Допоміжних будівель та приміщень

На підприємствах харчової промисловості види зорових робіт характеризуються від III до VIII розрядів. Приміщення, в основному, обладнуються загальним освітленням, Напоточних лініях воно локалізоване.

Рис. 10.4. Світильники:

а) НОБ-300 з лампою розжарювання, вибухозахищений:

1 - гвинт заземлення, 2 - іскрогасний патрон; 3 - гумова прокладка; 4 - затиски; 5 - захисний каркас; 6 - скляний ковпак; б) ПУ-100 - вологозахисний (промисловий); в) "Універсал" УП-200 - пилебризконепроникний; г) Рн-60 - пилонепроникний

Крім робочого освітлення нормами передбачено встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.

Аварійне освітлення передбачають для продовження робіт там, де у випадку робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути вибух, пожежа, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при цьому повинна складати 5% від робочого освітлення, але не менше 2,0 лк у приміщенні і 1,0 лк - на території підприємства

Рис. 10.5. Схема захисного кута

Рис.10.6. Світильники з газо-розрядними лампами

а, б - вбудовані в стелю, закриті, ВЛВ і ВЛК; в - світлове обладнання ЛОУ

Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.

Охоронне освітлення передбачають вздовж території в нічний час або чергове - в приміщенні. Для цієї мети виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.

Розрахунок штучного освітлення.На виробництві часто постає питання, коли необхідно дослідити існуючу освітлювальну установку або проектувати нову для даного виду робіт, У першому випадку розраховують освітленість, яку повинна створити освітлювальна установка, вимірюють дійсну освітленість та порівнюють її з нормованою.

У другому випадку обирають систему освітлення, тип джерела світла, визначають нормовану освітленість і розраховують кількість світильників або ламп, які забезпечують нормовану освітленість.

Для цього застосовують кілька методів. Ось деякі з них:

1. Метод питомої потужності - найбільш простий, але є приблизним (орієнтовним) методом розрахунку. Він базується на визначенні за світлотехнічними довідниками питомої потужності освітлювальної установки, яка залежить від коефіцієнтів відбиття стелі, стін, підлоги приміщення, коефіцієнтів запасу для світильників із різними джерелами світла. Таблиці для визначення питомої потужності складені для різних показників освітленості та коефіцієнтів, тому для розрахунку необхідно користуватись ними.

Знайдену в таблиці питому потужність перемножують на площу і одержують загальну необхідну потужність. Розділивши загальну потужність на кількість ламп, одержують потужність однієї лампи і, навпаки, розділивши на потужність однієї лампи - одержують їх кількість, Вт:

Р_л = Р_питS/N, (10.12)

де Р_л -потужність однієї лампи, Вт; Р_пит - питома потужність, Вт м²: S - площа приміщення, м²: N -кількість світильників (ламп).

2. Найзручніше користуватись методом коефіцієнта використання світлового потоку. Необхідну кількість світильників або освітленість розраховують за формулою, лм:

Р = Е_нSК_зZ/Nnη,(10.13)

тоді

N = Е_нSК_зZ/Fnη, (10.14)

Е_р = FηNn/SК_зZ, (10.15)

де Е_н, Е_р нормована та розрахована освітленість, лк; S - освітлювальна поверхня, м²; N,n -кількість світильників і памп у кожному, шт.; К₃ - коефіцієнт запасу, який враховує старіння лампи, запиленість приміщення (1,3...2); Z -коефіцієнт нерівномірності освітлення, залежить від розташування світильника і знаходиться в межах 1,1...1,25; F -світловий потік однієї пампи, лм; η - коефіцієнт використання світлового потоку, визначається по світлотехнічних таблицях, залежить від коефіцієнтів відбиття стель, стін та індексу приміщення. Індекс приміщення враховує висоту підвісу світильника над робочим місцем Н_п,довжину та ширину приміщення Аі В:

і = АВ/(А + В)Н_П. (10.16)

Коефіцієнт η вказує, яка частина світлового потоку (корисна) падає на робочу поверхню, Для світильників з лампами розжарювання η - 0,1...0,71; із газорозрядними η = 0,2...0,97

Значення коефіцієнта К_з

Е = І ·cosα/К₃Н_С², (10.17)

де Е - освітленість, лк; I - сила світла у напрямку від джерела на дану точку робочої поверхні, кд; α - кут падіння світлового потоку, між променем і перпендикуляром до робочої поверхні, град.; Н_с-висота підвісу світильника, м; К₃ -коефіцієнт запасу (рис. 10.7).

Дані про розподіл сили світла Ізнаходяться у світлотехнічних таблицях. При розрахунку освітленості робочої поверхні кількома світильниками результати від кожного додають.

Рис. 10.7. Схема для розрахунку освітлення

Експлуатація та контроль освітлювальних установок,

Будь-який вид освітлення може раціонально використовуватись за умов систематичного догляду, правильної експлуатації та контролю освітленості на робочих місцях не менше одного разу на рік,

В залежності від специфіки цехів складаються графіки перевірки стану віконного скла, світильників, електроарматури, їх очищення та миття. Внаслідок тривалої експлуатації ламп їх світловий потік знижується до 25%. Такі лампи треба своєчасно замінювати. Забороняється встановлення світильників, до комплекту яких входять неоднотипні газорозрядні лампи, а також такі, що мають різний спектр та величину світлового потоку.

Очищення світильників належить проводити не менше одного разу на гри місяці. Очищення шибок світлових прорізів проводиться не рідше двох разів на рік для приміщень із незначним виділенням пилу і не менше чотирьох разів із значним виділенням пилу.

Основним приладом для контролю та вимірювання освітленості на робочих місцях є люксметри типу Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117. Вони відрізняються границями вимірювання та оформленням. Принцип дії в усіх однаковий і базується на явищі фотоелектричного ефекту.

Для автоматичного контролю освітленості на робочих місцях встановлюються фотодіоди ФД, які вказують на недостатню освітленість.

В табл.10.1 представлене значення нормованої природної освітленості КПО (е_н) для будівель, розташованих в IV поясі світлового клімату (Україна).

Нормовані значення КПО для будівель, розташованих в різних поясах світлового клімату, слід визначати за формулою (10.9).

Отримані за формулою значення слід округляти до десятих долей.