Сучасний стан і перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні

Світовий туризм характеризується високими темпами розвит­ку, зростаннням його ролі в економіках окремих країн і регіонів.

Економіка туристичного бізнесу являє собою, з одного боку, сукупність суспільних відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, тобто при виробництві, розподілі, обміні та спожи­ванні туристичних послуг (турпродукту), яка вивчається економіч­ною теорією, а з іншого боку, є складовою частиною народногоспо­дарського комплексу країни як каталізатора економічного зростання.

Туристичний бізнес як складова економічного комплексу країни характеризується такими властивостями і функціями:

- має свою індустрію виробництва і надання послуг туристам;

- створює туристичні послуги, формує турпродукт і здійснює їх реалізацію;

- формує ринок туристичних послуг різного рівня комплекс­ності;

- виступає мультиплікатором росту національного доходу, валового внутрішнього (національного) продукту, зайнятості насе­лення, розвитку місцевої інфраструктури і підвищення рівня життя населення;

- є сферою, в якій дешево створюються робочі місця і забезпе­чується високий рівень ефективності й швидка окупність інвестицій;

- виступає ефективним засобом охорони навколишнього сере­довища та історико-культурної спадщини людства, що є матеріаль­ною основою ресурсного потенціалу туризму, який утворює специ­фічну сферу діяльності;

- сумісність практично з усіма сферами, галузями і видами діяльності людини;

- має переваги в інтеграційних і глобалізаційних процесах, що відбуваються у світовому просторі.

Основною властивістю туризму є його здатність впливати на економіку регіону, країни і світу. На зв'язок між стадіями економіч­ного розвитку країни і характерними рисами розвитку туризму одним з перших звернув увагу американський економіст П. Ротоу ще в 1959 р. Незважаючи на те, що моделі економічного впливу ту­ризму на сферу економіки набагато ускладнилися, гіпотеза П. Ротоу не тільки не застаріла, а й продовжує підтверджуватися новими статистичними даними і сучасними тенденціями.

Якщо оцінювати Україну виходячи з теорії П. Ротоу, то її ва­рто віднести до мінливого суспільства, в якому соціально-еконо­мічні умови сприяють пріоритетному розвитку внутрішнього та в'їзного туризму.

Нині туризм у світовій системі господарства займає провідні позиції. Він є невід'ємною складовою розвитку світового ринку. За оцінками Всесвітньої туристичної організації (ВТО), ще наприкінці 2000 р. туризм зайняв перше місце серед галузей світового госпо­дарського комплексу за обсягом експорту товарів і послуг. У сфері міжнародного туристичного обміну річний оборот склав понад 2 трлн дол. США. На туризм припадає 12% загальносвітового націо­нального продукту, 7% світових інвестицій. Туризм забезпечує 5% податкових надходжень. Ще в 1996 р. за валютними надходженнями туризм обійшов експорт нафтопродуктів, телекомунікаційного уста­ткування, автомобілебудування і всіх інших видів послуг.

Безпосередньо у світовій сфері туристичних послуг задіяно більше 260 млн осіб, що становить 10 % усіх працівників.

Туризм у цілому займає перше місце в світі щодо надання робочих місць. Високими темпами розвивається міжнародний ту­ризм у світі. Якщо в 1950 р. кількість міжнародних мандрівників становила 25 млн, то через 20 років (1970) - збільшилась до 165млн, ще через 20 років (1990) досягла 450 млн, а в 2000 р. -становила майже 700 млн таких туристів.

І хоч на початку XXI ст. через трагічні події в світі уповіль­нились темпи приросту кількості подорожуючих до деяких країн, туризм у цілому розвивається досить динамічно.

За даними ВТО, загальна кількість туристів (міжнародних і внутрішніх) з урахуванням екскурсантів становить понад третину населення земної кулі, а прибуток від туризму в світі за 2003 р. пе­ревищив 500 млрд дол. США.

Згідно з прогнозами, кількість подорожуючих уже найближ­чим часом зрівняється з населенням такої країни, як Китай, а над­ходження від туризму досягнуть одного трильйона доларів США. XXI ст. вважається століттям туризму.

Україна має всі об'єктивні передумови для інтенсивного роз­витку не тільки внутрішнього, а й в'їзного та виїзного туризму. Маючи вигідне геополітичне розміщення, Україна володіє великим туристично-рекреаційним потенціалом, сприятливим кліматом, ба­гатою флорою і фауною, культурно-історичними пам'ятками світо­вого рівня та туристичною індустрією, яка швидко розвивається.

У затверджений Кабінетом Міністрів України в 2001 р. спи­сок історичних місць внесено 402 міста і селища міського типу, іс­торичні ареали яких розробляються, а деякі вже затверджені. За по­відомленням Державного управління екології та природних ресур­сів Донецької області, станом на 1 січня 2006 р. природно-заповідний фонд області нараховує 109 об'єктів площею 80174,09 га.

З огляду на місце і роль туризму в світовій економіці, Кабінет Міністрів України 29 квітня 2002 р. затвердив Державну програму розвитку туризму на 2002-2010 pp., у якій надано пріоритет розвиткові в'їзного і внутрішнього туризму. На основі державної програ­ми розроблені і виконуються регіональні програми та програми окремих туристичних центрів. Розвиток туризму в них узгоджено з такими секторами економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будів­ництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжит­ку і туристичного призначення. Туризм розглядається як один з най­більш перспективних напрямів структурної перебудови економіки.

