Зведення та групування статистичних даних 4 страница. де fj – частота; dj – частка j-ї складової сукупності.

де f_j – частота; d_j – частка j-ї складової сукупності.

Очевидно, що й динаміка середньої визначається цими факторами: а) зміною значень ознаки x_j і б) структурними зрушеннями. Вплив кожного з них на динаміку середньої оцінюється за допомогою системи індексів середніх величин: змінного й фіксованого складу, а також структурних зрушень. У наведених формулах індексів ідентифікація складових сукупності відсутня.

Індексом змінного складу називають індекс середньоївеличини, він відбиває не лише зміни значень ознаки х, а й зміни в структурі сукупності:

.

В індексі фіксованого складу ваги постійні, тобто усувається вплив на динаміку середньої структурних зрушень. Величина показує, як у середньому змінилися значення ознаки при незмінній, фіксованій структурі:

Індекс структурних зрушень I_d, навпаки, показує, як змінилася середня за рахунок структурних зрушень; значення ознаки x фіксуються на постійному рівні:

У кожній конкретній індексній системі I_d оцінює вплив на динаміку середньої того структурного фактора, який є основою поділу сукупності на складові.

Формули індексів фіксованого складу і структурних зрушень різнозважені: в I_x ваги фіксуються на рівні поточного періоду, в I_d – значення ознаки x – на рівні базисного періоду. Саме такий варіант зважування забезпечує пов’язування цих індексів у систему:

Методологічною особливістю побудови системи індексів середніх величин є порівнянність складових сукупності в часі. Проте більшість реальних сукупностей за своїм складом динамічні: одні частини сукупності зникають, інші (нові) – з’являються.

Щоб оцінити вплив на динаміку середньої такого роду змін, в індексну систему вводять три індекси структурних зрушень: – для оцінювання впливу змін у структурі порівнянного кола складових сукупності; – для оцінювання впливу новоутворених складових, – для оцінювання впливу вибулих складових. Індексна система має вигляд

.

Індекс фіксованого складу обчислюється для порівнянного кола складових. Вагами всіх індексів є відносні величини структури – частки .

Отже,

;

7.7

Територіальний індекс використовують як інструмент порівняння соціально-економічних показників у просторі: за окремими країнами, територіями, регіонами, об’єктами. Особливістю цих індексів є рівноправність порівнюваних об’єктів А і В. Жоден з них не може претендувати на роль бази порівняння, а отже рівноправними слід вважати індекси як з базою порівняння А, так і з базою порівняння В:

; .

Де х – індексована величина, f – вага (сумірник) індексованої величини.

При фіксованих значеннях ваг (сумірників) індекси і обернено пропорційні. Так, використовуючи світові ціни, можна привести до порівняльного виду обсяги експорту окремих країн, регіонів, спільних підприємств.

Значно складнішим є вибір варіанта зважування. Якщо товарна структура експорту за об’єктами різниться, то результати порівняння будуть неоднозначними.

об забезпечити однозначність висновку, застосовують спільні для обох об’єктів ваги. Такою спільною вагою може бути сумарний обсяг продажу (f_A + f_B).

Тема 8

Статистика продукції

Програмні питання:

8.1. Показники статистики продукції.

8.2. Товарна та валова продукції промисловості.

8.3. Продукція сільського господарства.

8.1

Загальний обсяг продукції промисловості в цілому та окремих її галузей визначається як сума даних про обсяг продукції окремих промислових підприємств, обчислений за заводським методом. Продукцією промислового підприємства вважається вартість усіх вироблених підприємством готових виробів і реалізованих «на сторону» напівфабрикатів, а також вартість виконаних робіт промислового характеру за замовленнями «зі сторони» або непромислових господарств і організацій свого підприємства.

Індекси обсягу промислової продукції до попереднього року обчислюються за даними про продукцію у порівнянних цінах. Оцінка вартості продукції проводиться безпосередньо на підприємствах.

Дані про кількість промислових підприємств, які перебували на самостійному балансі, формуються за територіальним принципом. По території регіону за одиницю береться кожне окреме підприємство, що перебувало на самостійному балансі, а також підприємство або відокремлений структурний підрозділ, які входять до складу виробничих об'єднань.

