Вправи та завдання

1. Дайте одним словом назву чи визначення описаних предметів, речей, подій, дій.

1. Грошова одиниця Стародавньої Русі. 2. Сорт цукерок з піджареними горіхами. 3. Дугоподібне перекриття між двома опорами. 4. Працівник архіву. 5. Людина, яка готується до наукової діяльності у вищому навчальному закладі чи науково-дослідному інституті. 6. Загальний життєвий уклад. 7. Велика, прекрасна будівля, що вирізняється своєю архітектурою. 8. Казковий птах. 9. Торговельна палатка. 10. Заготовлені продукти. 11. Заплакати від почуття. 12. Густе закисле молоко. 13. Морська безодня.

2. З наведеними словами іншомовного походження складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським.

Симптом, репродукувати, фіксувати, анонс, фольклор, патент, екстраординарний, бізнес.

3. Складіть речення з поданими словами іншомовного походження й запишіть їх.

Таксі, кабінет, тонна, піаніст, колір, папір, журі, сюжет, касир, контакт, арбітраж.

Питання для самоконтролю

1. Як змінюється лексика у зв’язку з розвитком суспільства?

2. Що таке багатозначність слова? Слово викладати введіть у речення так, щоб воно означало: “читати лекції”, “класти”, “висловлювати думку”.

4.2. Місце термінів у діловому мовленні.
Термінологічна лексика та професіоналізми

Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання – науки, культури, техніки, політики, економіки називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелетайп) тощо.

Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках.

Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні вживаються у медицині, технологічні – в техніці і т.д. Проте деякі терміни мають кілька значень.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.

Отже, терміни кожної сфери науки погребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками. Кожна галузь науки має свою термінологію.

Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:

математичну (множення, кут)

фізичну (молекула, електрон)

електротехнічну (контакт, струм)

радіотехнічну (антена, радіоцентр)

літературознавчу (драма, поема)

лінгвістичну (діалект, іменник, фонема)

філософську (метафізика, діалектика)

фінансову (банк, кредит, ажіо, аваль)

економічну (ринок, менеджмент, маркетинг)

біологічну (рецептор, клітина)

медичну (хірургія, пеніцилін)

зі сфери комп’ютерної технології (курсор, дискета, вінчестер, файл, принтер)

залізничну (вагон, колія, поїзд)

Професіоналізми – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але, на відміну від термінів, вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти зі сфери комп’ютерної технології (курсор, вінчестер, файл, вікно редактора). Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загально зрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати), недо- (недовнесок), за- (задебетувати); серед суфіксів найбільш продуктивні: -ість, -ат, -ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, фактаж). Такі професіоналізми переважно вживаються в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.

Тема 5

Синоніми та пароніми в діловому мовленні

Синоніміка означає у мові наявність близьких, але не тотожних способів висловлення. Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Особливо виникають ускладнення тоді, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами і тут треба бути надзвичайно обережними, бо заміна однієї літери може позначитись на значенні слова та усього тексту.

Слід запам’ятати значення деяких слів.

Замісник. Заступник.

Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника.

Заступник – це офіційна назва посади.

Суспільний. Громадський.

Суспільний – вживається у словосполученнях: суспільний лад або клас; суспільна система праця; суспільне становище, виробництво, буття тощо.

Громадський – це обов’язок, осуд, порядок, діяч; громадська робота, справа, думка і т.д.

Квиток. Білет.

Квиток – вживається в словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток; студентський квиток тощо.

Білет – кредитний, банківський, екзаменаційний.

Скоро. Швидко.

Слово скоро вживається, коли йдеться про час, слово швидко – на позначення інтенсивності руху.

Тепер. Зараз. Нині. Сьогодні.

Ці слова різні за лексичним значенням. Слово тепер виражає теперішній час. З таким же значенням вживаються слова нині, сьогодні. Зараз – характеризує момент розмови, тобто цієї миті, цієї хвилини.

Наступний. Подальший.

Слово наступний вживається лише з конкретним поняттям: наступна зупинка, наступний тиждень. На означення абстрактного поняття слово подальший: подальше життя, подальша доля.

Запитання. Питання.

У прямому значенні це близькі слова, які взаємозамінюються. У переносному значенні вживається тільки слово питання. Наприклад: розглянемо це питання, але поставити запитання.

Спиратися. Опиратися.

Спиратися на знання, досвід, уміння. Опиратися – чините опір.

Положення. Становище. Стан.

У російській мові на ці слова існують відповідники – положение, состояние. Щоб правильно підібрати потрібне слово, визначаємо значення кожного із синонімів. Слово положення вживається у словосполученнях: горизонтальне положення, вертикальне положення. Становище – міжнародне, офіційне; вживається і в значенні: знайти вихід з певного становища. Слово стан – в таких словосполученнях: стан економіки, фінансів, стан справ, стан хворого.