Починаючи з 2001 p., обсяг споживання товарів і послуг турис­тичної сфери діяльності і галузей, що забезпечують внутрішні і між­народні туристичні потоки в Україні, становив близько 22 млрд грн, а в 2004 р. цей показник зріс майже в 1,6 разу і становив 35 млрд грн.

Результатом виконання програми розвитку туризму в Украї­ні стало перевищення темпів зростання кількості в'їзних туристів над виїзними. Зокрема, кількість в'їзних туристів порівняно з попереднім роком збільшилась у 2002 р. на 14,6 %, у 2003 р. - на 19,0, у 2004 р. - на 24,9, а виїзних у 2002 р. скоротилась на 0,8%, у 2003 р. - зросла на 0,4, у 2004 р. приріст становив 4,7%. Наведені співвідношення змін кількості в'їзних і виїзних туристів привели до того, що в 2004 р. кількість в'їзних туристів перевищила кількість виїзних на 16,5 % (у 2002 р. кількість виїзних туристів перевищува­ла кількість в'їзних на 20,2 %).

Особливо слід вказати на активізацію внутрішнього туризму. Так, приріст кількості внутрішніх туристів порівняно з попереднім роком у 2002 р. становив 4,1 %,у 2003 р. - 5,3, а в 2004 р. - 7,7%.

Говорячи про матеріальну базу України для прийняття турис­тів, слід сказати про наявність майже 5 тис. закладів для їхнього розміщення. На постійній основі в туристичній сфері діяльності в Україні працює понад 200 тис. осіб і майже 1 млн сезонних праців­ників. Загальний обсяг туристичного споживання збільшився в на­шій країні у 2004 р. на 65,8 % порівняно з 2001 р. Туристичний се­зон 2005 р. характеризується продовженням загальних позитивних тенденцій розвитку туризму, які спостерігалися, починаючи з 2001 р. За даними Держприкордонслужби України, темпи приросту кілько­сті в'їзних туристів перевищили в 2005 р. темпи приросту кількості виїзних туристів на 8%.

Реалізація державної політики розвитку туризму здійснюєть­ся шляхом:

- визначення пріоритетних напрямів туристичної діяльності;

- відновлення та охорони туристичних ресурсів;

- залучення громадян до раціонального використання віль­ного часу (змістовний відпочинок, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, організація рекреації, оздоровлення і т.п.);

- удосконалення нормативно-правової та податкової бази туризму, адаптації її до світових стандартів і контролю за дотри­манням законодавства;

- упровадження пільгових умов для малозабезпечених верств населення;

- стимулювання інвестицій у туризм і розвиток туристич­них ресурсів;

- гарантії безпеки туристів, захисту їхніх прав, інтересів і майна;

- організації й розвитку системи наукового забезпечення туризму, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кад­рів для сфери туризму;

- ліцензування туристичної діяльності, стандартизації та сертифікаціїтуристичних послуг, визначення кваліфікаційних ви­мог до посад фахівців туристичного супроводу тощо;

- встановлення єдиної системи статистичного обліку та звіт­ності у сфері туризму та курортно-рекреаційного комплексу;

- розвитку співробітництва із закордонними країнами і міжнародними туристичними організаціями;

- участі в розробленні та реалізації міжнародних програм розвитку туризму тощо.

На розвиток туризму впливають як позитивні, так і негативні фактори, пов'язані з політичною, законодавчо-правовою та соціа­льно-економічною ситуацією в країні і в світі. Наведені на рисунку фактори впливу на туризм в Україні визначили цілі держа­вного регулювання та пріоритетні напрями розвитку туристичного бізнесу, передбачені законом України «Про туризм».

Основні цілі державного регулювання туристичної діяль­ності:

. - забезпечення прав громадян на відпочинок, відновлення та зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, за­доволення духовних потреб та інших прав;

- захист прав і законних інтересів туристів і суб'єктів турис­тичного бізнесу;

- відновлення та збереження цілісності туристичних ресур­сів України, їх раціональне використання й охорона при плану­ванні та забудові територій, на яких розміщені об'єкти туристич­них відвідувань;

- створення сприятливих умов для удосконалення й розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності.

До основних пріоритетних напрямів державної політики роз­витку туризму відносяться:

• удосконалення правових засад регулювання туристичних відносин;

• становлення туристичного бізнесу як високорентабельної галузі економіки;

• заохочення національних та іноземних інвестицій у розви­ток індустрії туризму та створення нових робочих місць;

• сприяння розвитку в'їзного та внутрішнього туризму, сіль­ського та екологічного (зеленого) туризму;

• розширення міжнародного співробітництва у сфері турис­тичної діяльності та утвердження України на світовому туристич­ному ринку;

• гармонізація законодавства України про туризм до світових вимог, створення нормативної бази функціонування систем стандар­тизації та сертифікації робіт і послуг в туристичному бізнесі тощо.

Розвиток туристичного бізнесу в Україні відбувається на рин­кових засадах, але не знаходиться у «вільному плаванні», бо регу­люється державою на основі законодавства, національної політики та індикативного планування всіх видів туризму.