Види операцій банків з платіжними картками та їх характеристика

Виходячи з економічної суті операції виокремлюють фінансо­ві та нефінансові операції з платіжними картками. До фінансових операцій з платіжними картками відносять:

— зарахування (поповнення) коштів на картрахунки клієнтів;

— безготівкова оплата за товари (послуги);

— виплата заробітної плати працівникам підприємств, органі­зацій і установ;

— переказування коштів клієнтом зі своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;

— одержання готівки в касах банків, інших фінансових уста­нов, торговців і через банкомати, у тому числі екстрене отриман­ня готівки у разі втрати держателем платіжної картки.

До нефінансових операцій з платіжними картками відносять:

— установлення та оновлення (зміна) терміну дії платіжної картки;

— установлення та зміна лімітів платіжної картки;

— одержання клієнтом додаткових карток довіреним особам (держателям);

— зміна ПІН-коду для здійснення операцій;

— блокування операцій по картці внесенням її в СТОП-ЛИСТ;

— отримання виписки про залишок коштів на картрахунку, а також довідок, пов'язаних з операціями по картрахунку.

Безготівкові розрахунки населення у сфері торгівлі та послуг є важливою операцією банків. Їх здійснення забезпечується, зок­рема, через використання платіжних карток.

Для здійснення розрахунків торговець проводить авторизацію, тобто процедуру отримання дозво­лу на проведення операції із застосуванням платіжної картки. Одержавши дозвіл на проведення операції, торговець оформляє сліп або квитанцію платіжного термінала залежно від установле­ного на підприємстві обладнання. Потім він може вимагати під­твердження особи держателя платіжної картки. Останній або під­писує сліп чи квитанцію платіжного термінала (перевіряється відповідність цього підпису зразку на платіжній картці), або вво­дить свій ПІН-код. Держателю торговець разом зі сліпом (квитан­цією платіжного термінала) повинен видати чек касового апара­та, що підтверджує факт оплати товару.

Сліп оформлюють у кількох примірниках. Один видається клієнту, другий залишається у торговця, а третій надсилається до банку. Задокументувавши операцію, торговець створює реєстр із сумами кожної трансакції, загальною сумою, за­гальною кількістю сліпів та ін. Потім кілька примірників разом зі сліпами в узгоджені строки передаються еквайру (юридичній особі, яка здійснює еквайринг) для формування й направлення до процесингового центру або розрахункового банку платіжних повідомлень для обробки та виконання на їх підставі розрахунків за виконані операції. Після перевірки сліпів та фіксації їх прийому, банк переказує кошти з рахунку покупця на рахунок продавця.

За допомогою банківської платіжної картки може здійснюватися виплата заробітної плати працівникам підприємств, організацій та установ.

За допомогою банкоматів банки надають послугу переказу­вання коштів з однієї платіжної картки на іншу.

Однією з найпоширеніших операцій з платіжною карткою є використання її для одержання готівки через банкомат.

Держатель платіжної картки готівку зі свого картрахунку мо­же одержати не лише в касі банку, іншої фінансової установи або в банкоматі, а й у торговців.

Якщо держатель втратив (тобто загубив або у нього вкрали) платіжну картку, то йому треба негайно звернутися до банку з проханням заблокувати її. Утім послуга блокування, тобто внесення картки в СТОП-ЛИСТ, в окремих банків є платною. В цьому разі клієнт покриває банку також ви­трати, пов'язані з виготовленням нової платіжної картки.

На окремі операції з використанням платіжних карток банки можуть установлювати ліміти (обмеження).

Власник платіжної картки може замовити в банку додаткові картки для довірених осіб, зокрема членів своєї сім'ї.

Держателі банківських платіжних карток можуть у будь-якому банкоматі в мережі свого банку-емітента змінити старий ПІН-код своєї картки на новий.

Держателі платіжних карток можуть оперативно отримувати інформацію про стан картрахунку.

