Озера екзогенного походження
Гідрогенні озера поділяють на водноакумулятивні та водноерозійні. Походження цих озер пов’язане з дією морських, річкових та підземних вод. До цієї групи озер належать: а) озера-стариці, які зустрічаються в заплавах річок; б) плесові озера, котрі являють собою розрізнені плеса пересохлих річок; в) дельтові озера, що утворюються в дельтах великих річок; г) лагуни та лимани морських узбереж, які утворилися переважно внаслідок відокремлення від моря заток наносами (узбережжя Чорного, Білого, Балтійського морів).
Карстові озера виникають у районах поширення вапняків, гіпсів, доломітів і утворюються під дією впливу підземних вод на розчинні породи. Улоговини цих озер мають правильну овальну або округлу форму і досить значну глибину. Це озера Кримських гір, басейну р.Онега, Кавказу та ін.
Просадочні (суфозійні) озера виникають внаслідок вимивання підземними водами глинистих частинок, котрі цементують гіпсові породи. Ці озера поширені в степових і лісостепових районах.
Льодовикові озера – це озера, які утворилися внаслідок дії льодовика. До цієї групи належать: льодовиково-ерозійні озера – це озера, які виникли на кристалічних масивах Скандинавії, Канади; карові озера виникли на схилах гір (Альпи, Кавказ, Памір тощо); льодовиково-акумулятивні озера (моренні), що утворилися внаслідок акумулятивної діяльності льодовиків. Ці озера типові для Прибалтики, Полісся, північного заходу Росії; прильодовикові озера – це озера, які утворилися внаслідок моренно-акумулятивної діяльності льодовика чи внаслідок попруження річок безпосередньо льодовиком; надльодовикові озера – це озера, які виникають безпосередньо на льодовику.
Термокарстові озера – це озера, що утворюються в областях розвитку вічної мерзлоти внаслідок танення підземних пластів та лінз льоду. Це озера тундри та тайги, особливо характерні для району Якутії.
Еолові озера з’являються внаслідок дії вітру в міждонних зниженнях або в улоговинах видування. Це озера Прибалтики, Казахстану, Середньої Азії.
Метеоритні озера утворюються внаслідок падіння метеоритів (оз. Каолі в Естонії).
Органогенні озера утворюються на торфових болотах.
2. За розміром поверхні дзеркала води озера поділяють на:
1) дуже великі з площею (F) більше 1 000 км2;
2) великі – з площею від 101 до 1 000 км2;
3) середні – з площею від 10 до 100 км2;
4) малі – з площею менше 10 км2.
3. За ступенем сталості озера бувають постійні та тимчасові(заповнюються водою лише в зволожені періоди року).
4. За характером водообміну озера поділяються на безстічні й стічні.
Безстічні озера – це озера, які не мають ні поверхневого, ні підземного стоку, а витрачають воду лише на випаровування. Це Каспійське та Аральське моря, оз. Ісик-Куль, Балхаш, Чад та ін.
Стічні озера – це озера, з поверхні яких вода витрачається на поверхневий, підземний стік та на випаровування. Це озера Байкал, Онезьке, Ладозьке та ін. Серед стічних озер виділяються проточні озера– це озера, в яких стік становить значну частину водної маси. Це озера Чудське, Зайсан, Сарезьке.
Окрему групу складають озера з перемінним стоком – це озера, які мають стік під час водопілля та паводків, а в межень належать до безстічних озер, бо водотоки, які з них витікають, пересихають.
5. За співвідношенням складаючих витратної частини рівняння водного балансу всі озера, згідно Б.Б.Богословського, поділяють на дві групи: стокові– це озера, у яких стік перевищує випаровування з їх поверхні – уст > Zоз, випаровуючі, у яких випаровування перевищує стік – уст < Zоз. Стокові озера характерні для зони достатнього й надмірного зволоження, а випаровуючі – для зон недостатнього зволоження.
6. За співвідношенням складаючих прибуткової частини рівняння водного балансу озера поділяють на три типи: приточні, коли приток з водозбору переважає над опадами (упр > хоз), нейтральні, коли приток з водозбору ~ опадам (упр ~ хоз), дощові, коли опади переважають над притоком (упр < хоз).
