Поняття адміністративного права.

Адміністративне право як складова частина правової системи держави характеризується насамперед тим, вона виступає регулятором особливої категорії суспільних відносин, а саме: відносин, які складаються у сфері державного управління. Як галузь українського права (законодавства) адміністратив­не право України являє собою систему адміністративних пра­вових норм, інститутів і нормативно-правових актів, що регу­люють і охороняють особливе коло суспільних відносин у сфе­рі державного управління.

Термін “адміністративне” походить від слова “адміністрація” (латинською мовою – “управління”). Тому словосполучення адміністративне право можна трактувати як управлінське право. Норми адміністративного права забезпечують реалізацію соціально-економічних і політичних прав громадянина. Воно регулює суспільні відносини у сфері управління народним господарством, освітою, охороною здоров’я, наукою, культурою тощо.

Адміністративно-правові відносини поділяються на 3 основні групи:

1) відносини між органами державного управління і суспільними організаціями;

2) відносини між органами державного управління і державними підприємствами;

3) відносини між органами державного управління і громадянами.

Адміністративне право – це найоб’ємніша, наймобільніша, найнестабільніша і найскладніша з усіх існуючих юридичних галузей.

Особливість адміністративних правовідносин полягає в тому, що однією з сторін в них завжди виступає орган державного управління.

Адміністративне право - це галузь права (сукупність правових норм), що регулюють і охороняють особливе коло суспільних відносин у сфері державного управління. Основою цього права є адміністративне законодавство.

Адміністративне право має давню історію. Перші адміністративні норми з'явилися у правових системах Стародавнього Сходу та античного Заходу (кодекс Хаммурапі, публічне право Стародавнього Риму). Як самостійна галузь адміністративне право бере свій початок у 18столітті. Саме у Франції сформувалося спочатку поліцейське законодавство, потім - поліцейське право, яке переросло в "право управління" друга половина 20ст.,Німеччина), а пізніше стало базою для розвитку адміністративного права.

Предметом адміністративного правового регулювання є суспільні відносини, що виникають і припиняються у сфері державного управління. До предмета адміністративного права можна віднести:

- відносини, пов'язані з організацією органів державної виконавчої влади (структура адміністративного апарату);

- відносини, які виникають під час реалізації органами виконавчої влади закріпленої за ними компетенції з використанням при цьому державно-владних повноважень. Ця компетенція проявляється в державному управлінні і взаємодії органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування з громадянами, державними і недержавними організаціями;

- відносини, які виникають всередині органів виконавчої влади, і їх структурних підрозділів, так і поза системою цих органів (наприклад, в прокуратурі, в суді);

- управлінські відносини. що складаються на рівні органів місцевого самоврядування при виконанні ними делегованих повноважень, що виражають публічні інтереси;

- відносини, що виникають при вчиненні особою адміністративного правопорушення і розгляд даної категорії справ.