Завдання, вправи, тести

1. Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:

а) переважно сільськогосподарським типом виробничої суспільної діяльності;

б) системою особистісної васальної залежності між членами суспільства;

в) розвитком промислового виробництва, перенесенням центру виробничої діяльності в міста;

г) географічними відкриттями нових земель;

д) перенесенням акцентів із зацікавлень природою на зацікавлення людиною.

2. Фігура літературного персонажа Робінзона була показовою для загальної атмосфери Нового часу тому, що:

а) в цю епоху люди захоплювались морськими подорожами;

б) вона символізувала собою нове становище окремого індивіда в системі соціальних зв’язків.

3. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. Мислення “здорового глузду” характеризується наступними рисами:

а) воно передбачає цінування фактів;

б) воно передбачає посилання на авторитет Біблії;

в) воно передбачає ясну та чітку логіку;

г) воно віддає перевагу інтуїції, а не розсудковим міркуванням;

д) воно культивує принцип індивідуальної активності.

4. Оберіть варіанти правильної відповіді на питання. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:

а) її підпорядкування теології у якості її прислужниці;

б) виникнення національних та регіональних філософій;

в) розвиток філософії в діалозі із іншими науками;

г) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації;

д) її спрямованість у бік гуманітарних студій.

5. Питання про метод істинного пізнання постало одним із найперших та найважливіших питань для філософії Нового часу.

Так Ні

6. Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується:

а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;

б) наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;

в) рухом пізнавальної думки від фактів до ідей;

г) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;

д) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.

7. Засновником філософії Нового часу вважається:

A Ніколо Макіавеллі;

B М.Монтень;

C Жан-Поль Сартр;

D Леонардо да Вінчі;

E Френсис Бекон.

8. В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

A механіку

B хімію

C біологію

D генетику

E соціологію

9. Теза “Я мислю, отже я існую” є важливою вихідною тезою:

а) філософського монізму;

б) раціоналізму;

в) емпіризму;

г) для позиції визнання розуму “чистою дошкою”;

д) для скептицизму.

10. Теза “Я мислю, отже я існую” наголошує на важливій ролі самоусвідомлення в русі думки до правильного пізнання.

Так Ні

11. Теза “Я мислю, отже я існую” належить:

а) Наполеону;

б) Робінзону;

в) Вольтеру;

г) Паскалю;

д) Декарту.

12. Уважно перечитайте наступні міркування Р.Декарта, проаналізуйте їх: “…Ми доходимо до пізнання речей двома шляхами, а саме через досвід або через дедукцію. Додатково слід відзначити, що досвідні речі часто бувають помилковими, дедукція же або чисте виведення одного із іншого, хоча й може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, але ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим…”

Спираючись на те, що дедукція – це розумове виведення часткових наслідків із деяких загальних ідей, спробуйте з’ясувати: 1. в чому, на вашу думку, полягають переваги дедукції над досвідом? 2. Чи згідні ви із тим, що дедуктивне виведення володіє властивістю бути безпомилковим? Наведіть приклади застосування дедуктивного логічного виведення.

13. Визначить позицію, яка в гносеології є протилежною щодо позиції визнання існування в розумі людини деяких вроджених ідей:

а) релятивізм;

б) скептицизм;

в) розум – це “чиста дошка”;

г) розум – це рівень інтелектуального споглядання;

д) агностицизм.

14. Згідно Дж.Локку, існують такі джерела наших знань:

а) відчуття і досвід;

б) досвід та розум;

в) чуття та рефлексія;

г) вроджені ідеї та дедукція;

д) уявлення первинні та вторинні.

15. Наполягання на відсутності прямого причинного зв’язку між відчуттями людини та ідеями її розуму було характерним для:

а) Дж.Локка;

б) Д.Юма;

в) Дж.Берклі;

г) Б.Паскаля;

д) Ж.-Ж.Руссо.

16. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:

а) бути – це значить бути сприйнятим;

б) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях;

в) сенс є лише в тому, що є корисним;

г) кожна річ має достатні підстави для того, щоби бути саме такою;

д) не треба приймати у пізнання те, що не видається ясним, чітким та виразним.

17. Найпершим поняттям онтологічних вчень у філософії Нового часу було поняття:

а) субстанції;

б) акциденції;

в) монади;

г) модусу;

д) атрибуту.

18. Р.Декарт розвивав вчення про існування двох самостійних субстанцій – протяжної (матеріальної) та мислячої (духовної), а Б.Спіноза подавав ці субстанції як атрибути однієї єдиної субстанції.

Так Ні

19. Спираючись на матеріал навчальної літератури спробуйте пояснити, чому основний твір Б.Спінози, в якому подавалось вчення про субстанцію як засаду світобудови, мав назву “Етика”.

20. Вчення Г.Лейбніця про світобудову отримало назву:

а) атомізм;

б) субстанціалізм;

в) монадологія;

г) монізм;

д) теорія достатньої підстави.

21. Хто із філософів, розробляючи вчення про необхідність і свободу зробив висновок про те, що свобода є пізнана необхідність?

А: Ф. Бекон

В: Р. Декарт

С: Т. Гобс

D: Б. Спіноза

E: Т. Лейбніц

22. Наведіть правильне закінчення відомої тези Б.Паскаля: “Вся наша гідність – у здібності мислити… Спробуємо ж мислити гідно: в цьому …”

а) основа нашої культури;

б) основа нашого пізнання;

в) основа нашої моральності;

г) основа нашої цивілізованості;

д) основа нашого добробуту.

23. Проведіть логічний зв’язок між вченням Б.Паскаля про серединне становище людини в світі та його визначення найпершого життєвого завдання людини.

24. Століття Просвітництва в історії Європи – це:

a) XVI ст.

б) XVII ст.

в) XVIII ст.

г) XIX ст.

25. Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найпершу значущість мають знання моральних норм і принципів.

Так Ні

26. Однією із найперших проблем, що знаходилась в центрі уваги європейського просвітництва, була проблема:

а) пошуку засад світобудови;

б) обгрунтування найперших принципів правильного логічного мислення;

в) докладного розгортання вчення про субстанцію;

г) розроблення найбільш виправданого методу наукового пізнання;

д) дослідження глибинних, найперших зв’язків людини і суспільства.