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки (-ся). Серед паронімів є слова з різними коренями (плюш і плющ).

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема, до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис і вимову потрібного слова.

У діловому мовленні найчастіше зустрічаємо такі пароніми:

Дилема – проблема,

Дилема – слово грецького походження, воно означає необхідність вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними: Війна і мир – ця дилема загострилася в наш час, наприкінці XXст.

Проблема – це теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки: корінні проблеми сучасної епохи; розв’язувати складні проблеми соціально-економічного розвитку країни.

Отже, проблема вказує на необхідність її розв’язання, дилема – на вибір між двома можливостями.

Економічний – економний.

Слово економічний вживається стосовно понять, пов’язаних з економікою – суспільно-виробничими відносинами, господарською і фінансовою діяльністю: економічні системи, економічна стратегія, економічний потенціал, економічний прогрес, економічний район, економічне життя.

Слово економний співвідноситься зі словами економія, економити і тому має інше значення – “який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь”, сприяє економії: економні рухи, економні витрати.

Комунікабельний – комунікаційний – комунікативний.

Слово комунікабельний функціонує у засобах масової інформації та художній літературі. Служить для характеристики людини, з якою легко спілкуватися, мати ділові стосунки, яка легко встановлює контакти і зв’язки: комунікабельна людина.

Прикметник комунікаційний має значення “який стосується комунікації – шляхів сполучення, транспорту, ліній зв’язку тощо”: комунікаційні труби.

Прикметник комунікативний – “який стосується комунікації як спілкування, інформації”: комунікативна функція мовлення.

Офіційний – офіціальний.

У сучасній мові поширені паралельні вислови: офіційний папір і офіціальний папір; офіційне повідомлення, й офіціальне повідомлення тощо.

Оскільки ці паралельні прикметникові форми не розрізняються за значенням, то перевагу слід надавати поширенішій і словотвірно закономірній формі прикметника, тобто прикметнику офіційний. Тому треба, писати й говорити офіційне повідомлення, офіційний прийом, офіційне звернення, офіційний візит, офіційний представник, офіційна зустріч та ін.

Професіональний – професійний.

Обидва прикметники мають однакове значення, але їх співвідносять з різними словами: професіональний – професіонал, професійний – професія. Вони вказують на відношення до професії, зв’язок із професією: професійна (професіональна) підготовка; професійні (професіональні) інтереси. Але є різниця щодо їх сполучуваності з іншими словами.

Професійний має ширше коло зв’язків. Переважає у сполученні з іменниками хвороба, захворювання, травма та ін., тобто “хвороба, пов’язана з професією”. У сполуці професійна спілка взаємозаміна прикметників не допускається.

Професіональний найчастіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення “такий, що стосується професіоналів, не аматорів; фаховий”: професіональний актор – актор, який обрав своїм фахом театральну справу (акторами-аматорами можуть бути люди різних професій і без професій).

Тактовний – тактичний.

Тактовний – той, що володіє почуттям міри, такту (утворений від іменника такт – “почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явиш дійсності”): тактовна людина.

Прикметник тактичний утворений від іменника тактика у значенні “сукупність прийомів, методів або способів, що використовуються у політиці, спорті, на війні для досягнення мети або здійснення певної бойової операції”: тактичні міркування, тактичні прийоми.

Виборний – виборчий.

Слово виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду, агітацію, про виборність та звітність організацій.

Виборчий – усталилось в таких словосполученнях: виборча кампанія; виборче право; виборчий бюлетень та ін.

Виключно – винятково.

Виключно, тобто лише, тільки (...виключно для співробітників комерційних банків).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (...товарна біржа має винятково важливе значення).

Дільниця – ділянка.

Дільниця – це адміністративно самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також виборча дільниця.

Ділянка – частина поверхні, площі (садова ділянка; дослідна ділянка).

Особистий – особовий.

У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личный. Слово особистий вживається тоді, коли мова йде про те, що стосується окремої людини (особистий підпис, особисте життя). Особовий – вживається в таких словосполученнях: особова справа; особовий склад військових з’єднань, навчальних закладів тощо.

Додержувати – додержуватися.

Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати тиші, порядку). Додержуватися – це значить бути прихильником якоїсь думки, певних поглядів, переконань.

Покажчик – показник. ;.; '

Покажчик – напис, стрілка, довідник.

Показник – це наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей та ін.

Дипломат – дипломант – дипломник.

Дипломат – посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант – переможець конкурсу скрипалів чи співаків.

Дипломник – автор дипломної роботи, підготовленої у технікумі чи вузі.