Виробництво промислової продукції в натуральному обчисленні показане, як правило, за валовим випуском продукції, тобто разом з продукцією, використаною на промислово-виробничі потреби даного підприємства.

Рентабельність окремих видів продукції визначена як відношення прибутку (або збитку) до собівартості їх виробництва.

У дані про обсяг виробництва товарів народного споживання (у фактичних цінах) включено показники виробництва продовольчих та непродовольчих товарів народного споживання, а також алкогольних напоїв. До складу непродовольчих товарів входять вироби легкої промисловості, товари культурно-побутового і господарського призначення та інша непродовольча продукція, що використовується населенням в особистому і сімейному споживанні та домашньому господарстві.

Готові вироби – продукти основного і побічного виробництва, що є кінцевим результатом промислово-виробничої діяльності підприємства, пройшли на ньому всі стадії обробки і прийняті відділом технічного контролю (ВТК), мають документальне підтвердження їхньої якості та придатності й здатні на склад готової продукції.

Напівфабрикати – вироби, які завершені виробництвом у межах однієї виробничої одиниці (цеху) і підлягають подальшій обробці в інших виробничих одиницях.

Незавершене виробництво – продукція, яка не пройшла виробничого процесу в окремому цеху підприємства або технологічно завершена, але неприйнята відділом технічного контролю і не здатна на склад готової продукції.

Роботи промислового характеру – ремонт, операції часткової обробки матеріалів і деталей (наприклад, різка металу на стандартні розміри, термообробка, розкрій тканини і т.ін.).

8.2

Валовий оборот – це вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.

Валова продукція – це вартість кінцевого результату промислово-виробничої діяльності підприємства за звітний період.

Товарна продукція – це вартість продукції та послуг, які підготовлені у звітному році для випуску за межі основної діяльності.

Відвантажена продукція – це вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові документи на відвантаження.

Реалізована продукція – це вартість продукції, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти.

Внутрішньозаводський оборот – це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього підприємства в цьому ж періоді.

Чиста продукція промисловості – це валова продукція за мінусом суми матеріальних затрат на її виробництво.

Рис. 8.1. Продукція промисловості

Рис. 8.2. Склад продукції промисловості за ступенем її готовності

Рис. 8.3. Складові елементи валового обороту продукції

Коефіцієнт ритмічності – це відношення взятого в залік ритмічної роботи випуску продукції до планового за звітний період.

8.3

Засіяна площа – це площа, на якій висіяне насіння.

Весняна продуктивна площа – це площа, зайнята посівами на кінець весняної сівби.

Збиральна площа – це площа, з якої мають збирати врожай у поточному році.

Фактично зібрана площа – це площа, з якої зібрано врожай.

Площа під посіви – це фактично засіяна площа на кінець весняної сівби.

Валова продукція сільського господарства (ВП) – це сума продукції окремих галузей землеробства (рослинництва) і тваринництва у вартісному виражені за певний період, звичайно за календарний рік.

Кінцева продукція сільського господарства (КП) – це частина валової продукції, яка надходить у товарний оборот і на особисте споживання, а також на збільшення запасів.

Товарна продукція сільського господарства (ТП) – це частина валової продукції, реалізована або призначена для реалізації.

Продукція сільського господарства у порівнянних цінах визначена як сума продукції рослинництва і тваринництва у грошовій оцінці. Порівнянні ціни одержані як середньозважені ціни товарної та нетоварної частини продукції сільського господарства. Товарна частина продукції оцінена за фактичними цінами реалізації, а нетоварна частина продукції – за собівартістю.

Обсяг продукції рослинництва визначається обсягом валового збору сільськогосподарських культур, обрахованим у порівнянних цінах. Крім того, до вартості збору в даному році додається приріст (або відраховується збиток) вартості незавершеного виробництва у рослинництві за рік, а також вартість вирощування молодих багаторічних насаджень. Незавершене виробництво у рослинництві характеризується витратами напосів озимих в на підготовку ґрунту під ярі культури, зробленими в даному році під урожай наступного року. Вартість вирощування молодих багаторічних насаджень включає вартість закладення і вирощування до плодоносного віку багаторічних насаджень.

