Цибуля ріпчаста

Біологічні особливості.Цибуля ріпчаста–дворічна холодостійка рос-лина родини цибулевих. Її вирощують в однорічній культурі з насіння і дво-річній з сіянки.

Насіння починає проростати при температурі +3 - 5 °С. Вона дуже чут-лива до бур’янів, особливо на ранніх стадіях розвитку. Інтенсивно розвива-ється при доброму освітлені , а також при достатньому і регулярному зро-шенні. Сім’ядолі чутливі до заморозків, справжні листки витримують зни-ження температури до -3 - 6 °С, але їх верхівки при цьому жовтіють і відми-рають. Оптимальна температура для проростання насіння цибулі +18 -20 °С. Сходи з’являються на 15-18 день, а при температурі нижче +10 °С – на 20-25 день. Ріст рослин і формування врожаю найкраще проходить при температурі +18-+22 °С. За нижчої температури корені цибулини розвиваються швидше, ніж листки. Підвищення температури до +30 - 35 °С затримує ріст та розви-ток рослин.

Основною біологічною особливістю цибулі ріпчастої є те, що при порів-няно сильному розвитку листової маси вона має слаборозвинену кореневу систему. Стрижневий корінь цибулі незабаром після проростання відмирає і утворюється невелика кількість бічних корінців (25- 30 шт.). Вони не прони-кають глибоко в ґрунт і знаходяться, в основному, в орному шарі. Крім того, ці корінці мають мало кореневих волосків, що призводить до слабкої здатно-сті засвоювати елементи живлення з ґрунту. Це зумовлює високу вибагли-вість цибулі до родючості ґрунту.

Сорти і гібриди цибулі ріпчастої поділяють на гострі (з підвищеним вмі-стом цукру і ефірних олій і меншою кількістю води в цибулина), солодкі і напівгострі (з більш соковитими цибулинами і меншим вмістом ефірних олій і цукру ). За тривалістю вегетаційного періоду вони поділяються на скорости-глі (до 100 днів), середньоранні (101-115), середньостиглі (116-130) і серед-ньопізні (понад 130 днів).

Догляд за посівамиполягає в систематичному розпушуванні міжрядь,зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами.

Перше розпушування міжрядь на глибину 3-4 см проводять культивато-ром після появи 2-3 справжніх листочків. Наступні міжрядні обробітки вико-нують систематично після появи сходів бур’ янів у міжряддях і утворення ґрунтової кірки. Глибина розпушування 3 - 5 см. Посіви утримують в неза-бур’яненому стані протягом усього вегетаційного періоду.

Зрошення .Високу урожайність цибулі можна отримати тільки при зро-шенні. Цибуля ріпчаста одна з найбільш вимогливих овочевих культур щодо забезпечення вологою, оскільки її коренева система досить слабка, особливо в період формування цибулин. Найбільше вологи потребує вона у фазі 6 - 7 листків.

При диференційованому підтриманні вологості ґрунту досягається най-більший ефект. У перший період вегетації – від сходів до утворення цибулин,

кили накопичується основна маса листків, необхідно підтримувати вологість ґрунту не нижче 85 % НВ, у період формування цибулин вологість ґрунту на рівні 80 % НВ хоча і забезпечує високий врожай проте погіршує його збері-гання у зимовий період. Тому в цей період і в період дозрівання цибулин краще підтримувати вологість на рівні 70 % НВ. За 20 днів до повного дозрі-вання цибулин поливи припиняють.

Рис. 6.7. Схема посадки цибулі ріпчастої (см).

Протягом всього вегетаційного періоду змінюють глибину зволоження ґрунту: до з’явлення в рослин цибулі другого листка ґрунт зволожують на глибину до 20 см, у фазі 3 -4 листків і пізніше – до глибини 30 см. Залежно від передполивної вологості, глибини зволоження, а також схеми сівби зміню-ється і величина поливної норми.

Величина поливної норми при схемі висіву 27+27+27+50 см і розміщен-ні поливних трубопроводів у центрі крайніх міжрядь (рис. 6.7б) складає бли-зько 70-75 м³/ га, при схемі 15+15+15+60 см і розміщені поливного трубопро-воду у центрі середнього меншого міжряддя (рис. 6.7в) – 60-65 м³/га. Анало-гічна норма при схемі сівби 8+20+8+20+8+20+8+70 см (рис. 6.7г).

У період формування і дозрівання цибулин величина поливної норми при другій схемі складає 170-180 м³/га, а при третій і четвертій – 100-110м³/га (див. рис. 6.7.).

Залежно від конкретних погодних умов за вегетаційний період прово-дять 8 - 12 поливів.

Удобрення.З урожаєм10т продукції з гектара цибуля виносить близько44 кг азоту, 12 кг – фосфору і 21 кг – калію. Основну масу поживних речовин вона використовує в другій половині вегетаційного періоду, коли розпочина-ється формування цибулин. Найбільше вона потребує азоту , але при надлиш-ковому азотному живлені в другій половині вегетаційного періоду можлива затримка достигання цибулин. Найбільшу кількість азоту цибуля використо-вує в перший , а калію – у другій половині вегетаційного періоду. Фосфор споживається рівномірно.

Органічні добрива (20-40 т/га) рекомендується вносити під попередник, а безпосередньо під цибулю бажано внести 20 т/ га перегною під оранку і мі-неральні добрива в дозі N₁₂₀P₆₀K₆₀ на 1 га. При внесені тільки мінеральних добрив їх норму підвищують до N₁₅₀P₁₈₀K₁₂₀. Повну норму фосфорних і ка-лійних добрив краще вносити восени. Цибуля не переносить високої концен-трації ґрунтового розчину, тому азотні добрива рекомендується вносити не одноразово, а у вигляді підживлення з поливною водою.

Для фертигації рекомендується дворазове підживлення: перше – у фазі 2

- 4 листків (N₂₀P₁₀K₁₀), друге – на початку утворення цибулин (P₂₀K₂₀). Цибуля також добре реагує на внесення мікроелементів – марганцю і

кобальту.