Цивільні правовідносини.

Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Суб’єкти цивільно правових відносин наділені цивільною право та дієздатністю.

Цивільна правоздатність –це здатність мати цивільні права і обов’язки . Цивільну правоздатність мають усі фізичні особи незалежно від віку і стану здоров‘я. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

Основні риси:

1) Визнається одноковою мірою за всіма громадянами.

2) Усі громадяни рівні перед цивільним законом.

Жодний громадянин не може бути обмежений або позбавлений можливості мати незаборонені законом цивільні права і обов’язки. Наявність у громадянина лише самої правоздатності ще не робіть його повноцінним об’єктом цивільного права. Для цього потрібна ще й цивільна дієздатність. Цивільна дієздатність – це здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати і ести відповідальність у разі їх невиконання. Цивільну дієздатність має особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними. Обсяг дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом України. Залежно від обсягу розрізняють різні види дієздатності.

Види:

 Повна

 Неповна

 Часткова

 Обмеження дієздатності

 Визнання громадянина недієздатним.

Повна настає з досягненням повноліття, однак може бути надана неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини, а також фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Неповна надається у віці 14-18 років. У цьому віці особа має право :

1) Вчиняти дрібні побутові право чини, тобто ті, що задовольняють побутові потреби цієї особи, але за умови, що вони відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку і стосуються предмета невисокої вартості.

2) Здійснювати особисті, немайнові права на результати інтелектуальної і творчої діяльності.

3) Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

4) Бути учасником (засновником) юридичних осіб.

5) Самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) і розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім‘я. Усі інші право чини вона вчиняє за згодою батьків, усиновлювачів або піклувальників.

Часткова дієздатність настає у віці до 14 років. У цьому віці особа має право :

1) Вчиняти дрібні побутові право чини, тобто ті, що задовольняють побутові потреби цієї особи, але за умови, що вони відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку і стосуються предмета невисокої вартості.

2) Здійснювати особисті, немайнові права на результати інтелектуальної і творчої діяльності.

Обмежені дієздатності застосовується до осіб, які зловживають спиртними напоями або токсичними речовинами, внаслідок чого ставлять себе чи свою сім‘ю, або інших осію, яких вони за законом мають утримувати в скрутне матеріальне становище.

Обмежені дієздатності можливі і до осіб, які страждають на психічні розлади, що впливає на їх здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Над такою особою встановлюється піклування.

Визнання громадянина недієздатним. Громадянин може бути визнаний недієздатним тоді, коли він через хронічний, стійкий психічний розлад не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Над ним встановлюється опіка.