Статичні конденсатори.

Найбільш застосовуються для компенсації реактивної потужності конденсатори. Вони випускаються на напругу 220; 380 і 660 В трифазними і на напругу 1,05; 3,15; 6,3; 10,5 кВ – однофазними. Потужність одиниці трифазних конденсаторів напругою до 1000 В складає 4-50 кВАр в залежності від напруги і габаритів. Однофазні конденсатори напругою вище 1кВ мають потужність 10-75 кВАр в одиниці.

Конденсатори включаються в мережу паралельно до електроприймачів, внаслідок чого така компенсація має назву поперечної (паралельної) на відміну від поздовжньої, при якій конденсатори вмикаються в мережу послідовно до приймачів.

При відключенні конденсатори зберігають напругу заряду, що приблизно рівна амплітуді напруги в мережі в момент відключення, що за умовами безпеки вимагає наявності розрядних пристроїв. В якості останніх при напругах до 1000 В використовуються лампи розжарювання (2х220 В в мережі 380В), а в установках вище 1000 В – трансформатори напруги.

Конденсатори складаються в комплектні конденсаторні установки (ККУ), що складаються в шафах з апаратами захисту і управління, вимірювальними пристроями і розрядним пристроєм.

Більшість ККУ призначені для групової компенсації реактивних навантажень і розміщуються в цехових мережах, якщо приміщення цехів не пожежо чи вибухонебезпечні і не мають агресивного середовища; в іншому випадку ККУ встановлюються для централізованої компенсації в електроприміщеннях.

Можлива також і індивідуальна компенсація, коли конденсатори наглухо під’єднуються до обмоток окремих електродвигунів чи трансформаторів і комутуються разом з ними. Вона може застосовуватись для електроприводів тривалого режиму і достатньої потужності. Потужність конденсаторів в такому випадку вибирається за реактивною потужністю неробочого режиму.

Комплектні установки напругою 6-10 кВ складаються з однофазних конденсаторів потужністю по 25-75 кВАр, що з’єднані в зірку. Крім шаф з кондесаторами, для групового захисту наявний вхідна шафа з запобіжниками і двома однофазними трансформаторами напруги в якості розрядного пристрою. В цій же шафі розміщується ошиновка схеми трикутника для ввімкнення конденсаторів. Ввід заживлюється кабелем від КРУ на РП (ГРП, ГПП) де встановлена апаратура захисту, управління і вимірювання.

Межею потужності доцільної до компенсації за допомогою кондесаторних установок на напрузі 6-10 кВ є приблизно 10 МВАр, при ній виникає необхідність порівняння варіантів застосування синхронного компенсатора чи конденсаторної батареї.

Поряд з великими перевагами (статичні пристрої, малі втрати) конденсатори мають наступні недоліки:

1) залежність потужності від квадрату напруги кВАр, що знижує стійкість, а при особливо поганих умовах може призвести до лавини напруги;

2) складність регулювання потужності;

3) великі розміри при потужних батареях;

4) перегрівання при підвищенні напруги і при наявності в мережі вищих гармонік, що ведуть до виходу з ладу конденсаторів.

Для захисту конденсаторів від впливу вищих гармонік використовуються спеціальні реактори.