Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці

Схема розміщення трелювальних волоків на лісосіці повинна найефективніше забезпечити трелювання лісу зі всієї площі освоюваної лісосіки при незначній середній відстані трелювання та при якнайкращому зберіганні підросту. Головними факторами, що впливають на схему розміщення волоків є рельєф місцевості, грунтові умови, характер лісонасадження, розміри лісосік, тип трелювального і навантажувального механізмів, вид лісовозного транспорту.

Паралельна схема з одним навантажувальним пунктом. Лісосіку розбивають паралельними пасічними волоками, розміщеними перпендикулярно до лісовозного вуса. Деревинну сировину відвантажують з одного відвантажувального пункту. Пасіка має прямокутну форму й однакові розміри. Використовують при тракторному трелюванні для розроблення невеликих лісосік зі збереженням підросту, при біологічному сушінні дерев, при поступових рубках. Перевага схеми в тому, що трактор працює протягом зміни як на пасічних, так і на магістральних волоках; досить проста схема розбивання лісосіки на пасіки і легко дотримуватись черговості пасік при їх розроблянні.

Паралельна схема з кількома навантажувальними пунктами.. Лісосіку розбивають паралельними пасічними волоками, розміщеними перпендикулярно до лісовозного вуса, а відвантажувальні пункти розташовують уздовж усього лісовозного вуса. Використовують за наявності мобільних навантажувальних засобів (щелепних навантажувачів) та плавному рельєфі місцевості. Ця схема дозволяє скоротити відстань трелювання, зробити запаси лісу вздовж вуса біля лісовозної дороги.

Діагональна схема із розміщенням магістральних волоків по діагоналях розроблюваної ділянки лісосіки передбачає відвантаження лісу з одного верхнього складу. Пасічні волоки прилягають до магістрального під кутом 45-60⁰. Застосовують у рівнинній та горбистій місцевості при наявності на лісосіці куртин молодняку, галявин.

Радіальну схему застосовують на лісосіках з слабкими грунтами. Магістральні волоки розташовують на найкоротшій відстані до одного верхнього складу, пасічні волоки прилягають до магістрального під кутом 45-60⁰.

Віялову схему використовують при трелюванні лісоматеріалів канатними установками. Лісосіку розбивають на пасіки у вигляді трикутників секторів, посередині яких проходять волоки.

Рис. 26. Схеми розміщення трелювальних волоків на лісосіці:

а - паралельна з одним навантажувальним пунктом; 6, в- паралельна

з декількома навантажувальними пунктами; г - діагональна; д - радіальна;

є - віялова; ЦТ - центр тяжіння фігури

На вибір схеми трелювальних волоків, їх ширину та довжину впливають такі чинники:

· Метод господарювання, вік деревостану, організація та метод звалювання дерев і характеристика конкретних механізмів та машин, що застосовуються на даній лісосіці.

· В молодих деревостанах трелювальні волоки прокладають відносно густо (на відстані 25-30 м один від одного) з урахуванням існуючих прогалин, але їх ширина підбирається з огляду як на параметри стовбурів (сортиментів), так і використовуваних машин і механізмів незначної ширини (2 м).

У цих деревостанах, а згодом і в середньовікових та стиглих залежно від параметрів техніки використовують лише кожний 2-3 волок. Найбільш рентабельними є закладання довготривалих трелювальних волоків у молодих деревостанах і користуватися ними як під час доглядових і санітарних, так і під час головних рубок.