Вправи та завдання. 1. З поданих синонімів виберіть ті, які можна використати в діловому мовленні.
1. З поданих синонімів виберіть ті, які можна використати в діловому мовленні.
Ввіз, імпорт; вручати, давати; завершувати, закінчувати; доказувати, доводити; засуджувати, звинувачувати; збавляти, зменшувати; спільний, колективний; розлучення, розлука.
2. Поясніть відмінність у значенні слів, поданих парами.
Корисливий, корисний; криз, криза; кулінарний, кулінарський; листопадовий, листопадний; лікувати, лічити; літний, літній; любий, улюблений; місто, місце; мова, мовлення; мотив, мотивація; нагода, пригода.
3. Поясніть тлумачення термінів:
Авізо, ажіо, аваль, дилер, лізинг, холдинг, вексель, брокер, баланс.
4. Перекладіть словосполучення українською мовою.
Не имею ни малейшего представления; человек, лишенный воображения; ответственное лицо; он – личность; ставлю Вас в известность; довожу до Вашего сведения.
Перш ніж виконувати завдання, запам’ятайте різницю між іменниками уява – уявлення;особа - особистість.
Уява. Здатність уявляти, фантазувати. Вживається із словами: багата, буйна, творча, дитяча тощо. Відповідає рос. воображение.
Уявлення. Знання, розуміння чогось. Вживається із словами: загальне, застаріле, неточне, чітке; спростувати уявлення. Відповідає рос. представление.
Особа. Окрема людина: особа невіддільна від суспільства; службова особа.
Особистість. Індивідуальність: не кожна особа може перетворитися в особистість.
5. Запишіть 10-15 слів професійної лексики за вашим фахом.
Питання яли самоконтролю
1. Які групи професіоналізмів ви знаєте?
2. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?
3. Що означає знати мову професії?
4. Наведіть приклади вживання синонімів та паронімів в діловій мові.
Тема 6
Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні
Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:
– міст (м.) – Народився в місті Житомир;
– станцій (ст.) – Під’їхали до станції Мерефа;
– селищ міського типу (смт) – За селищем міського типу Зіньки;
– сіл (с.) – Родом із села Муровані Кирилівці;
– висілків – У висілку Грушівка;
– аулів – Виїхав з аулу Агарак;
– озер (оз.) – Відпочивав на озері Свитязь;
– бухт – Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;
– застав – Під заставою Тиха;
– гір (г.) – Зупинилися табором па горі Говерла;
– рік (р.) – Користувалися водою з річки Сейм;
– островів (о-в) – на острові Ява;
– пустель, вулканів – У пустелі Каракуми, поблизу вулкана Везувій;
– республік – (країн, держав) Учора повернувся з Республіки Ємен.
За відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відмінюються: Надійшли вітання від колег із Одеси.
Це правило поширюється також на назви планет, комет, астероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.
Не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосуються складних назв, у яких
а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровський – Білгород-Дністровського р-ну;
б) друга частина є числівником: Знам’янка Друга – Знам’янкодругий;
в) друга частина є іменником: Біла Церква – Білоцерківський р-н, Талди-Курган – Талди-Курганський р-н; друга частина є іменником, що вказує на місце розташування населеного пункту: Калач-на-Дону – Калачдонському р-ну;
г) перша і друга частини є іменниками: Кзил-Орда – Кзил-Ординська обл., Комиш-Зоря – Комиш Зорянський р-н.
Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце розташування населеного пункту: Яр-під-Зайчиком, але ярський-під-зайчиком; Франкфурт-на-Майні, але франкфуртський-на-Майні.
Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хрещатик; на розі вулиці Ярославів Вал, але вулицею Сретенкою.
Тема 7
Основні правила скорочення
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:
к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:
д-р (доктор), д-ри (доктори)
м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.
6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
-авський -ентальний -ільський
-адський -енький -інський
-ажний -ерський -ірський
-азький -еський -істий
-айський -ецький -ічий
-альний -євий -ічний
-альський -ивний -кий
-аний -инський -ний
-анський -ирський -ній
-арський -истий -ований
-ативний -иський -овий
-атський -ицький -овський
-ацький -ичий -одський
-евий -ичний -ольський
-ейський -іальний -орський
-ельний -івний -ський
-ельський -івський -уальний
-ений -ійний -чий
-енний -ійський -яний
-енський -ільний -янський
скорочують відсіканням цієї частини слів.