7. За термічним режимом або за класифікацією Фореля Ф.А. всі прісноводні водойми світу поділяють на три групи:
полярні (або холодні) - з температурою на протязі року нижче 40 С та з переважанням зворотної температурної стратифікації;
тропічні (або теплі) - з температурою на протязі всього року вище 40 С і з переважанням прямої температурної стратифікації;
озера в умовах помірного клімату - з температурою вище 40 С і з прямою температурною стратифікацією влітку та з температурою нижче 40 С і зворотною температурною стратифікацією взимку.
8. За ступенем солоності озера поділяють на прісні– вміст солі до 1г/кг (або 1‰); солонуваті- солоність від 1 до 24,7‰ (розташовані в зоні степів та напівпустель); солоні – вміст солі дорівнює солоності вод Світового океану (від 24,7 до 47‰) та соляні, або мінеральні – солоність понад 47‰.
9. За хімічним складом води озера поділяють на три групи: гідрокарбонатні, з переважанням іонів НСО‾3 (більшість прісних озер); сульфатні, з переважанням сірчаних сполук (характерні такі води для солонуватих озер) і хлоридні, з переважанням іонів Cl‾ (такі води характерні для солоних озер).
10. За умовами живлення водних організмів (трофічними умовами) озера поділяють на:
оліготрофні – це глибокі озера, які бідні на рослинний планктон та поживні речовини, з незначною мінералізацією (окрім кальцію) і рівномірним розподілом кисню влітку та взимку;
евтрофні озера – це водойми з великим вмістом поживних речовин; зазвичай неглибокі, добре прогріваються влітку, з великим вмістом органічних речовин та зі зменшенням кисню до дна;
дістрофні озера – це озера, які бідні на поживні речовини; поширені в сильно заболочених районах; мінералізація води незначна, вміст кисню знижений, тому що витрачається на окислення органічних речовин;
мезотрофні озера – це озера з середніми трофічними умовами.
3.1.2.Морфологія озер
Основні морфологічні елементи озера:
улоговина – природне зниження земної поверхні різного походження, в межах якої і розташоване озеро;
озерне ложе – найбільш знижена частина озерної улоговини, яка заповнюється водою при максимальному підвищенні рівня. Воно поділяється на дві основні області: берегову область, в якій переважають процеси руйнування гірських порід, які складають улоговину; глибинну область, в якій відкладаються продукти руйнування.
У береговій області виділяються три зони: берег, узбережжя та берегова відмілина.
Берег– це частина озерного схилу, що оточує озеро з усіх боків і не зазнає впливу хвиль (рис. 3.1.)
Рис. 3.1. Розчленування озерного ложа
Узбережжя – це суха частина, котра зазнає впливу хвиль; заливна частина, яка вкривається водою при високих рівнях, і підводна частина, яка завжди вкрита водою.
Берегова відмілина – закінчується підводним схилом, і є межею між схилом і дном озерного ложа; верхня частина берегової відмілини відповідає нижній межі впливу на берегову область хвильового прибою.
Часто узбережжя і берегову відмілину називають літораллю – це мілководдя. За мілководдям знаходиться підводний схил (або сублітораль) – розташований між літораллю і профундаллю. Профундаль або глибинна область займає найглибшу частину дна, якої хвилювання не досягає.
3.1.3.Основні морфометричні характеристики озера
Морфометричними характеристиками озера називаються абсолютні й відносні величини, які характеризують форму і розміри озерної улоговини та кількість води, що її заповнює. До них належать:
1. Площа озера або поверхня дзеркала води характеризує площу водної поверхні Fоз, яка залежить від зміни рівня води і визначається за картою планіметром або палеткою.
2. Довжина озера – найкоротша відстань між найбільш віддаленими точками його берегової лінії. Ця лінія може бути прямою або кривою.
3. Ширина озера Воз – відстань між протилежними берегами озера. Найбільша ширина Вmax визначається як найбільший перпендикуляр до лінії довжини озера, а середня ширина Всер – це відношення площі озера Fоз до довжини L:
Всер = F/L
4. Довжина берегової лінії Lбер – довжина урізу води, вимірюється циркулем або курвіметром.
5. Глибина озера hоз – це відношення об’єму води до площі дзеркала:
hоз = w/Fоз
6. Ступінь порізаності берегової лінії к – відношення довжини берегової лінії L до довжини кола L1 з площею, яка дорівнює площі озера Fоз:
к =
7. Зміна об’єму і площі озера залежить від зміни положення рівня води (глибини) в озері. При підвищенні рівня води відповідно збільшується площа озера та об’єм води в ньому і навпаки.
Дата добавления: 2015-03-19; просмотров: 1605;