L02 Абсцес, фурункул або карбункул. Макет клінічного діагнозу: Гнійне ураження {Вx} {Lx},{у стадії Fx}
Макет клінічного діагнозу: Гнійне ураження {Вx} {Lx},{у стадії Fx}
Вид патології:
В1 –(абсцес)
В2 –(фурункул)
В3 –(карбункул)
Локалізація фурункула (карбункула, абсцеса):
L1 –обличчя
L2 –волосистої частини голови
L3 –шиї
L4 –спини
L5 –грудей
L6 –промежини
L7 –сідниць
L8 –мошонки
L9 –верхньої кінцівки
L10 –нижньої кінцівки
Стадія захворювання:
F1 –інфільтрації
F2 –абсцедування
Ускладнення:
О1 - лимфангіїт
О2- лімфаденіт
О3- сепсис
9. Приклади формування клінічного діагнозу:
А)Фурункул волосистої частини голови, стадія інфільтрату;
Б)Фурункул шиї, стадія абсцедування.
10. Лікування фурункула:
-Антибіотикотерапія;
-Обмеження фізичної активності;
-Сухе тепло;
-Кератолітичні препарати на верхівку інфільтрату;
-При утворенні абсцесу – хірургічна операція.
11. Лікування фурункулів обличчя:
-Всі хворі повинні лікуватися в стаціонарі;
- Дотримання постільного режиму до відторгнення стрижня;
- Обмеження прийому твердої їжі, розмов;
- Крім місцевого лікування обов'язково призначають антибіотики, дезагреганти, за показниками – інфузійну й дезінтоксикаційну терапію.
КАРБУНКУЛ
1. Визначення:Карбункул - гостре гнійно-некротичне запалення декількох волосяних цибулин і сальних залоз із утворенням єдиного інфільтрату й переходом запального процесу на підшкірну клітковину.
2. Фактори, що сприяють виникненню карбункула:
- Цукровий діабет, ожиріння;
- Неповноцінне харчування, авітаміноз;
- Переохолодження;
- Несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці й побуту.
3. Механізм розвитку карбункула:
Рис. 140. Карбункул (схема)
А)Утворюється запальний інфільтрат, захоплюючий кілька волосяних фолікулів;
Б)Набряк навколишніх тканин;
В)Тромбоз навколишніх судин сприяє масивному некрозу тканин;
Г)Гній проривається назовні, утворюючи кілька отворів із гнійним відокремлюваним;
Д)Шкіра між отворами некротизується;
Е)Після відторгнення некрозу карбункул набуває вид виразки;
Ж)Дефект поступово заповнюється грануляційною тканиною з утворенням у наслідку рубця.
4. Найбільш часта локалізація карбункула:
А)Задня поверхня шиї;
Б)Міжлопаткова ділянка;
В)Спина, обличчя, поперекова ділянка.
5. Клінічна картина карбункула:
Рис. 141. Карбункул задньої поверхні шиї.
А) Скарги:
- наявність запального інфільтрату;
- постійний біль, що розпирає, в ділянці інфільтрату;
- підвищення температури тіла до38-39°С;
- озноб;
Б) Анамнез захворювання:
- поява швидко наростаючого запального інфільтрату;
- поява симптомів інтоксикації з початку захворювання;
В) Об'єктивні прояви:
а) Місцеві прояви:
-наявністьінфільтрату значних розмірів;
- шкіра над інфільтратом багряно-синього кольору, напружена;
- є кілька отворів з незначним гнійним відокремлюваним, між отворами - ділянки некрозу шкіри;
б) Загальні прояви
- більше виражені у вигляді ознобу, високої температури, прискореного пульсу, головного болю, можлива блювота.
6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу й об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.
7. Діагностична програма при карбункулі:
А) Клінічні прояви:
- скарги;
- анамнез захворювання;
- об'єктивні прояви;
Б) Лабораторні дослідження:
- клінічний аналіз крові;
- клінічний аналіз сечі;
- мікробіологічне дослідження гнійного відокремлюваного.
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 610;