НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Рятування постраждалих, збереження їх життя та здоров'я знач­ною мірою залежить від чіткої взаємодії між аварійно-рятувальними та медичними формуваннями під час виконання робіт у зоні лиха, та чіткої організації 2-х етапної системи екстреної медичної допомоги.

У районах лиха проведення пошуково-рятувальних робіт, ведення розвідки, розшук, вилучення постраждалих, надання першої медичної допомоги, перенесення, вивіз їх на тимчасові пункти збору, як правило, здійснюється не медичним персоналом (рятувальниками).

Надання невідкладної медичної допомоги на збірних пунктах здійснюється, як правило, бригадами швидкої медичної допомоги та іншими медичними формуваннями. Евакуація проводиться на першому етапі будь-яким автотранспортом.

Надання допомоги постраждалим на першому етапі полягає у не­відкладній допомозі за життєво - важливими показниками, і має за мету рятування життя максимальній кількості постраждалих (здійснюють медичні підрозділи, що входять до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони).

Наступні етапи допомоги - це етапи кваліфікованої медичної допомоги підрозділами (бригадами) державної системи медицини катастроф.

Перша медична допомога повинна бути надана постраждалим негайно чи у найближчі 30 хв. після вилучення з-під завалів, води тощо.

Світовий досвід підтверджує, що у разі не отримання необхідної допомоги через 1 год. помирає 40% важкопоранених, через 3 год. - 60%, через 6 год. - 95%.

Основними видами ураження у надзвичайних ситуаціях є:

• травми, переломи, вивихи, кровотечі, термічні опіки;

• радіаційне ураження;

• гострі хімічні отруєння;

• масові інфекційні захворювання;

• переохолодження, перегрівання;

• психоемоційні розлади;

• комбіновані ураження.