Буряки столові

Біологічні особливості.Буряки–дворічна рослина родини лободових.Буряки столові – холодостійка рослина. Насіння буряків починає проростати при температурі +5 °С, сходи з’являються через 14-15 днів після сівби; при температурі +10 - 11 °С сходи з’являються через 10-12 днів, а при +15 - 18 °С через 5-6 днів після сівби. Сходи буряків менш холодостійкі, ніж інші коре-неплідні рослини. Вони пошкоджуються заморозками (-3 - 4 °С). Із появою справжніх листків рослина більш стійка до низьких температур. Найбільш сприятлива для росту коренеплоду температура +15 - 23 °С.

Буряки столові – рослина довгого дня. В роки з затяжною холодною ве-сною в результаті тривалого впливу низьких температур і довгого дня спо-стерігається утворення цвітухи. Культура порівняно посухостійка і світлолю-бна. При недостатньому освітленні у буряків різко знижується урожайність.

Коренева система буряків може проникати на глибину до 2,5 м і до 1,0-1,5 м в ширину. Незважаючи на це, буряки достатньо вологолюбна рослина, особливо в період від сходів до початку інтенсивного росту коренеплоду. Пояснюється це великою листовою поверхнею. Найбільше вологи в ґрунті він потребує в період проростання насіння та зав’язування коренеплодів.

Сорти і гібриди буряка столового за тривалістю вегетаційного періоду від появи сходів до технічної стиглості поділяють на скоростиглі (до 100 днів), середньостиглі (101-120 днів) та пізньостиглі (понад 120 днів).

Схеми посадкипри вирощуванні буряків столових застосовують такі:

- однорядкову, широкосмугову з міжряддям 45 см (рис. 6.8а);

- дворядкову 20+50 або 25+45 (рис. 6.8б);

- трирядкову 30+30+30+50 (рис. 6.8в)

Смугові дворядкові і багаторядкові схеми сівби є найефективнішими при використанні краплинного зрошення.

Догляд за посівамиполягає в систематичному розпушуванні міжрядь,зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами.

Після появи сходів маячної культури або повних сходів буряків столо-вих проводять перший міжрядний обробіток на глибину 5-6 см. У фазі двох справжніх листочків (фаза вилочки) посіви при необхідності просапують у рядках і проривають, формуючи густоту 300-350 тисяч рослин на гектарі.

Рис. 6.8. Схема посадки буряків столових (см)

Міжрядні обробки проводять при ущільнені ґрунту, збільшуючи посту-пово глибину розпушування до 10-12 см.

Зрошення.Високу урожайність коренеплодів буряків столових в зонінестійкого та недостатнього зволоження можна отримати тільки при зрошен-ні. У середньо посушливі роки зрошення підвищує його урожайність у 1,5-2 рази. Високий врожай можна отримати при проведенні післяпосівного поли-ву і підтримці вологості ґрунту не нижче 80-75 % НВ у період від сходів до утворення коренеплодів.

В період формування і росту коренеплодів вологість ґрунту повинна підтримуватись на більш низькому рівні – 70-75 % НВ. Глибина зволоження визначається фазою розвитку рослин: у перший період ґрунт необхідно зво-ложувати до глибини 20-25 см, у другий (утворення коренеплодів) до 40-50см.

Величина поливної норми, частота поливів і тривалість міжполивного періоду залежить від фази розвитку рослин, схеми сівби, погодних умов, схеми розміщення поливних трубопроводів.

При схемі сівби 30+30+30+50 см ( рис. 6.8в) і розташуванні поливних трубопроводів у середині крайніх рядків величина поливної норми в перший період вегетації складає 100- 120 м³/га, у другий, в зв’язку з необхідністю збі-льшення зони зволоження, а також проведення поливу при більш низькій пе-редполивній вологості ґрунту, величина поливної норми збільшується, дося-

гаючи 200-220 м³/га.

Удобрення.Буряки столові використовують порівняно багато поживнихречовин з ґрунту, особливо азоту та калію. На утворення 10 т врожаю коре-неплодів вони споживають 27 кг азоту, 15 – фосфору і 43 кг калію. На чорно-земах звичайних і південних буряки столові реагують, в першу чергу, на фо-сфорні добрива. Часто вміст фосфору на цих ґрунтах мінімальний. На чорно-земах звичайних та південних оптимальною дозою добрив є внесення перед оранкою врозкид N₉₀P₆₀K₁₂₀ або навесні N₃₀ на 1 га під передпосівний обробі-ток. При локальному внесені основного добрива рекомендується вносити йо-го в дозі N₄₅P₃₀K₆₀. Буряки столові добре реагують на внесення мікроелемен-тів, зокрема марганцю і бору.

У вегетаційний період підживлюють рослини, вносячи мінеральні доб-рива з поливною водою. Перше підживлення у дозі N₂₀P ₂₀K₃₀ проводять тоді, коли з’являються 3-4 пари справжніх листочків. Друге – через 20-25 днів піс-ля першого у дозі N₃₅K₆₀.

