Вимоги ПТЕ до автозчепного пристрою

Забороняється ставити в поїзди вагони з несправностями автозчеп­ного обладнання:

• тріщина в корпусі автозчепу, злам деталей механізму зчіплювання;

поширення зіву, зношення робочих граней зубів понад допусків;

• випадання або неправильне закріплення валика підйомника;

• надмірно короткий або довгий ланцюжок розчепного приводу, тріщи­
на або злам важеля, фіксуючого і підтримуючого кронштейнів;

• несправність запобіжника замка;

• обрив або тріщина центруючої балки і маятникових підвісок;

• тріщина або злам клина, тягового хомута, неправильне їх закріплення;

• тріщина або злам упорів на хребтовій балці, ударної розетки на
кінцевій балці;

• несправність поглинального апарата, тріщини, потертості корпусу,
злам пружин.

ПТЕ вимагає, щоб висота осі автозчепу над рівнем головок рейок була:

• у локомотивів, пасажирських та вантажних порожніх вагонів — не
більшою 1080 мм;

• у локомотивів і пасажирських вагонів з людьми — не меншою 980 мм;

• у навантажених вантажних вагонів — не меншою 950 мм.

Різниця у висоті між поздовжніми осями автозчепів допускається не більшою:

• у вантажному поїзді — 100 мм;

• між локомотивом і першим навантаженим вагоном вантажного
поїзда — 110 мм;

• в пасажирському поїзді, що рухається зі швидкістю до 120 км/год, ~
70 мм, а зі швидкістю 121-140 км/год, — 50 мм;

• між локомотивом і першим вагоном пасажирського поїзда — 100 мм.
Автозчеп пасажирських вагонів повинен мати обмежувачі вертикаль­
них переміщень.