Інгулецька зрошувальна система

Інгулецька зрошувальна система (рис.1.25.) - одна з перших великих зрошувальних систем в Україні, введена в експлуатацію у 1956-1963 рр. Площа зрошення – близько 65 тис.га.Система охоплює господарства Снігурівського і Жовтневого районів Миколаївської області, Білозерського, Комсомольського та Дніпровського районів Херсонської області [10,29,55,141,142].

Грунтовий покрив у межах системи представлений чорноземами південними гумусовими і темно-каштановими грунтами. На глибині кількох метрів від поверхні залягають горизонти легкорозчинних солей, що негативно впливають на стан зрошуваних земель [57].

Основним способом поливу сільськогосподарських культур є дощування (до 92% площі).

Джерелом зрошення є р. Дніпро, вода якої надходить антирічкою по заглибленому на відстані 80 км руслу р. Інгульця до місця водозабору насосної станції продуктивністю 36 м³/с. Вода подається у магістральний канал двома напірними трубопроводами діаметром 2,8 м і довжиною 60 м. На насосній станції встановлено сім вертикальних відцентрових насосів із приводом від вертикальних синхронних електродвигунів. При проектуванні насосної станції було розроблено і впроваджено ряд нових рішень: допущення зворотного обертання роторів насосів та пропускання води у зворотному напрямку, що сприяло гасінню гідравлічних ударів у трубопроводах; відмову від застосування традиційних клапанів і використання поворотних дискових затворів з приводом від короткозамкнутих асинхронних електродвигунів, що дало змогу заощадити значну кількість електроенергії, на водозаборі насосної станції для захисту риби від всмоктування її насосами та винесення на поля вперше у практиці водогосподарського будівництва в Україні встановлено електрорибо-загороджувач[141].

Вода, що подається насосною станцією, крім зрошення, використовується для наповнення через розподільний канал Р-11 Жовтневого водоймища місткістю 32 млн. м³ для водопостачання м. Миколаєва.

Магістральний канал і вся зрошувальна мережа системи спочатку були збудовані у земляних руслах, які потім вкрили бетонним та бетоноплівковим облицюванням [55]. На системі постійно проводяться роботи, пов'язані із розширенням колекторно-дренажної мережі, будівництвом систематичного дренажу і захистом населених пунктів від підтоплення. Скидні води наповнюють 26 ставків.

Для забезпечення планового водокористування на системі встановлено понад 400 гідропостів, понад 250 водомірів та водовимірювальних пристроїв різних типів, обладнано десять постів телевимірювань і сім постів телеуправління й телеконтролю. Управління експлуатації системи розташоване у м. Снігурівка Миколаївської області, працюють шість експлуатаційних та сімнадцять гідротехнічних дільниць.

Для Інгулецького зрошуваного масиву розроблена система ландшафтно-меліоративнихї заходів, які забезпечують покращення умов формування якості поливної води з урахуванням балансового регулювання водних ресурсів басейну річки Інгулець ( Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. , 2003)[141].