Культурно-національне відродження на рубежі 16-17 століття

XVI-XVII ст. - виключно складний і важливий період в житті українського народу. У політичній історії він охоплює такі процеси, як перехід всіх українських земель під владу Речі Посполитої, наростання визвольної боротьби, створення національної державності в ході Хмельниччини, подальша втрата завоювань. У вітчизняній культурі це була яскрава, плідна епоха, принципова для подальшого розвитку. Можна виділити цілий ряд причин, які пояснюють культурне піднесення в Україні даного періоду. Передусім треба підкреслити, що тоді ще були живі традиції Київської Русі. Найкраще вони збереглися у західноукраїнських землях, менш потерпілих від монголо-татарського нашестя. Крім того, у великому князівстві Литовському культурна спадщина Київської Русі була сприйнята на державному рівні. У XVI ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя, зростання міст. Нараховувалося до 20 великих українських міст з населенням понад 10-15 тис. жителів. У Львові, Києві кількість ремісничих спеціальностей досягала 300. Розвитку товарно-грошових відносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закріплювала самоврядування городян). На Волині і в Галичині все ширше практикувалося будівництво світських споруд не з дерева, а з каменю і цегли, у XV ст. у Львові було побудовано водопровід. Свою роль відіграв і вплив західноєвропейського Відродження та Реформації. Найважливішим чинником, який впливав на розвиток культури в Україні в цей період, була національно-визвольна боротьба українського народу. Утворення Речі Посполитої внаслідок Люблінської унії у 1569 р. призвело до концентрації практично всіх українських земель у єдиних державних кордонах, поставило їх населення у найважчі політичні, соціально-економічні умови. Неоднозначною у розвиткові української культури в XVI ст. - XVII ст. була позиція соціальної еліти. Своєю меценатською діяльністю прославилися князь Костянтин (Василь) Острозький, князь Юрій Слуцький, Єлизавета (Галшка) Гулечівна. Однак більшість українських феодалів, верхівка духовенства в умовах панування Речі Посполитої віддалялися від національної культури - мови, традицій, православної віри і сприймали польську. Втрата народом своїх поводирів, еліти суттєво вплинула на розвиток культури. У цій історичній ситуації роль духовного лідера народу взяло на себе козацтво – самобутній суспільний стан, який сформувався в XV-XVI ст. Саме козацтво підхопило традицію національної державності, виступило захисником православної церкви, української мови. Всенародна війна за свободу України 1648-1657 рр. безпосередньо відбилася і на культурному житті. Патріотичні почуття, спільні походи, масове переселення - все це сприяло культурній інтеграції різних регіонів. У ході війни міцніла нова українська державність, що спиралася на козацькі традиції. Хоч Гетьманщина включала тільки частину національної території, але саме її існування вело до зростання національної самосвідомості.
Просвітництво: роздана широка мережа початкових шкіл, Братського шкіл. Високого рівня викладання досягла острозька школа, де викладалися граматика, арифметика, астрономія, музика, грецька, Латинська, польська, слов'янський мови. Відкрита Києво-Могилянська колегія. Навчання тривало 12 років. Вивчали слов'янську, грецьку, Латинська, польський, богослов'я, риторику, граматику, арифметику, геометрію, астрономію, поезію, музику, філософію.
Наука: створені навчальні посібники та книги з математики, мовознавства, філософії, астрономії, історії. У 17 столітті з'явилися медичні установи та лікаря. Удосконалилася техніка.
Друкарство: І. Федоров заснував першу друкарню у Львові-1573г. Видано перший екнігі - Буквар і апостол. На початку 17 століття діяло близько 40 друкарень.
Нові твори літератури: Коротка Київський літопис, Львівська, Острозька. Церковно-літературні твори (Києво-Печерський патерик). Полемічна література (більше 60 творів).
Становлення української мови: Пересопніческое Євангеліє - одне з перших творів з елементами письмового української мови.
^ Архітектура і мистецтво: розвивається оборонне зодчество (фортеці, замкі.вали), почалося будівництво палаці. Поширилася готика в ЗУ і бароко. Удосконалювалася іконопис і фрески. Замість канонічних святих в ряд іноді включалися історичні українські персонажі. Розвивається гравюра на дереві, кам'яна скульптура (вапняк) для оформлення фасадів, іконостасів.
Музика: високого рівня досягло хоровий спів, пісні, думи, церковний спів, багатоголосий спів. У 16 столітті були введені пятилинейной ноти. У 17 столітті Дилецький створив книгу по музично мистецтву. З'явилися оркестри при ратушах-капели. При капелах відкривалися музичні школи.