Дізнатися про стан картрахунку можна, просто зателефонува­вши до банку. Назвавши номер картки, пароль, держатель отри­мує відповідну інформацію.

Одержати інформацію про стан картрахунку можна у вигляді повідомлень, які надходять на мобільний телефон або на адресу електронної пошти власника платіжної картки.

8.4. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

В Україні нині функціонує НСМЕП, яка є внутрішньо­державною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів.

НСМЕП розрахована на роботу в режимі оф-лайн, тобто без ре­ального зв'язку з емітентом та еквайром. Під час здійснення опе­рацій оф-лайн використовується залишок коштів відповідного платіжного додатка платіжної картки, а авторизація операції про­водиться терміналом (банкоматом), на якому виконується ця опе­рація з використанням модуля безпеки термінала. Платіжний до­даток картки — це програмний засіб, розміщений у пам'яті платіжної картки, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказування коштів з рахунку платника або з відповідного раху­нку банку з метою оплати товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання готівки та здійснення інших операцій. Платіжними додатками в НСМЕП є гаманець та чек, вони не залежать один від одного та використо­вуються окремо. На платіжній смарт-картці дозволяється одночас­но розміщувати обидва додатки.

Основним нормативно-правовим актом,; що регламентує дія­льність НСМЕП, є Правила Національної системи масових елек­тронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 10 грудня 2004 р. № 620. Відповідно до цього документа визна­чаються загальні принципи побудови, організаційна структура НСМЕП, умови членства, взаємовідносини між її членами та учасниками, порядок використання платіжних карток, загальна тех­нологія роботи в НСМЕП тощо.

До складу НСМЕП входять:

— платіжна організація;

— члени НСМЕП, якими є емітенти та еквайри;

— учасники НСМЕП.

Взаємовідносини між Платіжною організацією, членами та учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах.

У НСМЕП картки за тинами поділяються на платіжні та служ­бові, кожен тип має додатковий розподіл за функціональним при­значенням картки. Службові картки використовуються уповно­важеною службовою особою члена/учасника НСМЕП для доступу до виконання адміністративних та/або технологічних функцій у системі.

Платіжні картки призначені для застосування їх держателями як технічного засобу для:

— безготівкової оплати товарів та послуг;

— одержання готівки в касах банків та інших фінансових установ, торговців та через банкомати;

— переказування коштів зі своїх картрахунків на рахунки ін­ших осіб.

Платіжні картки можуть мати додаткові властивості та місти­ти додаткову інформацію, що дає змогу використовувати їх для забезпечення:

— ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвід­чення тощо);

— послуг у страховій медицині та інших видах страхування;

— обслуговування пільгових категорій населення;

— одержання пільг у торгівлі.

Зарахування (поповнення) коштів на рахунок завантаження фізичної особи здійснюється внесенням готівки через каси еміте­нта та інших банків, депозитні банкомати, переказуванням кош­тів з інших власних рахунків чи рахунків інших осіб, за рахунок наданого кредиту, а також процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку завантаження та картрахунку. Юридичні осо­би поповнення здійснюють зі своїх поточних рахунків, за раху­нок наданого кредиту та процентів, нарахованих на залишок ко­штів рахунка завантаження та картрахунку, а також готівки, внесеної до каси банку-емітента.

Поповнення коштів на чековий картрахунок фізичної особи здійснюється з рахунку завантаження або внесенням готівки до кас банку, якщо це передбачено умовами договору. Аналогічно відбувається поповнення коштів на гаманці.

ТЕМА 9

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

9.1. Класифікація банківських кредитів

9.2. Принципи й умови кредитування

9.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника

9.4. Форми забезпечення повернення банківських позичок

9.5. Кредитний ризик: визначення і мінімізація втрат

9.6. Ціна банківського кредиту

9.7. Процес банківського кредитування

9.8. Методи управління проблемними кредитами