий розчин гіпохлориду на-трію, що має стерилізуючі властивості проти бактерій і водоростей . Залива-ють воду в тензометр до початку її витікання, тобто на весь об’єм нижньої трубки.
Необхідно стежити, щоб у прилад не потрапив бруд, у тому числі з рук. Якщо за умовами експлуатації доливають у прилад невелику кількість дисти-ляту, то і профілактично доливають у прилад 8-10 крапель 3 %-го розчину гі-похлориду натрію, що захищає керамічну посудину (сенсор) від шкідливої мікрофлори.
Наприкінці іригаційного сезону обережно виймають прилад із ґрунту обертальним рухом, промивають керамічний сенсор під проточною водою, не ушкоджуючи його поверхні, протирають 3 %-вим розчином гіпохлориду натрію подушечкою. При митті прилад тримають тільки вертикально сенсо-ром униз. Зберігають тензометр в чистій ємності, заповненій розчином дис-тильованої води з добавкою 3 %-вого розчину гіпохлориду натрію. Дотри-мання правил експлуатації і збереження приладу – основа його довговічності і правильних показань при експлуатації.
При роботі тензометрів на початку після їх установки, проходить деякий період адаптації, доки в зоні виміру не сформується коренева система і не буде контактувати із сенсором приладу. У цей період можна поливати з ура-хуванням факторів транспірації ваговим методом з водної поверхні.
Коли коренева система достатньо сформується навколо приладу ( молоді корені, кореневі волоски), то прилад показує реальну потребу у воді. У цей час можуть спостерігатись різкі перепади тиску. Це спостерігається при різ-кому зниженні вологості і є показником для початку поливу. Якщо рослини добре розвинуті, мають добру кореневу систему і гарне листя, – то перепад тиску, тобто зменшення вологості ґрунту, буде більш сильним.
Слабка зміна тиску ґрунтового розчину і відповідно тензометра вказує на слабку кореневу систему, рослини мало чи зовсім на поглинають воду. Якщо відомо, що місце, де встановлено тензометр, не відповідає типовості ділянки через захворювання рослин, надмірної засоленості, недостатньої провітрюваності й т. ін., то тензометри необхідно перемістити на інше місце.
Метод послідовних розрахунків.Для оперативного формування режиму зрошення враховують зміни ґрунтових вологозапасів за фактичними ме-теорологічними даними за будь- який проміжок часу, що визначають роз-рахунковим шляхом за формулою (4.8).
На початок вегетації по замірах вологості ґрунту визначають фактичні запаси легкодоступної вологи
| Wпоч =100⋅γ ⋅ h(βф − βmin), | (5.3) |
де позначення ті ж самі, що і в формулах (4.10), (4.15) і (6.4).
Потім за формулою (4.8) визначають дефіцит водоспоживання за деякий період (найчастіше за декаду), і запаси легкодоступної вологи на кінець пері-оду за формулою
| Wкін =Wпоч − D . | (5.4) |
| В цьому випадку дефіцит водоспоживання може мати від’ємне значення. | |
| Тоді за законами алгебри його необхідно додавати. |
Якщо значення Wкін буде меншим нуля, або близьким до нуля, то в роз-глянутий період необхідно провести поливи. Якщо Wкін значно більше нуля, то поливати не потрібно.
Отримане значення Wкін для першого періоду буде Wпоч для наступно-
го. Таким чином можна вести розрахунки послідовно до кінця вегетації. Але при розрахунках цим методом може накопичуватись похибка від періоду до періоду , тому рекомендується декілька разів інструментально визначати во-логість ґрунту і за формулою (5.3) вносити уточнення в розрахунки.
Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 993;