Значення коефіцієнта сонячності клімату, С

Схематична карта світлового клімату колишнього СРСР представлена в [15]. Коефіцієнт світлового клімату визначається в залежності від світлового поясу даної ділянки території.

Наведемо деякі міста, розташовані у відповідник світлових поясах (с.п.):

I с.п. - Петрозаводськ, Нар'ян-Мар, Воркута, Мурманська ін.

II с.п. - Тула, Магадан, Санкт-Петербург, Верхоянськ, Петропавловськ-Камчатський тощо.

III с.п. - Якутськ, Омськ, Охотськ; Москва, Мінськ, Нижній Новгород, Саратов та ін.

IV с.п. - Київ, Харків, Кишинів, Волгоград, Чита, Комсомольск-на-Амурі, Хабаровськ, Владивосток та ін.

V с.п. - Сімферополь, Тбілісі, Єреван, Ашгабат, Ташкент, Баку та ін.

Коефіцієнт світлового клімату тнаводиться в табл. 10 2.

Коефіцієнт сонячності клімату сколивається від 1.0 на півночі до 0,6 на півдні СНД (табл.10.3).

Нормований рівень природної освітленості визначається площею світлових прорізів біля зовнішніх огороджень на основі розрахунків при проектуванні:

при бічному освітленні, м²:

Sв = е_н η_в S_п К_зб К_з /τ_оr₁·1ОО; (10.10)

при верхньому освітленні, м²:

Sв.п = е_н η_п S_п К_з К_з /τ_оr₂·1ОО; (10.11)

де е_н -КПО нормоване; S_в та S_вп- площа вікон та прорізів (ліхтарів), відносно одне одного; S_п - площа підлоги; η_в та η_п -світлові характеристики вікна та ліхтаря (орієнтовно приймається для вікон 8,0-15,0, для ліхтарів 3,0-5,0); К_зб- враховує затінення вікон напроти стоячими будівлями, приймається в межах 1-1,5; К₃ -коефіцієнт запасу, приймається 1,52; r₁ та r₂ - коефіцієнти, які враховують підвищення КПО від відбитого світла r₁ = 1,5 - 3,0 (більше значений при бічному односторонньому освітленні); r₂ = 1,1 - 1,4; τ_о - загальний коефіцієнт світлопроникнення. який визначається за допомогою таблиць, що наведені у нормативних документах.