Проміжні рейкові скріплення
Проміжні рейкові скріпленняслугують для з'єднання і скріплення рейок з рейковими опорами, забезпечення постійної ширини колії і певного положення рейки в просторі, стійкості рейок під дією рухомого складу.
Скріплення бувають:
• роздільні,коли рейка прикріплюється до підкладок жорсткими болта
ми, а підкладки до шпал — болтами або шурупами;
• нероздільні,коли рейка прикріплюється до шпал або брусів костиля
ми або шурупами, які пронизують підкладку;
• змішані, коли рейка прикріплюється до шпал двома або трьома основ
ними костилями, які пронизують підкладку, а також двома додаткови
ми пришивними костилями, які окремо з'єднують підкладку і шпалу.
На дерев'яних шпалах найбільш розповсюджене костильне скріплення
змішаного типу ДО (рис. 2.85), що застосовується для рейок P43 і важче.
При скріпленні типу ДО на прямих ділянках колії за швидкості руху до 100 км/год, і на кривих радіусом понад 1200 м рейки пришиваються на кожному кінці шпали, крім стикових, чотирма костилями, із яких два основних прикріплюють до шпали рейку і два додаткових прикріплюють до шпали підкладку. На ділянках із швидкостями руху 101-120 км/год, а також на мостах, в тунелях, на кривих ділянках колії радіусом 1200 м і менше та на всіх стикових шпалах рейки прикріплюються п'ятьма костилями, із яких три основні і два додаткових.
На проміжних шпалах всі костилі розташовуються в бік рейки «носиком>>, як показано на рис. 2.85. На стикових шпалах з рейками типу P50 і легше основні костилі розташовуються у бік рейок «потилицею», а додаткові — у бік рейки «носиком».
Для зменшення інтенсивності зносу шпат під підкладкою розміщують прокладки із гуми, гомбеліту або іншого матеріалу товщиною від 6 до 10 мм.
Роздільні скріплення застосовуються на дерев'яних (рис. 2.86, 2.87, 2.90) і залізобетонних шпалах (рис. 2.88, 2.89). При цьому виді скріплення рейка прикріплюється до підкладки на кожному кінці шпали двома жорсткими або пружними клемами і клемними болтами. При скріпленні «Пендрол» (рис. 2.90), яке на залізницях застосовується в дослідному порядку, рейка прикріплюється до підкладки із затискуванням її пружними клемами.
Підкладка прикріплюється до дерев'яної шпали чотирма шурупами або пружними костилями, до залізобетонної — двома шурупами або двома закладними болтами. Під гайки закладних болтів і під шурупи ставльться двовиткові або тарілчасті пружинні шайби. Під підошвоюрейки, а також між шпалою і підкладкою розміщують амортизаційні та ізоляційні прокладки.
Puc.2.85. Змішане скріплення ДО:
1 — костиль основний;
2 - костиль обшивний.
Рис. 2.86. Роздільне скріплення типуД2 Рис. 2.87. Роздільне скріплення типуД4
При нероздільних скріпленнях типу ЖБ (рис. 2.91) і ЖБР (рис. 2.92) рейки кріпляться до шпал пружними клемами і закладними болтами із гайками, а типу БП (рис. 2.93) — двома закладними болтами, на яких кріпляться пруткові типу «краб» або плоскі пружинні клеми, що притискують рейки до підкладки.
Рис. 2.88. Роздільне скріплення типу КБ Рис. 2.89. Роздільне скріплення типу K2
Рис. 2.90. Роздільне скріплення з клемами «Пеидрол»: 1 — пружна клема; 2 - шуруп; 3 — підкладка; 4 — шпала.
На залізницях України в дослідному порядку укладаються також нероздільні безпідкладочні і безболтові скріплення
Рис. 2.91. Нероздільне скріплення Рис. 2.92. Нероздільне без підкладочне
типу ЖБ пружинне скріплення типу ЖБР
КПП-5 (рис. 2.94), КПП-7, КПП-12. У цих скріпленнях рейки прикріплюються до шпал пружними клемами, які, в свою чергу, прикріплюються до забетонованих У шпалу анкерів. Під підошву рейок укладаються
пружні ізоляційні підкладки. Для ізоляції анкера від рейки в головку анкера вставляється ізоляційна вставка з твердого полімеру, який опирається полицею на підошву рейки і притискується до неї пружною клемою.
Рис. 2.93. Нероздільне пружинне скріплення БП
Рис. 2.94. Нероздільне безболтове скріплення типу КПП-5
Прискорюючи хід, поїзд намагається зрушити рейки і шпали в напрямку, протилежному рухові, а при гальмуванні— за напрямком руху. Сумарна їх дія може призвести до поздовжніх переміщень рейок відносно шпал, які називають угоном колії. Угон колії є причиною розхитування, послаблення і розладнання рейкового скріплення, зносу шпал, скривлення колії, що загрожує безпеці руху. Для запобігання угону застосовують протиугонні пристрої — це додаткові упори рейок до шпал. Найбільш поширені упори: • пружинні; • клинові або самозаклинні. Колії мають укріплюватись від угону особливо в тих місцях, де часто відбувається гальмування або прискорення руху поїздів, та в інших випадках, коли конструкція проміжних скріплень не забезпечує надійного закріплення рейок від поздовжніх переміщень відносно шпал. Пружинні протиугони (рис. 2.95) виготовляються з пружинної сталі Для рейок типів P43 і важче. Вони встановлюються на підошву рейки так, Щоб зуб кожного протиугону на обох нитках розташовувався зовні колії (рис. 2.96). |
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 4130;