Обсяг продукції тваринництва визначається кількістю одержаного приплоду та обсягом приросту вирощеного за рік молодняку худоби, приросту дорослої худоби, одержаного в результаті її відгодівлі, а також кількості молока, вовни, яєць та іншої продукції тваринництва, одержаної у процесі господарського використання худоби та птиці й не пов'язаної з її забоєм, облікованим у порівняних цінах.

Загальна земельна площа – площа поверхні суші разом із внутрішніми водами, що знаходяться в межах державного кордону.

Сільськогосподарські угіддя – земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. До сільськогосподарських угідь належать: рілля, сади, виноградники, сіножаті, перелоги, чисті пари. Сільськогосподарські угіддя перебувають у власності, оренді, постійному чи тимчасовому користуванні сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств і господарств населення.

Площа зрошуваних земель включає землі, які мають постійну зрошувальну систему (канали, трубопроводи, лотки), пов'язану з джерелами зрошування.

До осушених земель належать землі, що мають осушувальну систему, яка забезпечує нормальний водно-повітряний режим для використання їх під сільськогосподарські угіддя.

Валовий збір сільськогосподарських культур у сільськогосподарських підприємствах і селянських (фермерських) господарствах встановлюється за даними їхніх звітів шляхом прямого обліку зібраної в цих господарствах продукції як з основних, так із повторних і міжрядних посівів; в особистих підсобних господарствах населення – на основі даних про розміри посівних площ у цих господарствах і середню урожайність з 1 га посіву за матеріалами вибіркових бюджетних обстежень домогосподарств.

Середня урожайність сільськогосподарських культур з 1 га зібраної площі обчислюється, виходячи з валового збору з основних, повторних і міжрядних посівів та фактично зібраної площі даної культури.

Поголів'я худоби на 1 січня встановлюється на основі щорічного суцільного обліку і включає поголів'я всіх груп відповідного виду худоби.

Виробництво м'яса включає м'ясо всіх видів худоби і птиці, жир-сирець, харчові субпродукти. Дані наводяться як з товарного, так і з внутрішньогосподарського забою худоби і птиці.

Виробництво молока характеризується фактично надоєним коров'ячим, овечим, козиним молоком, незалежно від того, чи було його реалізовано, чи частину його використано в господарстві на випоювання телят і поросят тощо. Молоко, яке висмоктане телятами в підсосний період, при визначенні середніх удоїв від однієї корови до продукції не зараховується.

Виробництво вовни включає всю фактично настрижену овечу, козину вовну і козиний пух незалежно від того, чи було її реалізовано, чи використано на внутрішньогосподарські потреби. Вовна, одержана з овчин при промисловій їх переробці (так звана кисла вовна), до продукції не включається, вага вовни подається фізична (вага немитої вовни) безпосередньо після стрижки овець.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття продукції промисловості.

2. Розкрийте суть продукції промисловості за ступенем готовності.

3. Дайте визначення поняття валового обороту в промисловості.

4. Назвіть елементи виробництва, які входять до складу валового обороту промисловості.

5. Дайте визначення поняття валової продукції промисловості.

6. Які елементи виробництва входять до складу валової продукції промисловості?

7. Чим відрізняється валовий оборот від валової продукції промисловості?

8. Що ви розумієте під внутрішньозаводським оборотом продукції промисловості?

9. Дайте визначення поняття товарної продукції промисловості.

10. Назвіть елементи виробництва, які входять до складу товарної продукції промисловості.

11. Що є реалізованою продукцією сільського господарства?

12. Чим відрізняється товарна продукція сільського господарства від реалізованої?

Тема 9

Статистика чисельності та продуктивності персоналу

Програмні питання:

9.1. Показники статистики чисельності і складу трудових ресурсів

9.2. Розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників та працівників в еквіваленті повної зайнятості

9.3. Джерела статистичної інформації про трудові ресурси: «Звіт з праці», форма № 1-ПВ (місячна), форма №1 – ПВ (квартальна), форма №6 – ПВ «Чисельність окремих категорій працівників та підготовка кадрів»

9.1

Спискова чисельність на дату – це показник чисельності працівників спискового складу на певну дату звітного періоду. Якщо підприємство на вказану дату не працювало, чисельність відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.

