Каховська зрошувальна система

Каховська зрошувальна система(рис 1.24.) є однією з найбільших у Світі і найбільшою на території Європи, яка після повного розвитку повинна забезпечити зрошення земель на території площею 780 тис. га між Північно-Кримським каналом і Молочним лиманом [10,29,142].

Поверхня землі в межах системи рівнинна, розчленована балками, річищами тимчасових водотоків, подами. Грунтовий покрив представлений переважно південними чорноземами і темно-каштановими грунтами. У полях поширені темно-каштанові грунти в комплексі із солонцями і глеє-солодями. Грунтоутворюючими породами, в основному, є лесовидні суглинки. Рівні залягання грунтових вод у північній частині Каховського зрошуваного масиву досягають до 10-30 м, а в південній - 1 - 3 м від поверхні.

Джерелом зрошення сільськогосподарських угідь системи є Каховське водосховище. Для подачі води з нього у Головний Каховський магістральний канал споруджено головну насосну станцію, розраховану на подачу 530 м³/с води на висоту 25 м. Систему збудовано із закритою внутрішньогосподарською мережею, застосуванням високопродуктивної дощувальної техніки, автоматизацією водорозподілу і поливу, конструктивними рішеннями, що забезпечують проектні коефіцієнт корисної дії та земельного використання. Усі сільськогосподарські угіддя Каховської зрошувальної системи зрошуються за допомогою машинного водопідйому, в основному за двоступінчастою схемою: перший підйом здійснюється головною насосною станцією, другий - господарськими насосними станціями, які забирають воду з магістрального каналу та розподільників і одночасно створюють напір у закритій зрошувальній мережі, потрібний для роботи дощувальних машин. Додатковий підйом води з магістрального каналу проводиться тільки для подачі у два розподільчих канали: Р-1 і Р-1-1. Каховську зрошувальну систему оснащено регулюючими спорудами [29].

Міжгосподарську зрошувальну мережу виконано у вигляді відкритих каналів із застосуванням протифільтраційних заходів у вигляді грунто- і бетоноплівкових екранів. Дренажні, поверхневі та скидні води відводяться скидними каналами загальною довжиною майже 160 км до акумулюючих ставків і водоймищ, які використовуються для рибництва.

Головна насосна станція Каховської зрошувальної системи постачає воду також іншим зрошувальним системам: Приазовській, Сірогозькій, Північно-Кримському каналу, Генічеській, Каланчацькій тощо.

Експлуатація Каховської зрошувальної системи грунтується на принципах системи автоматичного регулювання (САР) із застосуванням місцевої автоматизації на господарській мережі, каскадного регулювання б¢єфів, засобів електро- і гідроавтоматики та телемеханіки, що забезпечують повну диспетчеризацію роботи, а отже, управління системою за допомогою ЕОМ.

На системі впроваджено комплекс природоохоронних заходів: насадження лісосмуг уздовж каналів, підтримання за допомогою дренажу оптимального водно-повітряного і сольового режимів ґрунтів, протифільтраційні конструктивні рішення. З метою збереження унікальних природних степових ландшафтів біосферного заповідника ²Асканія-Нова² ім. Ф. Фальц-Фейна, навколо нього створено охоронну зону завширшки 2 км, в якій по периметру цілинного степу побудовано вертикальний дренаж, який спрямований на перехоплення потоку грунтових вод. На системі організовано шість зональних управлінь зрошувальних систем і управління Каховського магістрального каналу [29,142].

На Каховській ЗС впроваджуються новітні технології крапельного зрошення овочевих культур [144,145], а також садів і виноградників (рис.1.6.). Це, в основному, розробки Інституту гідротехніки і меліорації УААН (М.І.Ромащенко та ін.).