Робота механізму зчіплювання при зчепленні та розчепленні вагонів

У корпусі автозчепу є механізм зчіплювання.

Механізм зчіплювання (рис. 3.50) складається з таких деталей:

замка,який замикає сполучені автозчепи в зчепленому стані;

замкоутримувача;

запобіжника замка («собачки»),що охороняє замок у певному місці

та положенні і запобігає саморозчепленню вагонів;

підйомника;

валика підйомника,

болта з гайкоюдля закріплення валика підйомника.

Автозчепи зчіплюються автоматично при стисканні вагонів між собою або локомотива з вагоном. При цьому малий зуб одного автозчепу попадає в зів сусіднього, замки при стисканні переходять в середину головок і опу­скаються під дією власної ваги в нижню частину зіву і автозчепи замика­ються, тобто заклинюються замками.

Розчепний привод (рис. 3.49) слугує для штучного розчеплення автоз­чепів і складається з таких елементів:

• розчепного важеля,що має ручку для повороту;

• ланцюжка;

• фіксуючого кронштейна;

• підтримуючого кронштейна.

Для розчеплення автозчепів необхідно до кінця повернути ручку розчеп­ного важеля будь-якого із двох зчеплених автозчепів (із вертикального поло­ження вверх по колу від кінцевої бадки і тут же опустити у вихідне положен­ня). Важіль повертаючись натягує ланцюжок, який, в свою чергу, повертає валик підйомника. Валик повертаючись піднімає підйомник, а підйомник — замок, знімаючи блокування запобіжника. Коли автозчепи розходяться, замок ховається в карман головки і автозчепи знову готові до зчеплення.

Підйомник у піднятому положенні може закріпити замок в розчепле­ному стані, що запобігає наступному зчепленню. В такому випадку ручка розчепного важеля затримується на поличці фіксуючого кронштейна і з головок автозчепів виглядає червоний сигнальний відросток замка.