АЛГОРИТМ ДІЙ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ. Оснащення: Ручка, історія хвороби дитини або історія розвитку дитини, стетофонендоскоп. ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ 1.Ввічливо привітатися

“ ПРОВОДИТИ АУСКУЛЬТАЦІЮ ЛЕГЕНЬ” 1.ПФ.Д.03.ПР.Р.07.12

Оснащення: Ручка, історія хвороби дитини або історія розвитку дитини, стетофонендоскоп.

ЕТАПИ	ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини.	Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками.
2. Вимити і висушити руки, зняти прикраси.	Забезпечення інфекційної безпеки
3. В тихому, теплому, світлому приміщенні роздягнути дитину і провести аускультацію легень.	Створення комфортних умов для дитини.
4. Положення медпрацівника відносно дитини таке ж, як і при перкусії.. Положення хворого залежить від віку і важкості стану – стоячи, сидячи, важкого хворого – лежачи. Необхідно вислуховувати легені з обох боків, порядок аускультації аналогічний порядку порівняльної перкусії. Вислуховування проводиться на симетричних ділянках (по 2 – 3 дихальних рухи в кожній точці). Фонендоскоп бажано прикладати на ділянки міжребер’я. Вислуховування починається при диханні дитини через ніс, після чого необхідно попросити її зробити декілька глибоких вдихів через рот.	Загальні правила аускультації легень.
5. В нормі над легенями вислуховується везикулярне дихання, зумовлене коливанням стінок альвеол і наявністю в них повітря. У дітей до 5 років везикулярне дихання більш гучне і називається пуерильним ( вислуховуються весь вдих і весь видих). У дітей старше 5 років вислуховується весь вдих і незначна частина видиху – везикулярне дихання. В нормі над гортанню і трахеєю, а також спереду над руків’ям грудини і позаду в міжлопаточному просторі до III – IV грудного хребця визначається бронхіальне дихання ( вислуховується весь вдих і весь видих, більш сильний і тривалий, ніж вдих).	Визначення виду дихання.
6.У здорових дітей везикулярне дихання може відрізнятись від звичайного стандартного звучання: – послаблене везикулярне дихання – при ожирінні, під час сну; - посилене везикулярне дихання вислуховується над здоровою легенею, що компенсаторно приймає активну участь в акті дихання при значному ураженні легеневої тканини з іншого боку.	Визначення різних видів везикулярного дихання.
7. Аускультативно може визначатись: - жорстке дихання у порівнянні з везикулярним гучне, грубе, може бути тремтячим, вислуховується весь вдих і весь видих. У малюка жорстке дихання тільки підвищеною гучністю відрізняється від пуерильного дихання. У старших дітей вислуховується весь видих. В основі лежить звуження просвіту невеликих бронхів. Виникає при бронхіті, пневмонії. - ослаблене дихання, в основі його лежить здавлення легеневої тканини, недостатність екскурсії легень, недостатність дихальних рухів, порушення надходження в альвеоли необхідної кількості повітря, високе розташування діафрагми. - бронхіальне дихання виникає над ділянками ущільнення легеневої тканини при задовільній прохідності бронхів. Вислуховується при пневмонії та туберкульозі. В рідкісних випадках може вислуховуватись амфоричне дихання ( при бронхоектазах, кавернах –повітря, що надходить в порожнини, створює ще більш гучний звук), сакадоване дихання ( в основі лежить нерівномірне скорочення діафрагми, проявляється переривчастим вдихом. Може бути при охолодженні дитини і її тремтінні, а також при плачі малюка).	Визначення патологічних типів дихання.
8. Аускультативно можуть визначатись: А. Хрипи – це додаткові патологічні звуки, що вислуховуються над легенями під час вдиху і видиху й обумовлені накопиченням в дихальних шляхах рідини, секрету, слизу, крові, гною. Хрипи бувають вологі і сухі. Вологі хрипи утворюються при наявності рідини в бронхах і лопанні її пухирців під впливом повітря, що рухається дихальними шляхами. Розрізняють дрібно-, середньо – і крупно пухирчасті хрипи. Дрібно пухирчасті хрипи виникають в дрібних бронхах, бронхіолах; не підлягають підрахунку, більше виражені під час вдиху. Середньо пухирчасті хрипи виникають в бронхах середнього калібру, вислуховуються під час вдиху і видиху. Крупно пухирчасті хрипи виникають в великих бронхах, трахеї – поодинокі, часто зникають після продуктивного кашлю. Оцінюється також звучність хрипів (звучні – з високим тоном, іноді з металевим відтінком; не звучні) . Сухі хрипи виникають при накопиченні в дихальних шляхах щільного, в’язкого мокротиння, що звисає зі слизової оболонки бронхів у вигляді плівок або ниток, які розтягнені між стінками. Сухі хрипи бувають гудючі, дзижчачи і свистячі . Сухі гудючі хрипи виникають в великих бронхах, вислуховуються під час вдиху і менше під час видиху. Сухі дзижчачи хрипи виникають в бронхах середнього порядку в фазі вдиху і видиху. Сухі свистячі хрипи виникають в дрібних бронхах і бронхіолах, вислуховуються під час вдиху і видиху. Б. Крепітація - коли повітря доходить до альвеоли, вона розширюється і роз’єднання її з’єднаних стінок вислуховується як найбільш дрібний звук. Вислуховується на висоті або в кінці вдиху. Це патогномонічна ознака пневмонії. В. Шум тертя плеври - це звуки, що вислуховуються аускультативно над ураженою плеврою. Тертя нерівних поверхонь плеври одна об одну при диханні, що встановлюється об’єктивно, і є шум тертя плеври. За звуком шум нагадує шелест листів паперу при аналогічному терті.	Визначення патологічних шумів.
9. Подякувати дитині, допомогти одягнутись.	Створення комфортних умов для дитини.
10. Вимити і висушити руки.	Забезпечення інфекційної безпеки.
11. Записати отримані дані до історії розвитку дитини або до історії хвороби дитини.	Забезпечення передачі інформації.