Феномен несвідомого. Проблема архетипів колективного несвідомого.

Зигмунд Фройд

«Розмежуванняпсихіки на свідоме та несвідоме є головною передумовоюпсихоаналізуНавітьнесвідоме ми можемопізнатилише шляхом перетворення його у свідоме. Згідноіззапропонованоютеорієюіндивідуумпостає перед нами як непізнанне і несвідомеВоно, на поверхніякогопокоїться Я. Я намагаєтьсятакожсприяти впливу зовнішньогосвіту на Воно і здійсненнютенденційцьогосвіту, вонопрагнезамінити принцип задоволення, якийповністюпанує у Воно, на принцип реальності. Сприйняттямає для Я такесамезначення, як потяг для Воно. Я уособлює те, щоможнаназватирозумом і розсудливістю, всуперечВоно, яке міститьпристрасті…»

Юнг Карл Густав

: відійшовшивідтеорії З. Фройда, К. Юнг значнозбагативпсихологічну науку новими, до того не висловленимиідеями, зокремаконцепцієюколективногонесвідомого.

Відповідно до концепції К. Г. Юнга психікамаєнаступну структуру: Его (центр свідомості та самосвідомості), особистенесвідоме (вмістилищеконфліктів, спогадів, що колись булиусвідомлені, але потімїхбуловитіснено та забуто і чуттєвихвражень, якім не вистачило «яскравості», щоб бути відміченими в свідомості) та колективненесвідоме.

Визначено, щоколективненесвідоме – цеглибинний шар психікилюдини, щолежитьглибшерівняіндивідуальногонесвідомого і є спільним для всіх людей. Вономістить результат багатовіковоїісторіїлюдства.

Встановлено, щоколективненесвідоме, за теорією К. Юнга, втілюється в архетипах. Архетипиможутьпроявлятися в міфах та сновидіннях є не певнимконкретним мотивом, а сукупністюмотивів, щоможутьваріюватися і мати різніформивираження, лишаючиціліснийзміст. Він виступає в якостісхеми, щомістить за собою сукупністьуявлень та образів.

Відмічено, щослабким моментом теоріїколективногонесвідомого є неможливістьекспериментальноперевірити та довести його існування, щолишаєданутеоріюлише на рівнілогічнихпобудов та умовиводів. У своїхпошуках автор користався методом вільнихасоціацій, розробленим

З. Фройдом, аналізомсновидінь та фантазійвласнихпацієнтів, вивченнямміфів, фольклору, легенд та казокрізнихнародів.

Теорія К. Г. Юнга описуєосновніархетипиколективногонесвідомого, серед них такі як самість, аніма та анімус, тінь, маска, мудрець, Бог. Архетип є сенсоформою, загальнимзначеннямпритаманнимвсіміндивідам, щозберігається на рівніколективногонесвідомого і проявляється у виглядісимволів. Символ є безпосередньоюреалізацією архетипу, але ніколи не вичерпуєвсьогобагатства його значень.

Встановлено, що на думку К. Юнга, архетипимаютьзначеннялишереалізовуючись у виглядісимволів. Лише цілеспрямованапраця та переживаннядаєлюдинізмогузрозумітивласніархетипи. Шлях до усвідомленняархетипів К. Юнг назвав - індивідуацією. Він втілює одну з головнихжиттєвихцілейлюдини - пошук та знаходженнясамої себе і архетип самостівиступаєключовим у цьомупроцесі.

Подальша перспектива дослідженняполягає в уточненніролі та значенняархетипіввконтексті української ментальності. Такожнауковийінтереспредставляєтеоретичнедослідженняпроблемивтіленняідей К. Г. Юнга у сучаснихнауковихконцепціях та теоріях.