ЗОВНІШНЄ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН

Навчальна мета: уміти розтерти шкіру; втерти ліки в шкіру в разі корости; присипати шкіру; нанести збовтану суміш на шкіру; застосувати мазь, пластир.

Виховна мета: усвідомити важливість для хворого одержання правильної інформації щодо виконання процедур у домашніх умовах.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії ліків при застосуванні їх на шкірі.

Оснащення:

1) вода;

2) мило;

3) рушник;

4) стерильні тампони, серветки;

5) бинт марлевий або сітчастий;

6) 70 % розчин етилового спирту;

7) 1 % розчин саліцилового спирту;

8) 60 % розчин гіпосульфіту натрію;

9) 6 % розчин хлористоводневої кислоти;

10) присипка;

11) збовтана суміш;

12) мазь;

13) пластир.

Механізм дії ліків у разі застосування їх на шкірі. При застосуванні на шкірі лікарська речовина діє насамперед місцеве, тобто впливає безпосередньо на місце застосування. Проте оскільки шкіра має густу сітку нервів і кровоносних судин, то прикладені до неї ліки, всмоктуючись, справляють не лише місцевий, а й загальний вплив на організм. Отже, такі лікувальні процедури можна ефективно застосовувати не лише в разі захворювань шкіри, але й інших органів та систем організму.

Механізм дії мазі. Мазь на жировій основі затримує випаровування води, закупорює вивідні прото-ки сальних і потових залоз. Під впливом мазі розм'якшується роговий шар, що посилює проникнення лікарської речовини в шкіру. Отже, ліки, що входять до складу мазі, проникають у шкіру глибше.