Суб’єкти, об’єкти цивільних прав.

Серед суб’єктів цивільних правовідносин розрізняють:

1. фізичних осіб, серед яких залежно від їх правового статусу громадян, іноземців і осіб без громадянства.

2. юридичних осіб, тобто підприємства, установи і організації.

Об’єкти цивільних правовідносин поділяються на такі види:

1. Речі (матеріальні предмети, що здатні задовольняти певні потреби людини і мають для неї певну цінність.

2. майнові права.

3. результаті робіт, послуг.

4. результати інтелектуальної творчої діяльності.

5. інформація

6. особисті немайнові блага ( здоров‘я, особиста недоторканість, честь, гідність громадянина, її сім‘я).

7. гроші і цінні папери.

Гроші - це особливий товар, що виражає вартість усіх інших товарів і обмінюється на будь-який з них, виконуючи роль загального еквівалента.

Цінний папір – це документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між особою, яка його випустила, і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску.

Види:

1) акції

2) облігації,

3) казначейські зобов’язання держави,

4) ощадні сертифікати,

5) інвестиційні сертифікати

6) векселі

7) приватизаційні папери.

4. Спадкування власності громадян.

Спадкоємство - це перехід майна померлого до інших осіб. Власник, після смерті якого залишилось майно, що має перейти до інших осіб, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті його власника, називаються спадкоємцями. Майно, що залишилося його власника, називається спадщиною.

Спадкоємство можливо з двох підстав:

1) за заповітом

2) за законом.

Спадкоємство за законом має місце в таких випадках:

1. За відсутності заповіту

2. Визнання заповіту недійсним

3. неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом.

4. неохоплення заповітом усієї спадщини.

Цивільний кодекс України визначає коло спадкоємців за законом:

Перша черга спадкоємців:

діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народженні після його смерті.

Той з подружжя, який пережив іншого.

Батьки.

Друга черга спадкоємців:

Рідні брати і сестри спадкодавця.

Його баба і дід як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга спадкоємців:

Рідні дядько і тітка спадкодавця.

Четверта черга спадкоємців:

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім‘єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга спадкоємців:

Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Утриманці спадкодавця.

Порядок прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини спадкоємець має вчинити одну з двох дій:

1) Фактично вступити в управління або володіння спадковим майном.

2) Подати до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, отримує у нотаріуса після завершення 6 місяців від дня відкриття спадщини Свідоцтво про право на спадщину.