Капуста білоголова

Біологічні особливості.Капуста білоголова–дворічна холодостійка ро-слина родини капустяних.

Коренева система розміщується на невеликій глибині – до 25 см, тобто в шарі ґрунту, де запаси вологи нестійкі.

Насіння капусти проростає при +2 - 3 °С, оптимальною є температура для проростання +18 - 20 °С, а масове проростання розпочинається при те-

мпературі +5 - 6 °С. Оптимальною температурою для росту і розвитку є +15 - 18 °С. Температура вище +25 °С негативно впливає на формування головок, затримується ріст, подовжується вегетаційний період. У стадії розсади і тех-нічної стиглості може переносити заморозки до -5 °С, а в більш пізньому віці – до -6 - 7 °С.

Капуста білоголова дуже вимоглива до вологи протягом всього вегета-ційного періоду. При нестачі вологи рослини слабо розвиваються і майже не зав’язують головок.

Капуста дуже вимоглива до світла, особливо під час вирощування розсади. З овочевих рослин капуста користується найбільшою популярністю, має багато сортів і гібридів різних строків дозрівання. Сорти і гібриди капусти поділяють на: надранні – вегетаційний період до 115 днів, ранньостиглі – 116-125 днів, середньоранні – 126-130 днів, середньостиглі – 131-145 днів,

середньопізні – 145-160 днів і пізньостиглі – понад 160 днів.

Схема посадки.На постійне місце капусту висаджують стрічковим спо-собом за схемою 90+50×(30 - 35) см. Ця схема найбільш ефективна при вико-ристанні систем краплинного зрошення. При цьому кількість рослин на 1 га складає 40 - 48 тисяч.

Рис. 6.6. Схема посадки капусти білоголової

Догляд за посівамиполягає в систематичному розпушуванні міжрядь,зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами.

Після висаджування розсади міжряддя розпушують на глибину 6-8 см. За вегетаційний період проводять ще 2 - 3 культивації міжрядь, збільшуючи глибину розпушування до 12 - 14 см. До змикання рослин в рядках роблять вручну 1 - 2 прополювання. В умовах зрошення хороші результати отриму-ють при підгортанні рослин після поливів для кращого утворення додаткової кореневої системи рослин.

Зрошення.Капуста білоголова–одна з найбільш вимогливих культурдо вологості ґрунту. Ранні сорти більш вимогливі до вологи порівняно з піз-німи. Для рослин капусти нижній рівень оптимальної вологості ґрунту в пе-

ріод від висаджування розсади до утворення розетки складає 80 % НВ. У пе-ріод утворення головок вологість не повинна бути нижче 90 % НВ.

Для пізньої капусти нижній рівень оптимальної вологості ґрунту у період від висаджування до зав’язування головок складає 75 % НВ. У період від зав’язування головок до початку їх дозрівання необхідно підтримувати більш високу вологість ґрунту – не нижче 80 % НВ. Нерівномірне забезпечення во-логою у цей період викликає розтріскування головок після проведення поливу.

Залежно від фази розвитку рослин протягом вегетаційного періоду змі-нюється і глибина зволоження відповідно до глибини розповсюдження осно-вної маси кореневої системи. У перший період вегетації – до початку утво-рення головок глибина зволоження складає 25-30 см, у другий період – після зав’ язування головок глибина зволоження збільшується до 35-40 см. Відпові-дно до цього змінюється і величина поливної норми.

При вирощуванні ранньої капусти для підтримання вологості ґрунту в оптимальному діапазоні 80-100 % НВ у шарі ґрунту до 30 см величина поли-вної норми у перший період вегетації складає 55 м³/га, у період утворення головок – 70 м³/га. Для пізніх сортів капусти оптимальний діапазон вологості ґрунту складає 75-100% НВ. Поливна норма у перший період вегетації – 90 м³/га, у другий, при передполивній вологості ґрунту 80 % НВ і глибині зво-ложення 40 см, відповідно 100-110 м³/га. Частота поливів визначається фа-зою розвитку рослин, погодними і ґрунтовими умовами, передполивною во-логістю ґрунту.

Удобрення.Для формування врожаю капуста білоголова використовуєзначно більше поживних речовин, ніж інші овочеві культури. На 10 т врожаю капуста використовує 41 кг азоту, 14 – фосфору та 49 кг калію.

Для отримання високого врожаю капусти велике значення мають орга-нічні добрива, що сприяють відновленню структури ґрунту, поліпшують во-дно - фізичні властивості (водопроникність, вологоємкість).

Значно підвищують урожайність капусти і мінеральні добрива. Особли-во багато їй потрібно азоту і калію. При нестачі азоту змінюється забарвлен-ня нижнього ярусу листків – від зеленого до рожевого, при нестачі фосфору листки стають фіолетовими, калію – нижні листки відмирають.

При вирощуванні ранньостиглих сортів під оранку вносять на чорнозе-мах мало- і середньогумусних – 20 - 40 т/га перегною і мінеральні добрива N₉₀P₉₀K₉₀. При вирощуванні середніх і пізньостиглих сортів на чорноземах

малогумусних вносять 30-50 т/га гною і N_110-130P_60-90K_45-60. На темно-каштанових ґрунтах Степу ефективне внесення 40-50 т/га гною і

N_80-110P_40-70K_25-45. Дози мінеральних добрив уточнюють у кожному випадку залежно від ґрунтових умов, зрошення, удобрення, родючості ґрунту.

Мінеральні добрива протягом вегетації вносять і з поливною водою. Пе-рше підживлення капусти проводять у фазі розетки листків в дозі N₂₀K₂₀, а друге – у період зав’язування головок – N₂₀P₂₀K₂₀.

З азотних добрив використовують сечовину, сульфат амонію, із калійних

– хлористий і сірчанокислий калій, калійно-магнієвий концентрат, і із фос-форних застосовують амофос, діамофос, що крім фосфору містять і азот.