Поняття та ознаки місцевого самоврядування

1. Зоогигиеническое обоснование проекта свинарника–откормочника на 450 голов. Поголовье: живой массой 60 кг – 250 голов, живой массой 80 кг – 200 голов. Стены кирпичные. Полы керамзитобетонные. Расчетная температура января -11,1 (Новгородская обл.)

2. Зоогигиеническое обоснование животноводческого комплекса по откорму 1000 голов молодняка КРС герефордской породы в год. Откорм с 6мес. до 18-и месячного возраста. Живая масса по окончанию откорма 420 – 490 кг. Содержание беспривязное, боксовое. Расчетная температура -9,8 (Самара).

3. Проектирование коровника с кирпичными стенами на 100 голов молочно-товарной направленности. Доение в молокопровод. Стойла располагаются в два ряда вдоль длинной стороны здания, два навозных и один кормовой проходы.

4. Зоогигиена содержания лошадей в условиях конноспортивного комплекса. Параметры наружного воздуха в климатической зоне - I: температура, °С - 20; абсолютная влажность, г/м³ - 1,0

5. Конюшня на 50 племенных лошадей

6. Конюшня на 100 племенных лошадей рассчитан на применение сборных железобетонных конструкций и возведение панельных стен.

7. «Конюшня на 100 племенных лошадей» является конструктивным вариантом предыдущего проекта с тем различием, что в настоящем проекте предусмотрены кирпичные стены.

8. Коровник на 200 коров боксового содержания со стационарной раздачей кормосмеси. Содержание коров беспривязно-боксовое группами по 50 голов. Стены – железобетонные. Доение в доильно-молочном блоке. Вентиляция - приточно-вытяжная с механическим побуждением и естественная. Уборка навоза в коровнике производится скреперными установками

9. Проектирование коровника с кирпичными стенами на 200 голов молочно-товарной направленности (доение в молокопровод). Навозоудаление – транспортеры. Содержание – привязное. Вентиляция – естественная. расположение продольное, в четыре ряда с двумя кормовыми и тремя навозными проходами.

10. Проектирование коровника с панельными стенами на 400 голов молочно-товарной направленности (доение в молокопровод). Навозоудаление – транспортеры. Мобильный кормораздатчик. Вентиляция приточно-вытяжная, расположение продольное, в двух блоках по четыре ряда с двумя кормовыми и тремя навозными проходами.

11. Проектирование коровника с панельными стенами на 200 голов молочно-товарной направленности (доение в молокопровод). Навозоудаление – транспортер. Мобильный кормораздатчик. Вентиляция приточно-вытяжная. Расположение стойл продольное, в четыре ряда с двумя кормовыми и тремя навозными проходами.

12. Коровник на 200 коров с автоматической привязью (здание с рамным каркасом).

13. Проектирование откормочного комплекса с поголовьем 3000 голов. Стены кирпичные. Республика Башкирия

14. Проектирование откормочного комплекса КРС на 4000 голов разовой постановки; С 6-и месячного возраста (постановочный вес 110кг) до 18-и мес. возраста (сдаточный вес 450кг). Привес 900г.

15. Проектирование ангара-телятника с металлическим каркасом на 400 голов (откормочное поголовье). Навозоудаление – транспортер. Мобильный кормораздатчик. Вентиляция — естественная, с регулируемым притоком воздуха. Содержание беспривязное стойловое на глубокой подстилке, удаление навоза с помощью скребкового транспортера.

16. Проектирование коровника на 200 голов для подсобного хозяйства. Содержание привязное, доение в молокопровод.

Рекомендуемая литература

1. Волчкова, Л.А., Холодная Н.И., Калюжный Н.С. Воздействие шума на организм и методы его измерения: Методические указания г. Москва, 2000.

2. Забудский, Ю.М., Найденский М.С. и др. Расчет вентиляции и теплового баланса животноводческих помещений: Учебное пособие и компьютерная обучающая программа, 1999.

3. Зубов, Н.Д. Ограждающие конструкции животноводческих помещений и санитарно-гигиенические требования к ним: Лекция - Москва, 1998.

4. Кочиш, И.И., Калюжный Н.С., Волчкова Л.А. и др. Зоогигиена. Учебник. Санкт-Петербург, Лань, 2008. ‑

5. Кочиш, И.И., Виноградов П.Н., Волчкова Л.А., Нестеров В.В. Практикум по зоогигиене: Учебное пособие. – СПб.: Издательство «Лань», 2012. – 416 с.

6. Медведский, В.А. и др. Зоогигиена с основами проектирования животноводческих объектов: М.: ИВЦ Минфина, 2008.

7. Найденский, М.С., Кузнецов А.Ф, Храмцов В.В., Виноградов П.Н. Зоогигиена с основами проектирования животноводческих объектов: Учебник. – М.: КолосС, 2007.

8. Найденский, М.С. и др. Гигиенический контроль за проектированием, строительством и эксплуатацией животноводческих объектов: Методические рекомендации г. Москва, 1997.

9. Холодная, Н.И., Волчкова Л.А. Поведение сельскохозяйственных животных при различных технологиях содержания. - Москва, 1999.

10. Храмцов, В.В. Зоогигиена с основами ветеринарии и санитарии: учеб. пособие. – М.: КолосС, 2004.

Нормативные документы:

1. Федеральный закон от 30.12.2009 г. № 384-ФЗ «Технический регламент о безопасности зданий и сооружений».

2. Постановление Правительства РФ от 16.02.2008 г. № 87 «Положение о составе разделов проектной документации и требования к ее содержанию».

3. СП 19.13330.2011 «СНиП 11-97-76*. Генеральные планы сельскохозяйственных предприятий».

