Забезпечення касової діяльності банку

Касове обслуговування клієнтів здійснюється банками через спеціальний підрозділ – операційну касу, у складі якої можуть створюватися кілька окремих кас: прибуткова, видаткова, вечірня, обмінна каси, каса перерахунку, а також обов'язково створюється сховище, яке обладнується згідно з установленими НБУ вимогами.

Усі готівкові кошти та інші цінності, що надійшли в операційну касу і не були в той самий день видані з банку, наприкінці дня поміщаються у сховище. За забезпечення схоронності грошей та інших цінностей у сховищі відповідальність несуть керівник, головний бухгалтер та завідувач каси банку. Порядок передавання грошей та інших цінностей до сховища, розміщення і зберігання їх там, доступу в сховище посадових осіб банку, винесення грошей зі сховища, перевірки залишків цінностей у сховищі та інші процедури чітко визначені НБУ в Інструкції з організації емісійно-касової роботи. Дотримання банками вимог цієї інструкції сприяє схоронності готівкових коштів та поліпшенню касового обслуговування клієнтів.

Рівень касового обслуговування залежить також від наявності в операційній касі банку достатньої для виконання замовлень клієнтів суми банкнот і монет. Для цього нормативними документами НБУ передбачений спеціальний механізм підкріплення кас банківських установ.

Установи комерційних банків задовольняють потреби клієнтів у готівці насамперед за рахунок грошей, що надійшли в їхні каси від клієнтів, які здають готівку в банки. Проте готівки інколи надходить недостатньо для забезпечення поточних виплат, що спричинюється нерівномірністю надходжень і видач готівки по окремих банках та нерівномірністю розподілу клієнтури між банками. Тому установи банків заздалегідь визначають свої потреби в підкріпленні операційної каси, виходячи з прогнозних розрахунків касових оборотів на відповідний квартал. За два-три дні до настання дати, коли можливі видатки готівки перевищать надходження, установа банку подає регіональній установі НБУ заявку на підкріплення каси. Розмір заявленого підкріплення може відхилятися від прогнозованого перевищення видатків над надходженням готівки на величину зменшення чи збільшення залишку готівки в операційній касі банку. Установи комерційних банків також повідомляють регіональні установи НБУ про продаж їм надлишків готівки зі своїх операційних кас. Ця інформація, одержана заздалегідь, дає можливість установам НБУ своєчасно відрегулювати свої оборотні каси для задоволення заявок установ комерційних банків на підкріплення операційних кас.

Підкріплення операційних кас банків здійснюється з оборотних кас регіональних установ НБУ за платіжними дорученнями, поданими їм установами банків. Указана в дорученні сума готівки списується з коррахунку установи комерційного банку і видається їй у той самий день. Доставку одержаної готівки установи банків здійснюють власними засобами або через інкасаторів НБУ.

Установа банку може підкріпити операційну касу за допомогою купівлі готівки в іншій установі того самого чи іншого банку. Видача готівки з операційної каси банку-продавця здійснюється після переказування на її коррахунок відповідної суми грошей з коррахунку банку — покупця готівки. Про таке підкріплення своєї операційної каси банк повинен повідомити відповідну установу НБУ.

Якщо установа банку має надлишок готівки в касі, вона може здати її в оборотну касу регіональної установи НБУ або продати іншій банківській установі. В обох випадках відповідна сума зараховується на коррахунок банку. Наявні запаси зношених банкнот установа банку може обміняти у регіональній установі НБУ на придатні або здати їй для зарахування на свій коррахунок. Обмін зношених банкнот здійснюється безоплатно.

Важливу роль у забезпеченні касової діяльності комерційних банків відіграють інкасація готівки від клієнтів банків та перевезення грошових цінностей між установами банків. Своєчасна, повна і безпечна інкасація готівки у клієнтів банків сприяє оптимальному задоволенню потреб економіки в готівці, її безпечному та ефективному використанню. Спосіб інкасації своєї готівки кожне підприємство вибирає самостійно з тих, які встановлені НБУ. Інкасація може здійснюватися: самостійно підприємством (самоносом); через інкасаторів НБУ; через інкасаторів комерційного банку; через підприємства поштового зв’язку; через Державну службу охорони при МВС України. Вибір конкретного способу інкасації залежить від інкасованої суми готівки, від віддаленості клієнта від його банку, від наявності у банку даного підприємства своєї інкасаторської служби та ін.

Своєчасне касове обслуговування клієнтів вимагає від банків значних обсягів перевезення грошей (банкнот, монети, іноземної валюти). Найбільші перевезення грошей пов'язані з підкріпленням операційних кас банків зі сховищ установ НБУ, з вивезенням надлишків готівки зі сховищ комерційних банків, із вивезенням зношених банкнот і монет та ін. Виконання всіх подібних перевезень грошей покладено на службу інкасації НБУ, яка здійснює їх для окремих банків за заздалегідь укладеними договорами і за певну оплату.

ТЕМА 8

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ПЛАТІЖНИМИ КАРТКАМИ

8.1. Загальні основи операцій банків з платіжними картками

8.2. Поняття та види платіжних карток

8.3. Види операцій банків з платіжними картками та їх характеристика

8.4. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)