Морква

Біологічні особливості.Морква–дворічна холодостійка рослина помі-рного клімату родини селерових. При весняній сівбі, в умовах низьких дода-тних температур насіння її проростає при +2 - 4 °С через 25-30 днів, при +4 - 5°С через 12-18 днів, а при +10 - 15 °С через 9-10 днів. Оптимальна темпера-тура для проростання насіння моркви +18 - 20 °С, при якій сходи з’являються через 4-5 днів. Сходи витримують заморозки до -3 - 4 °С і гинуть тільки при їх тривалому періоду -6 - 7 °С.

Морква повільно росте, особливо після сходів. Повільний розвиток зу-мовлюється тим, що в цей період у рослини посилено росте стрижневий ко-рінь, який випереджає розвиток листової поверхні. При відносно невеликій величині асиміляційного апарату (500 - 800 см²) коренева система викорис-товує для живлення значний об’єм ґрунту. Коріння рослин проникає в ґрунт до 2,0 - 2,5 м і поширюється в діаметрі до 0,7 - 0,8 м.

Морква швидше росте при довгому світловому дні. Рослини погано пе-реносять затінення, при загущених посівах і запізненні з прополюванням во-ни сильно витягуються. Після утворення вегетативної маси розпочинається інтенсивне наростання коренеплоду. Практично врожай моркви створюється в останню четверть вегетаційного періоду.

Сорти і гібриди моркви за тривалістю вегетаційного періоду поділяють на ранньостиглі до 100 днів, середньостиглі 101-120, пізньостиглі понад 120 днів.

Догляд за посівамиполягає в систематичному розпушуванні міжрядь,зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами.

Перше розпушування міжрядь на глибину 5 - 6 см проводять після того, як з’являються сходи маячної культури та при появі бур’янів. Другий міжря-дний обробіток проводять на глибину до 10 см у фазі 5-ти справжніх листо-чків. Далі, протягом вегетації ґрунт підтримують в розпушеному стані. Для цього проводять 4 - 5 міжрядних розпушування лапами - бритвами, стрільча-тими та долотоподібними робочими органами на глибину 10 - 12 см.

Зрошення.Морква–відносно посухостійка культура.Найбільше вимо-глива до вологи на початку розвитку – від сходів до початку формування ко-ренеплодів. Вологість ґрунту в цей період повинна бути не менше 80 % НВ. Зниження вологості ґрунту нижче вказаної величини впливає на урожайність моркви. Під час формування і росту коренеплодів вологість підтримують у межах 70 - 100 % НВ. Поливна норма в перший період вегетації – від сходів до формування коренеплодів складає 70 – 75 м³/га. В період формування і ро-сту коренеплодів , у зв'язку із збільшенням глибини зволоження, вона збіль-шується до 200 – 220 м³/га.

В цілому режим зрошення моркви подібний до режиму зрошення буря-ків столових. Крім того, при пересиханні ґрунту тканини коренеплоду морк-ви старіють і при новому надходженні вологи поновлюється ріст внутрішніх його шарів, що спричиняє розтріскування коренів. Ці біологічні особливості необхідно враховувати при визначенні строків поливу моркви.

Удобрення.По відношенню до поживних речовин морква серед овоче-вих культур займає одне із перших місць. З 10 т продукції морква виносить з ґрунту 24 кг азоту, 10 кг фосфору і 40 кг калію. Елементи живлення протягом вегетації використовуються нерівномірно. При недостатній кількості азоту затримується ріст листків; фосфор сприяє підвищенню цукристості, калій збільшує ніжність тканин. Рослини моркви потребують мікроелементи – залі-зо, марганець, сірку. Найінтенсивніше поживні речовини засвоюються в пе-ріод посиленого росту коренеплодів.

Органічні добрива безпосередньо під цю культуру не вносять оскільки їх внесення погіршує товарні якості коренеплодів. Під попередник вносять 40-60 т/га органічних добрив.

Залежно від кліматичних умов та фізико-хімічних властивостей ґрунту під моркву вносять на Лівобережному Лісостепу N₉₀P₉₀K₉₀, Правобережному

Лісостепу N₆₀P₉₀K₉₀ і в Степу N₉₀P₁₂₀K₉₀. Фосфорні та калійні добрива вно-сять під зяблеву оранку, азотні – під передпосівну культивацію.

Морква добре реагує на внесення в рядки під час сівби гранульованого суперфосфату (50-70 кг/га). Враховуючи те, що коренеплоди моркви засво-юють відносно багато хлору, під неї необхідно вносити калійну сіль. Вона збільшує не тільки урожайність, але і покращує якість продукції.

У вегетаційний період мінеральні добрива вносять з поливною водою у вигляді підживлення. Перше підживлення проводять у фазі 3-4-х листків у дозі N₂₀, і друге – у фазі початок формування коренеплодів – технічна стиг-лість у дозі P₃₀K₂₀. Для підживлення застосовують добре розчинні добрива.

Концентрація розчину мінеральних добрив 8 г/дм³ при внесені дво- або три-компонентного добрива.