Охорона навколишнього середовища

Існують два види провідних ліній СЦБ і зв'язку — повітряні і ка­бельні. Для забезпечення електроенергією ліній СЦБ і зв'язку, інших спо­живачів на опорах контактної мережі постійного струму підвішують спеціальну трифазну лінію електропередачі напругою 10кВ.

На залізницях,електрифікованих на змінному струмі, застосовують тільки кабельні лінії зв'язку і СЦБ, тому що в звичайних лініях зв'язку і автоматики в результаті електромагнітноговпливу можуть виникати не­безпечна напруга і серйозні завади. Підземні кабелі укладають у траншеї, тунелі і колектори кабельної каналізації, захищаючи їх від механічних по­шкоджень та індукції.

Для попередження можливості попадання людини під напругу і ураження її струмом у випадках пошкодження ізоляції або обривання проводів влаштовують захисні заземлення. Захисному заземленню підля­гають усі металеві зовнішні частини і каркаси електромеханічного облад-

нання на території тягових підстанцій, опори контактної мережі, металеві споруди на залізничних лініях (наприклад, мости, шляхопроводи, тунелі, світлофори тощо). Заземлення застосовуються штучні (із стального дро­ту) і природні (водопровідні комунікації, рейки). Конструкція пристроїв заземлення залежить від роду струму — постійний чи змінний. Заземлен­ня опор контактної мережі можуть бути індивідуальними і груповими (для декількох опор), вони виконуються із стального дроту, яким опори з'єднуються з рейкою. В найбільш відповідальних місцях (біля паса­жирських платформ, переїздів, переходів) для більшої надійності влашто­вуються подвійні заземлення.

Контактні проводи на електрифікованих залізничних лініях постійно­го струму завжди мають позитивну полярність (рис. 5.25), тому що вона є найбільш сприятливою для боротьби з блукаючими струмами. Струм від тягових підстанцій проходить контактними проводами через силові і до­поміжні ланцюги електровоза, потім через колісні пари на рейки, і рейко­вими нитками та відсмоктувальною лінією повертається на тягові підстанції. Рейки електрично майже не ізольовані від землі, тому частина струму проходить землею. Іноді такі струми при вимірюванні приладами виявляють на відстані декількох кілометрів від залізничної лінії. Зро­зуміло, чому їх називають блукаючими. Якщо вздовж залізничного полот­на прокладені трубопроводи, інші металеві споруди, то блукаючі струми проходять також і ними, а біля тягових підстанцій повертаються в рейко­во-відсмоктувальну мережу. Ті зони, де блукаючі струми переходять із землі в металеві підземні споруди, називають катодними зонами,а зони, де вони стікають із певних споруд у землю і повертаються у відсмокту­вальну лінію — анодними. Перехід струму із металевих підземних споруд у землю в анодних зонах спричиняє сильну електрокорозію — пошкод­ження і руйнування металу. Вона буває настільки інтенсивною, що стальні трубопроводи виходять з ладу уже за декілька років, ще швидше руйнуються кабелі зв'язку. Слід відзначити, що за негативної полярності контактних проводів та позитивної в рейках І землі ці руйнації були б ще більшими. Електрокорозія зосередилась би не в двох місцях, а була б по­ширена уздовж всієї залізничної лінії, І в цьому випадку важче проводити заходи щодо захисту від неї. Одночасно з боротьбою із електрокорозією металевих комунікацій запроваджуються заходи для зменшення блукаю­чих струмів і всілякого захисту від них підземних споруд.

На електрифікованих лініях змінного струму підземні споруди менше піддаються електрокорозії, ніж на лініях постійного струму. Це пояс­нюється тим, що змінний струм частоти 50 Гц змінює свій напрямок 100 раз в одну секунду. Відповідно зменшується небезпека електрокорозії.

Проте на лініях змінного струму практично неможливо захистити по­вітряні лінії зв'язку, там, як вже зазначалось раніше, влаштовують підзем­ні кабельні лінії з особливими заходами захисту від електромагнітної індукції.

В проектах електрифікації залізничних ліній на всі ці роботи і рекон­струкцію автоматики та зв'язку доводиться виділяти біля 20-25% загаль­ного кошторису електрифікації.

Контрольні питання до розділу 5

1. Які структурні підрозділи забезпечують електропостачання електри­
фікованих залізниць?

2. Які електростанції входять до складу енергосистем країни, як вони
з'єднуються між собою і споживачами?

3. З яких основних частин складається тягова мережа, які функції вони
виконують?

4. Що собою являють фідерні і підстанційні зони живлення? Для чого
влаштовуються пости секціонування?

5. Перерахувати існуючі системи електротяги. В чому полягають перева­
ги систем змінного струму над системою постійного струму?

6. Коротко охарактеризувати суть системи однофазного змінного струму
з екрануючими і підсилюючими проводами (ЕГШ)?

7. Які бувають тягові підстанції за родом струму, конструктивним вико­
нанням і способом управління?

8. Як змінюються напруга і рід струму на підстанціях постійного струму?
В чому перевага дванадцятипульсової схеми випрямлення струму?

9. Як змінюється напруга на підстанціях змінного струму? Чим відрізня­
ються ці підстанції від підстанцій постійного струму?

10.З яких основних елементів складається ланцюгова контактна підвіска?

11.Які бувають контактні підвіски за конструкцією і натягуванням кон­
тактного проводу і несучого троса?

12.Як влаштовується повітряний проміжок і яке його призначення?

13.Як влаштовується нейтральна вставка і яке її призначення?

14.Який існує порядок вмикання і вимикання контактної мережі? Якими
приладами вони виконуються?

15.Де виникають блукаючі сгруми і які вживаються заходи для зменшен­
ня наслідків їх дії?

16.Які вживаються заходи для захисту електроліній СЦБ і зв'язку, інших
комунікацій уздовж залізничних колій від індуктивного впливу тяго­
вого змінного струму?

17.Які основні вимоги ПТЕ до утримання пристроїв електропостачання
на залізницях?

Розділ 6. Вантажно-розвантажувальні машини і механізми