Татарбунарська зрошувальна система

Татарбунарська зрошувальна система( рис.1.28) розташована на землях Кілійського, Татарбунарського і Арцизького районів Одеської області, збудована у 1962-1975 рр. [29].Поверхня зрошуваного масиву - пологохвиляста рівнина, де виділяються два рівні: північний - корінне водороздільне плато (абсолютні позначки поверхні досягають 70-80 м над рівнем моря), розчленоване густою річковою мережею, ярами і балками, і південний (верньопліоценові) тераси. Грунтовий покрив представлений чорноземами південними карбонатними, сформованими на лесовидних суглинках. Джерело зрошення - р. Дунай, вода з якої підводиться до водозабору системи двома каналами: Міжгосподарським та Дунайським.

Татарбунарська зрошувальна система є триярусною системою машинного зрошення, підйом і розподіл води на якій проводяться насосними станціями. При цьому геодезична висота подачі води над її рівнем у Дунаї досягає 70 м. Три головні насосні станції (відповідно першого, другого і третього підйомів) забезпечують послідовне перекачування води з Дунайського каналу в Дракулівське водоймище. Крім заповнення водоймища, ці насосні станції забезпечують також подачу води на зрошувані площі в межах зон їх дії [29]. Підйом і розподіл води на поля господарств-водокористувачів здійснюються насосними станціями підкачування.