4. СП 52 13330.2011 «СНиП 23-05-95. Естественное и искусственное ос­вещение».

5. СНиП 2.10.03-84 Животноводческие, птицеводческие и звероводче­ские здания и помещения.

6. СНиП 23.01-99 Строительная климатология.

7. СНиП 23.02-2003 Тепловая защита зданий.

8. СНиП 41-01-2003 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

9. ГОСТ Р 51.232-98 Вода питьевая. Общие требования к организации и методам контроля качества.

10. СанПиН 2.1.4.1074-01. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль качества.

11. СанПиН 2.1.4.1175-02. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды нецентрализованного водоснабжения. Санитарная охрана источников.

12. СанПиН 2.1.5.980-02 Гигиенические требования к охране поверхностных вод.

13. СанПиН 2.2.1/2.1.1.1200-03. Санитарно-защитные зоны и санитарная классификация предприятий, сооружений и иных объектов.

14. ОСН-АПК 2.10.14.001-04. Нормы по проектированию административных, бытовых зданий и помещений для животноводческих, звероводческих и птицеводческих предприятий и других объектов сельскохозяйственного назначения.

15. ОСН-АПК 2.10.24.001-04. Нормы освещения сельскохозяйственных предприятий, зданий и сооружений.

16. ВНТП2-96 Ведомственные нормы технологического проектирования свиноводческих предприятий.

17. НТП-АПК 1.10.01.001-00. Нормы технологического проектирования ферм крупного рогатого скота крестьянских хозяйств.

18. НТП-АПК 1.10.02.001-00. Нормы технологического проектирования свиноводческих ферм крестьянских хозяйств.

19. НТП-АПК 1.10.03.001-00. Нормы технологического проектирования овцеводческих предприятий.

20. НТП-АПК 1.10.04.001-00. Нормы технологического проектирования коневодческих предприятий.

21. НТП-АПК 1.10.04.002-02. Нормы технологического проектирования верблюдоводческих предприятий.

22. НТП-АПК 1.10.05.001-01. Нормы технологического проектирования птицеводческих предприятий.

23. НТП-АПК 1.10.06.001-00. Нормы технологического проектирования звероводческих и кролиководческих ферм.

24. НТП-АПК 1.10.07.001-02. Нормы технологического проектирования ветеринарных объектов животноводческих, звероводческих и птице­водческих предприятий и крестьянских хозяйств.

25. НТП-АПК 1.10.16.001-02. Нормы технологического проектирования кормоцехов для животноводческих ферм и комплексов.

26. РД-АПК 1.10.01.02-10. Методические рекомендации по технологическому проектированию ферм и комплексов крупного рогатого скота.

27. РД-АПК 1.10.03.01-11. Методические рекомендации по технологическому проектированию козоводческих ферм и комплексов.

28. РД-АПК 1.10.15.02-08. Методические рекомендации по технологическому проектированию систем удаления и подготовки к использованию навоза и помета.

Поняття та ознаки місцевого самоврядування

Згідно з Конституцією України (ст. 140), само­врядування «є правом територіальної громади — жителів села чи добровіль­ного об'єднання у сільську громаду кількох сіл, селища та міста — самостій­но вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Йому притаманні такі риси, закріплені законом «Про місцеве са­моврядування в Україні»:

- місцеве самоврядування діє в порядку і межах, визначених верховною владою; його органи дотримуються визначеного законодавством розмежування сфер компетенції; для здійснення завдань, що стоять перед самоврядними органами, вони мають самостійні джерела фінансування; вони формуються з дотриманням принципу виборності.

Як форма народовладдя місцеве самоврядування дає змогу територіаль­ним громадам (місцевим співтовариствам) самостійно і під свою відпові­дальність, з використанням власних матеріальних і фінансових ресурсів, безпосередньо і через органи місцевого самоврядування вирішувати питан­ня, які стосуються спільних інтересів членів територіальних громад.

Система місцевого самоврядування в Україні включає: сільські, селищні, міські Ради та їх органи (виконавчі комітети, комісії тощо); інші форми самоорганізації громадян (громадські комітети і ради мікро­районів, житлових колективів, домові, вуличні, дільничні комітети); різні форми безпосереднього волевиявлення громадян (місцеві референ­думи, збори та сходи громадян).

Сільські, селищні, міські, районні й обласні ради формуються шляхом ви­борів. Спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст представ­ляють обласні та районні ради. Таким чином, суб'єктом самоврядування виступає сама громада або інша територіальна спільнота і представницькі органи територіальних громад в особі рад. Територіальні громади прямим голосуванням обирають терміном на 4 роки голів сіл, селищ і міст, які очо­люють виконавчі комітети рад та головують на їх засіданнях. Голови район­них і обласних рад обираються самими радами і очолюють виконавчий апа­рат ради.

Органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комуналь­ній власності, встановлюють місцеві податки і збори, утворюють, реоргані­зовують та ліквідовують комунальні підприємства, затверджують і реалізо­вують програми соціально-економічного і культурного розвитку та бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. Здійснення цих повноважень фінансується з державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загально­людських податків.

Кожну ланку самоврядування закон наділяє власною компетенцією, в ме­жах якої вона діє незалежно. В разі незаконного втручання державних структур у їх повноваження, органи місцевого самоврядування мають право на судовий захист своїх інтересів. Разом з тим, органи самоврядування не­суть конституційну відповідальність за свою незаконну діяльність. Рішення органів місцевого самоврядування в разі їх невідповідності Конституції і за­конам України призупиняються у встановленому законом порядку з одно­часним зверненням до суду.