До спискового складу працівників підприємства повинні включатися всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу.

У обліковому складі працівників за кожний календарний день враховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форм договору.

Згідно з інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, до спискового складу включаються працівники, які:

а) фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;

б) прийняті на роботу з випробуванням. Ці працівники повинні включатися до спискового складу з першого дня виходу на роботу;

в) прийняті на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. У списковій чисельності зазначені працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу.

До цієї чисельності включаються також працівники, які були переведені на неповний робочий день (тиждень) за ініціативою адміністрації. Їх рекомендується виділяти у звітності окремо, маючи на увазі, що на підставі зазначених вище даних визначаються показники неповної зайнятості (часткового безробіття). До цієї групи не належать окремі категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема, працівники, молодші 18 років; зайняті на роботах з шкідливими умовами праці; жінки, яким надані додаткові перерви у роботі для годування дитини;

г) знаходяться у службових відрядженнях, якщо за ними зберігається заробітна плата на цьому підприємстві, включаючи працівників, які знаходяться в короткострокових службових відрядженнях за кордоном;

д) уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). У спискову чисельність працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;

е) працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства, якщо вони одержують заробітну плату за місцем основної роботи;

є) направлені для виконання робіт вахтовим методом;

ж) направлені для роботи в будівельні організації на допомогу, включаючи виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, якщо за ними зберігається повністю або частково заробітна плата за місцем їх основної роботи;

з) виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру (включаючи договір підряду), якщо розрахунки за виконану роботу проводяться безпосередньо самим підприємством і за умови, що ці працівники не включаються до списків інших підприємств;

і) прийняті для заміщення працівників, які відсутні (через хворобу, відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами, відпустку у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором);

к) громадяни похилого віку та інваліди, які мешкають у будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів, що прийняті на роботу на посади молодшого медичного персоналу або робітників у ці заклади на умовах неповного робочого дня;

л) студенти та учні навчальних закладів, які проходять виробничу практику, або на період літніх канікул, і зараховані на робочі місця та посади;

м) студенти денних відділень навчальних закладів і аспіранти, які залучені науково-дослідними секторами цих закладів для виконання робіт, якщо вони зараховані на штатні посади;

н) студенти навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів (незалежно від профілю діяльності), якщо за ці роботи вони одержують заробітну плату;

о) учні відомчих професійних навчально-виховних закладів, навчально-курсових комбінатів, курсів, шкіл , що знаходятья на балансі підприємства, у випадках здійснення виплат (крім стипендій) з фонду оплати праці за виконану роботу;

п) громадяни інших держав, які працюють згідно з договорами на підприємствах, включаючи спільні, що розташовані на території України, незалежно від форм господарювання, якщо вони згідно із законодавством України одержують дохід (заробітну плату).

До облікового складу працівників включаються також працівники, які тимчасово не працюють на підприємстві у зв'язку з такими причинами:

а) через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно з листками непрацездатності або до вибуття через інвалідність);

б) у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків;

в) тимчасово залучені на сільськогосподарські та інші роботи, зокрема надання послуг населенню, якщо за ними зберігається повністю або частково заробітна плата за місцем їх основної роботи;

г) працівники, які відряджені на інші підприємства згідно зі спеціальними рішеннями Уряду (збирання урожаю, виконання будівельно-монтажних робіт );

д) направлені з відривом від виробництва в інститути та на факультети підвищення кваліфікації, в учбово-курсові комбінати, на курси та в інші навчальні заклади для підвищення кваліфікації або отримання нової професії (спеціальності), перепідготовки, якщо за ними повністю зберігається заробітна плата;

е) направлені на стажування на інші підприємства або за кордон;

є) навчаються у вечірніх та заочних навчальних закладах (школах, професійно-технічних училищах, ВНЗ ), спеціальних навчальних закладах, в аспірантурах та знаходяться у навчальній відпустці зі збереженням повністю або частково заробітної плати, або які не з'явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від того, зберігається за ними в ці дні заробітна плата чи ні;

ж) навчаються на останніх курсах вечірніх (заочних) вищих та прирівняних до них навчальних закладів, які знаходяться в додатковій відпустці без збереження заробітної плати, а також працівники, які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати для складання вступних іспитів;

