L02 Абсцес, фурункул або карбункул. Макет клінічного діагнозу: Гнійне ураження {Вx} {Lx},{у стадії Fx}

Макет клінічного діагнозу: Гнійне ураження {В_x} {L_x},{у стадії F_x}

Вид патології:

В₁ –(абсцес)

В₂ –(фурункул)

В₃ –(карбункул)

Локалізація фурункула (карбункула, абсцеса):

L₁ –обличчя

L₂ –волосистої частини голови

L₃ –шиї

L₄ –спини

L₅ –грудей

L₆ –промежини

L₇ –сідниць

L₈ –мошонки

L₉ –верхньої кінцівки

L₁₀ –нижньої кінцівки

Стадія захворювання:

F₁ –інфільтрації

F₂ –абсцедування

Ускладнення:

О₁ - лимфангіїт

О₂- лімфаденіт

О₃- сепсис

9. Приклади формування клінічного діагнозу:

А)Фурункул волосистої частини голови, стадія інфільтрату;

Б)Фурункул шиї, стадія абсцедування.

10. Лікування фурункула:

-Антибіотикотерапія;

-Обмеження фізичної активності;

-Сухе тепло;

-Кератолітичні препарати на верхівку інфільтрату;

-При утворенні абсцесу – хірургічна операція.

11. Лікування фурункулів обличчя:

-Всі хворі повинні лікуватися в стаціонарі;

- Дотримання постільного режиму до відторгнення стрижня;

- Обмеження прийому твердої їжі, розмов;

- Крім місцевого лікування обов'язково призначають антибіотики, дезагреганти, за показниками – інфузійну й дезінтоксикаційну терапію.

КАРБУНКУЛ

1. Визначення:Карбункул - гостре гнійно-некротичне запалення декількох волосяних цибулин і сальних залоз із утворенням єдиного інфільтрату й переходом запального процесу на підшкірну клітковину.

2. Фактори, що сприяють виникненню карбункула:

- Цукровий діабет, ожиріння;

- Неповноцінне харчування, авітаміноз;

- Переохолодження;

- Несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці й побуту.

3. Механізм розвитку карбункула:

Рис. 140. Карбункул (схема)

А)Утворюється запальний інфільтрат, захоплюючий кілька волосяних фолікулів;

Б)Набряк навколишніх тканин;

В)Тромбоз навколишніх судин сприяє масивному некрозу тканин;

Г)Гній проривається назовні, утворюючи кілька отворів із гнійним відокремлюваним;

Д)Шкіра між отворами некротизується;

Е)Після відторгнення некрозу карбункул набуває вид виразки;

Ж)Дефект поступово заповнюється грануляційною тканиною з утворенням у наслідку рубця.

4. Найбільш часта локалізація карбункула:

А)Задня поверхня шиї;

Б)Міжлопаткова ділянка;

В)Спина, обличчя, поперекова ділянка.

5. Клінічна картина карбункула:

Рис. 141. Карбункул задньої поверхні шиї.

А) Скарги:

- наявність запального інфільтрату;

- постійний біль, що розпирає, в ділянці інфільтрату;

- підвищення температури тіла до38-39°С;

- озноб;

Б) Анамнез захворювання:

- поява швидко наростаючого запального інфільтрату;

- поява симптомів інтоксикації з початку захворювання;

В) Об'єктивні прояви:

а) Місцеві прояви:

-наявністьінфільтрату значних розмірів;

- шкіра над інфільтратом багряно-синього кольору, напружена;

- є кілька отворів з незначним гнійним відокремлюваним, між отворами - ділянки некрозу шкіри;

б) Загальні прояви

- більше виражені у вигляді ознобу, високої температури, прискореного пульсу, головного болю, можлива блювота.

6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу й об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.

7. Діагностична програма при карбункулі:

А) Клінічні прояви:

- скарги;

- анамнез захворювання;

- об'єктивні прояви;

Б) Лабораторні дослідження:

- клінічний аналіз крові;

- клінічний аналіз сечі;

- мікробіологічне дослідження гнійного відокремлюваного.