7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -номічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий:
географічний – геогр., соціологічний – соціол. і под.
8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:
шевченківський – шевченків.
франківський – франків. і под.
9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:
грузинський народ – грузин. народ
Бориспільський край – Бориспіл. край
Луганська область – Луган. обл. і под.
Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:
Харківська область – Харк. обл.
Харківський район – Харк. р-н і под.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:
калійний – калійн.
олійний – олій.,
червоний – червон. і под.
11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:
вищий – вищ., але вища – не скорочують
учений – учен., але вчена – не скорочують
міський – міськ., але міська – не скорочують і под.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:
торф’яний – торф’ян.
слов’янський – слов’ян. і под.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:
грецький – грец.
гуцульський – гуцул.
сільський – сіл. і под.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:
законний – закон.
іменний – імен.
щоденний – щоден. і под.
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:
експериментальний – експерим.,
а не експериментал., експеримент.,
фундаментальний – фундам.,
а не фундаментал., фундамент.
графічний – графіч.
комічний – коміч.
континентальний – континент. і под.
16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.
17. У словосполученні скорочують кожне слово:
видавничий відділ – вид. від.
допоміжна картка – допом. карт.
умовний друкований аркуш, — ум. друк. арк. і под.
В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:
без року – б. р.
без ціни – б. ц.
вихідні дані – вих. дан.
і так далі – і т. д. та под.
18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:
місто Кам’янець-Подільський –
м. Кам’янець-Поділ.
місто Корсунь-Шевченківський –
м. Корсунь-Шевченків. і под.
Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню:
Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.
19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:
греко-католицький – греко-католиц.
фізико-математичний – фіз.-мат.
хіміко-технологічний – хім.-технол. і под.
20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:
агролісомеліоративний – агролісомеліор.
лісогосподарський – лісогосп. і под.
21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються, однаково:
карпатський – карпат., закарпатський – закарпат., прикарпатський – прикарпат. і под.
22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:
відеофонограма – відеофоногр.
діафільм – дф
міська державна адміністрація – міськдержадмін. і под.
23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведені в додатку 2.
24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:
Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч.
Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід.;
але Біологія: Підручник для 10-го класу –
Біологія: Підруч. для 10-го кл.,
Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря –
Лікарські рослини: Слов.-довід. Лікаря.
7.1. Лексичні та графічні скорочення
Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю. Лексичні скорочення бувають декількох типів.
1. Ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на:
а) а) буквені – читаючи їх треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХТЗ та ін.;
б) звукові – читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан‑24 та ін.;
в) буквено-звукові (змішані) – частина слова вимовляється за буквами, частина – звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін.
2. Складові скорочення – утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзєленбуд та ін..
3. Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін.
4. Відсікання (усічення): зам., зав., пом., акад., доц. та ін.
5. Телескопічні скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін.
6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін.
Розрізняють декілька типів графічних скорочень:
– крапкові: ст., див., ім. та ін.;
– дефісні: з-д, б-ка, ін-т та ін.;
– скіснолінійні (дробові): р/р, а/с, в/ч (крапка не ставиться);
– нульові (курсивні) – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться);
– комбіновані: півд.-зах., півн.-схід. та ін.
Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки).
У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.
Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад:
НП, що сталося на ПУ півд.-схід. міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В.С.
Не можна скорочувати:
1) імена та імена по батькові (крім ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, М.С.Грушевський (як виняток – з однаковими прізвищами: Гр.. Тютюнник – Григір, бо є Григорій Тютюнник);
2) псевдоніми:
не Ж. Занд, а Жорж Занд
не Л. Українка, а Леся Українка
не П. Мирний, а Панас Мирний
3) подвійні прізвища:
не Б.-Хом’як, а Богачевська-Хом’як
не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша
не К.-Яценко, а Кучук-Яценко
Тема 8
Морфологічні норми сучасної української літературної мови
8.1. Особливості використання іменників у ділових паперах
Слід пам’ятати, що ОДС вимагає:
1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, габарит, гарант, довідка, екзотика, екскурсія, ємність, єство, журі, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон’юнктура, лабораторія, маркетинг, номенклатура, об’єктивність, поборник, прецедент та ін.
Дата добавления: 2014-11-30; просмотров: 1603;