Форми масажу

Під формою масажу слід розуміти обсяг виконаної процедури. Розрізняють дві форми його проведення: частковий і загальний.

При загальному – обробляють усе тіло, дотримуючись визначених правил. Починають з найбільшої ділянки тіла – спини, де найбільше рецепторів, які найближче до ЦНС. Потім поступово переходять на більш відділенні й меншою за площею частини тіла. Усі рухи спрямовують від дальньої межі масажованої ділянки до ближньої, тобто у напрямку течії лімфи до найближчих лімфатичних вузлів, не торкаючи їх (пахові, ліктьові, підколінні, пахвинні).

На тулубі шиї, сідницях, масажують дальні ділянки, тобто ті, що знаходяться за умовною лінією проведеною вздовж хребта.

Верхні та нижні кінцівки, обробляють ближні, потім дальні.

Існує кілька методів загального масажу. Згідно найсучаснішої методики, його починають з дальньої поверхні спини та комірної зони. Потім масажують ближню руку із внутрішньої поверхні у положенні вздовж тулуба. Спочатку плече, далі ліктьовий суглоб, передпліччя, променевозап'ясний суглоб, долоню та пальці. Потім руку перекладають за голову і масажують плече з плечовим суглобом, ліктьовий суглоб, тильну поверхню променевозап'ясного суглоба, кисті і пальці. Теж саме масажист повторює перейшовши на протилежний бік.

Після цього масажують одне за одним сідничні ділянки та крижень, потім стегна з колінним суглобом, гомілки, п'ятка й підошвові поверхні стопи та пальців.

Після чого масажований лягає на спину. Масаж продовжують на дальній поверхні грудної клітки та масажують ближню руку у п'яти позиціях: у першій – плече та ліктьовий суглоб у середині та позаду; у другій – плече та ліктьовий суглоб попереду; у третій – зовнішню поверхню плеча та плечового суглоба; у четвертій – внутрішню поверхню передпліччя та променевозап'ясного суглоба, долоню та пальці; у п'ятій – зовнішню поверхню передпліччя та кисті.

Потім масажист переходить на протилежний бік та повторює все спочатку.

Далі одне за одним масажують стегна, колінні суглоби, гомілковостопні суглоби й стопи з пальцями. Живіт в останню чергу.

Сумарний час процедури складає 45хвилин: із них: камірна зона – 10хвилин; верхні кінцівки – 14хвилин; нижні кінцівки – 16хвилин; передня поверхні грудної клітки та живота – 5хвилин. Але в залежності від завдань час можна змінювати.

При частковому масажі, обробляють одну чи кілька частин тіла, дотримуючись правила поступового проникнення у глибину масажованої ділянки (шкіра, м'язи, сухожилки, зв'язки, суглоби, окістя). При цьому враховують поставленні перед процедурою завдання, анатомічну побудову даної ділянки, особливості механічної дії та фізіологічного впливу як окремих масажних прийомів, так і їх різноманітних сполучених між собою. Першим проводять погладжування, далі вижимання, після цього в місцях розташування щільних фасцій, проводять поверхневі розтирання цих тканин. далі розминають м’язи, використовуючи 2-3 різновиди розминання: спочатку загальні поверхневі, потім локальні, що проникають більш глибоко. після чого розтирають місце з’єднання м’язів із сухожилками та місце їх прикріплення до кісток. далі розтирають кісткові та жорстокотканинні утворення, покриті м’язами (ребра, лопатка, хребет, плечові та кулькові суглоби) .

після чого, використовують допоміжні прийоми розгойдувальні, ударні, вібрацію та рухи.

при цьому погладжування повторюють після кожного іншого прийому, а також і на завершення процедури.

масаж окремих частин тіла має досить різноманітні варіанти. тут не може бути якихось стандартів, а враховувати індивідуальну особливість та різний стан організму, мету та конкретні завдання:

- нормалізувати або підвищувати загальний тонус організму;

- покращувати стан здоров’я;

- сприяти підвищенню спортивних досягнень;

- час проведення процедури;

- індивідуальні якості масажованого;

- час роботи: вранці та вдень масажують більш інтенсивно; перед сном – інтенсивність менша;

- стать: жінкам м’якше, чоловікам-інтенсивніше;

- вік 15-30 років – інтенсивний; 31-55 – інтенсивність помірна; 55 і більше – інтенсивність невелика;

- конституція тіла: при розвинутих м’язах та жирової клітковини – інтенсивність збільшується, і навпаки, більш худим масажують менш інтенсивно ;

- стан м’язів: при м’яких м’язах – інтенсивність зменшується, жорстких, або твердих - збільшується;

- стан нервової системи на час масажу : при збуджені масаж більш заспокійливий, м’який, кількість погладжувань та потрушувань збільшується; інтенсивність вижимань та розминань – зменшується, виконуються ударні прийоми та ручна вібрація;

- при загальмованому стані – кількість погладжувань зменшується. Використовують сполучення вижимань з розминаннями. Ударні прийоми проводять у різноманітних сполученнях.

Крім цього перші сеанси повинні бути менш інтенсивними і тривалішими поступово доводячи їх до необхідного режиму виконання, але методика залишається незмінною. Під час масажу не слід допускати больових відчуттів.

Схема