Свідомість і самосвідомість. Предметність і рефлективність самосвідомості.

Свідомістьнабуваєсвоєїзавершеності та цілісності через самосвідомість, яку розглядають у двохаспектах:

— як усвідомленнялюдиноюсамої себе, свого становища у світі, своїхінтересів і перспектив, тобтовласного «Я»;

— як спрямованістьсвідомості на саму себе або усвідомлення кожного акту свідомості. Ціпідходи до розуміннясамосвідомості є взаємодоповнюючими.

Самосвідомість — здатністьлюдинипоглянути на себе збоку, тобтодистанціюватисявід себе, побачити себе очимаінших.

Через целюдину так хвилює думка інших людей. Якщолюдина не маєтакоїздатності, то це є ознакоюпсихічногозахворювання.

Самосвідомістьхарактеризуєтьсядвомавзаємопов'язанимивластивостями - предметністю і рефлективністю. Перше властивістьдаєможливістьспіввідноситинашівідчуття, сприйняття, уявлення, уявніобрази з предметнимсвітом поза нами, щодозволяєзабезпечитинаціленістьсвідомості на зовнішнійсвіт.

Рефлексія ж - цетака сторона самосвідомості, яка, навпаки, зосереджуєувагу на самих його явища та формах. Уходірефлексіїлюдинаусвідомлюєсвоє "Я", аналізує його, зіставляючи себе з ідеалом, розмірковуючи про своєставлення до життя, закріплюючи або, навпаки, змінюючипевніжиттєвіорієнтири.

При цьому в оцінках і самооцінкаможливі й помилки. Перевірка і коректування тут можливі за умовиуважногоставлення до оцінокінших людей і тверезогозіставлення з ними своїхсамооцінок.

Тому самосвідомість не є якась константа, воно не тількивиникає в процесіспільноїдіяльності і спілкування з іншими людьми, але і постійноперевіряється і коректується в процесіпоглиблення і розширенняміжособистіснихвідносин.

Самосвідомістьвиконуєтакіфункції:

— самопізнання — охоплюєсамовідчуття (відчуттявласноготіла, свогомісця у просторі);

— самоспостереження і самоаналіз (на якийздатнінебагато людей);

— самооцінки — включаєсамопочуття (емоційнаоцінкасвоєїжиттєвоїситуації та себе в ній), оцінку себе відповідно до певнихжиттєвихеталонів, рівеньдомагань (оцінку наперед моїхбажань і здобутків);

— саморегуляції – передбачаєтакупослідовністьвиявівсамосвідомості як самоконтроль, самодетермінація, самотворення.

Отже, свідомість є складним і багатофункціональним феноменом, однією з особливостейлюдини, яківизначаютьїїспецифічний стан у світі, їїособливийонтологічний статус. Філософія виокремлює такі основні типи відношення свідомості до світу: а) пізнання (однією з форм існуваннясвідомості є знання); б) практика як цілеспрямованадіяльністьлюдинизавдякисвідомості; цінніснеставлення до світу, людини, суспільства, щовизначається системою моральних, естетичних, етичних та інших норм, прийнятих у суспільстві.