з) знаходяться в щорічних, щорічних додаткових, а також додаткових відпустках, що надані у випадках, передбачених законодавством;

і) мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства, а також переробіток часу при підсумованому обліку робочого часу;

к) одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні;

л) знаходяться у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпустці у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;

м) знаходяться у відпустці без збереження або з частковим збереженням заробітної плати: з ініціативи адміністрації (простої підприємства через відсутність сировини, палива або зупинки його на ремонт тощо), за сімейними обставинами та з інших поважних причин у випадках, передбачених законодавством;

н) працюючі пенсіонери та інші категорії працівників, яким згідно з чинним законодавством надані відпустки без збереження заробітної плати;

о) працюють у районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, яким надана відпустка з наступним звільненням;

п) перебувають на лікуванні в наркологічних відділеннях психіатричних (психоневрологічних) установ та залучені одночасно до праці на підприємствах. У обліковій чисельності ці працівники враховуються за місцем їх основної роботи, а в середньообліковій чисельності за місцем їх залучення до праці;

р) здійснили прогули, включаючи працівників, які відбувають адміністративний арешт за адміністративні правопорушення;

с) знаходяться під слідством до рішення суду;

т) беруть участь у страйках.

Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства.

Облік нижчезазначених категорій ведеться окремо. До них належать такі працівники:

а) залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду;

б) прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад, консультації лікарів у медичних закладах, виступи артистів, роботи з експертизи, ремонтні роботи;

в) прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств та ті, які оформлені за сумісництвом на одному і тому ж підприємстві (внутрішні сумісники). До складу сумісників не повинні включатися працівники, які виконують крім основної роботи іншу оплачувану роботу без зайняття штатної посади на тому ж підприємстві.

Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори або менше однієї ставки; оформлений за сумісництвом на тому ж підприємстві, де основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), у списковій чисельності штатних працівників враховується як одна фізична особа. При цьому до загальної чисельності сумісників належать як ті, які прийняті зі сторони, так і ті, які працюють на даному підприємстві та оформлені за сумісництвом;

г) залучені до роботи на підприємства за спеціальними договорами з державними організаціями (на надання робочої сили, направлені на громадські роботи в період вимушеного безробіття), оскільки вони враховані в обліковій чисельності працівників за місцем їх основної роботи;

д) учні, направлені підприємствами на навчання (з відривом від виробництва) до спеціальних навчальних закладів, які одержують тільки стипендію за рахунок коштів цих підприємств;

е) учні загальноосвітніх шкіл, які беруть участь у суспільно корисній праці в період професійної орієнтації, якщо вони не оформлені на робоче місце;

є) особи, які навчаються за рахунок коштів, що передбачені у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, що будуть вводиться в дію;

ж) випускники (спеціалісти), які знаходяться у відпустці після закінчення навчальних закладів, які одержали допомогу за час відпустки від підприємства, куди вони направлені на роботу.

Примітка. Випускники професійно-технічних закладів, які направлені на підприємства, включаються до спискового складу працівників підприємства з часу зарахування їх на роботу, включаючи також час відпустки, що надана їм після закінчення закладу;

з) працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються зі спискового складу працівників з першого ж дня невиходу на роботу.

9.2

Для визначення чисельності працівників підприємства, установи, організації за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників на дату, наприклад, тільки на початок або на кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.

Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 (для лютого по 28 або 29 число), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Чисельність працівників спискового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні спискової чисельності працівників за попередній робочий день. За наявності двох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників спискового складу за кожний з цих днів приймається на рівні чисельності працівників спискового складу за робочий день, що передував вихідним та святковим (неробочим) дням.

Для правильного визначення середньооблікової чисельності працівників необхідно вести щоденний облік чисельності працівників спискового складу, який повинен уточнюватися на основі наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового договору .

Чисельність працівників спискового складу за кожний день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу (форма № Т-13), на основі якого установлюється чисельність працівників, які фактично не з'явилися на роботу, та причин їх неявок.

Середня чисельність штатних працівників визначається за місяць, квартал, с початку року.

Середня чисельність штатних працівників за місяць визначається різними методами: