Перець солодкий

Біологічні особливості.Перець–однорічна рослина родини пасльоно-вих. Стебло трав’янисте, біля основи здерев’яніле, висотою 35-80 см. Тому рослина не вилягає і в процесі вегетації зберігає вертикальне положення. Ко-

ренева система перцю стрижнева, але із застосуванням розсадного способу вирощування вона дуже розгалужується і розростається, як мичкувата. Акти-вні кореві волоски зосереджені, в основному, в шарі 30-40 см.

Перець - теплолюбна культура. Оптимальна температура для її росту і розвитку в межах +20 - 30 °С. Зниження її до +15 °С затримує розвиток, а при +13 °С припиняється ріст. При температурі +35 °С і вище спостерігається пригнічення росту. Рослини перцю чутливі до заморозків. Його насіння по-чинає проростати при температурі не нижче +13 °С і при цьому сходи з’являються на 18 - 25-й день, а при +25 °С на 7 - 9-й день.

Несприятлива для перцю також спекотна погода, особливо в поєднанні з дефіцитом вологи в ґрунті в період квітування. Перець вимогливий до освіт-лення. Нестача світла негативно впливає на його ріст і розвиток, а також при-зводить до опадання зав’язей, пожовтіння листків.

Для нормального розвитку рослини вимагають короткого (12-14-годинного) дня, який прискорює розвиток рослин і сприяє ранньому квіту-ванню і формуванню плодів.

Перець солодкий за періодом дозрівання поділяють на ранньостиглий – від появи сходів до технічної стиглості перших плодів проходить 90-120 днів (біологічна стиглість – від 125 до 150 днів), відповідно середньостиглий –

121-135 (151-160) і середньопізній – 136-150 (більше 160 днів).

За інтенсивністю росту сорти і гібриди перцю солодкого поділяють на середньорослі (35-60 см) і високорослі (60-80 см).

Схема посадки.Чергування дворядних стрічок.Відстань між стрічками1,4 м, між рядками 0,5 м, між рослинами в рядку 0,25 м ( рис. 6.4. а). Площа живлення для однієї рослини 0,175 м², щільність посадки – 57 тисяч рослин на 1 га.

Рис. 6.4. Схема посадки перцю

Чергування дворядних стрічок. Відстань між стрічками 1,4 м, між ряд-ками 0,5 м, між рослинами в рядку 0,30-0,35 м (рис. 6.4. б). Площа живлення для однієї рослини 0,245 м², щільність посадки – 41 тисяча рослин на 1 га.

Догляд за посівамипід час вегетаційного періоду полягає в міжрядно-му обробітку ґрунту, ручному прополюванні в рядках, зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами.

Перець солодкий дуже чутливий до повітряного режиму ґрунту. Тому після опадів проводять його розпушування.

Зрошення.За вимогливістю до вологи серед овочевих культур перецьзаймає одне з перших місць. Тому своєчасне проведення поливів підвищує урожайність цієї культури в 3 - 4 рази.

Рекомендована оптимальна вологість ґрунту не нижче 90 % НВ у період від висаджування розсади до початку плодоношення, і 80 % НВ – у період плодоношення.

При вирощуванні перцю розсадою полив необхідно розпочати до виса-дження розсади, щоб рослини висаджувати в добре зволожений ґрунт. Це до-зволяє поліпшити приживлюваність розсади й уникнути зрідженості.

На початку вегетаційного періоду для підтримання необхідної вологості ґрунту перець поливають часто, невеликими поливними нормами. Врахову-ючи дворядну схему посадки перцю, для цього необхідно створити смугу зволоження шириною близько 60 см при глибині зволоження 25-30 см. Вели-чина поливної норми при цьому складає 30-35 м³/га.

З початку плодоношення за рахунок збільшення глибини зволоження до 40 см і збільшення оптимального діапазону вмісту вологи до 80 % НВ вели-чина поливної норми збільшується до 100-110 м³/га.

Удобрення.Перець солодкий дуже чутливий до внесення добрив.З10тплодів він виносить значну кількість поживних речовин – азоту 47 кг, фос-фору 10 кг і калію 45 кг.

Рослини перцю в період вегетації по різному реагують на умови ґрунто-вого живлення. Найбільша вимогливість до азоту проявляється в період пе-ред квітуванням і під час формування плодів. До початку плодоутворення перцю потрібно підвищені дози фосфорних добрив. Критичний період засво-єння калію – від зав’язування плодів і до закінчення їх достигання. Рослини перцю вимогливі до кальцію і магнію, які потрібні їм протягом всього веге-таційного періоду.

З органічних добрив краще вносити перегній 30-40 т/га разом з фосфор-но-калійними добривами зяблеву оранку в дозах Р_75-90К_30-45, азотні вносять під культивацію навесні в дозі N_60-90. Якщо перегній не вносять, то норму фо-сфору збільшують до 120 кг/га.

Якщо мінеральні добрива не вносились під осінню оранку чи весняну культивацію, а також при слабкому розвитку рослин, необхідно періодично проводити підживлення рослин разом з поливною водою (фертигації): перше

– через 10-12 днів після висаджування, наступні – в період плодоутворення. Види та дози добрив при підживленні залежать від кількості внесення їх під основний обробіток ґрунту.