Суть і види банків

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ХВОРУ ДИТИНУ /PRAEFATIO/.

Прізвище Джумак
Ім”я Наталія
По-батькові Тарасівна
Вік дитини 7 років 8 місяців
Дата і місце народження 30.06 1992р., с. Демня, Бережанського району, Тернопільської області

Адреса проживання с. Демня, Бережанського району, Тернопільської області
Дані про батьків:батько Джумак Тарас Євстахович,1962 р.н.,завод буд.матеріалів, м.Бережани.
мати Джумак Галина Мирославівна,1968 р.н., завод буд. матеріалів, м. Бережани.
Дитячий заклад, що відвідує дитиа 2 клас Дем”янівської середньої школи
Під наглядом, якого лікувального закладу перебувала дитина Бережанська центральна районна лікарня
Дата вступу у клініку 18.04 2000р., 11.45.

2. СКАРГИ ХВОРОГО /MILESTIA AEGROTI/ НА ДЕНЬ КУРАЦІЇ. Дитина скаржиться на вологий, нав”язливий, приступоподібний кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння, який супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, виникає частіше ввечері; нежить, виділення з носа помірні, слизистого характеру; підвищення температури до 37.3 С; експіраторну задишку, яка виникає переважно ввечері і в ночі, під час кашлю; неспокій; загальну слабість; в”ялість; втомлюваність; зниження працездатності.

3. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ /ANAMNESIS MORBI/.

Захворювання почалося в серпні 1999р., коли дитина захворіла гострою пневмонією. Початок захворювання був гострим. Першими симптомами були підвищення температури до 37.7 С, покашлювання, яке поступово переросло в сухий, а потім у вологий кашель, нежить, в ночі дитина погана спала, часто пробуджувалась, важко дихала, це змусило батьків викликати швидку допомогу. Дитину було госпіталізовано в Бережанську центральну районну лікарню. Після проведеного лікування (антибіотико- та вітамінотерапія, еуфілін, препарати кальцію), стан дитини покращився. Після того як пішла у школу знову захворіла гострим бронхітом. Було проведене лікування. Після цього потягом року дитина ще 2 рази хворіла простудними захворюваннями, стала більше чутлива до факторів ризику виникнення простудних захворювань (охолодження, контакт з хворими на ГРІ). Після контакту з старшою сестрою, хворою ГРВІ, у пацієнтки підвищилась температура до 37.4 С, з”явився кашель, експіраторна задишка, утруднилось дихання, розвинулась в”ялість, загальна слабість. Після обстеження

фельшер направив дитину у Бережанську ЦРЛ. У районній лікарні знаходилась 5

днів, проходила курс лікування з приводу обструктивного бронхіту– антибіотико-

та вітамінотерапія, препарати кальцію, жарознижуючі, відхаркуючі, бронхолітики.

Оскільки стан хворої покращився незначно – продовжував турбувати кашель, задишка, підвищення температури, загальна слабість, неспокій то її було направлено в обласну дитячу лікарню з діагнозом : Рецидивуючий обструктивний бронхіт в стадії загострення.

3. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ /ANAMNESIS VITAE/.

Це друга дитина в сім”ї від другої доношеної вагітності, других пологів. Вагітність перебігала нормально, токсикозів та невропатій не було. Під час вагітності мати нічим не хворіла, медикаментів не вживала. Умови праці і побуту вагітної були задовільними. Шкідливі звички (зловживання алкоголем, наркотиками, куріння) заперечує. Перебувала під спостереженням у жіночій консультації, проводився допологовий патронтаж. Пологи протікали без ускладнень, дитина народилась доношеною, без ознак асфіксії. Маса при народженні 3200 г, довжина тіла-51 см. Закричала відразу; до грудей прикладена на другий день, ссала активно. Пупковий залишок відпав на 4-ту добу, ранка загоїлась на 6-ту добу. На 7-му добу дитина була виписана додому. В період новонародженості дитина не хворіла. Після народження дитина перебувала на природному грудному вигодовуванні до 4 місяців. Через зниження лактації у матері дитина була переведена на штучне вигодовування коров”ячим молоком (у розведеннні 2:1) та молочними сумішами “Малиш”. Термін введення прикормів та фізіологічних додатків відповідає нормам раціонального харчування. Перед початком даного захворювання харчування було раціональним, в домашніх умовах 4 рази на добу.

Фізичний розвиток у відповідні вікові періоди відповідав фізіологічним нормам для даного віку.

Психомоторний розвиток. Головку почала фіксувати в 3 місяці, сідати – в 5 місяців, повзати – в 7 місяців, стояти – в 9 місяців, подальший розвиток рухової функції відповідає фізіологічним нормам для відповідного віку.

Розвиток мови: гуликати почала в 2 місяці, вимовляти склади в 8 місяців, слова в 13 місяців, в даний час характер мови, запас слів відповідають віку.

Матір почала впізнавати в 5 місяці, погляд фіксувати на третій тиждень, посміхатися в 3 місяці, реагувати на звуки та іграшки в 4 місяці. В школі вчиться добре, навчання дається легко.

В віці 1,5 роки вивихнула праву руку в ліктьовому суглобі, більше до 7 років нічим не хворіла, дитячих інфекційних хвороб, операцій не перенесла.

Профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюка, дифтерії, правця, кору проведені згідно правил вакцинотерапії у відповідні періоди життя.

Алергологічний анамнез не обтяжений.

Епідеміологічний анамнез. Контакт з іфекційними хворими мати заперечує. Епідеміологічне оточення в школі задовільне. Дитина дотримується санітарно-гігієнічних навичок. Харчування регулярне, в домашніх умовах, 4 рази на добу. Гемотрансфузійні та інші парентеральні втручання в анамнезі видсутні. Мати під час вагітності іфекційними захворюваннями не хворіла.

Сімейний анамнез. Мати здорова, 32 роки. У матері було 3 вагітності, які протікали без ускладнень і завершились пологами, в сім”ї троє дітей, віком 1,5, 7, 10 років, інші діти здорові. Шкідливі звички заперечує. Працює на заводі буд.матеріалів. Батько здоровий, 36 років. Працює на заводі буд матеріалів. Курить.

Матеріально-побутові умови сім”ї задовільні. Дитина відвідує середню школу, учениця 2-го класу. Вдома дитину виховують бабуся з матір”ю, які постійно присутні дома. Дитина має окрему кімнату, білизною та одягом забезпечена за сезоном, дотримується режиму дня і харчування. Тривалість сну 9-10 год, прогулянок – 2-2,5 год. Фізичне та учбове навантаження відповідають фізіологічним нормам.

Генетичний анамнез.

пробанд

Розвиток дитини відповідає віку, умови життя задовільні.

4. СУБ”ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ /STATUS PRAESENS SUBJECTIVUS/. Шкіра і слизові оболонки. Шкіра блідо-рожевого кольору, відмічається ціаноз носогубного трикутника, чиста, первинні і вторинні елементи висипань відсутні.. Слизові оболнки ротової порожнини, твердого і м”якого піднебінь, ясен рожевого кольору, набряків, налету, висипань, кровоточивості немає. Язик рожевого кольору, чистий, без осуг, припухання і болючість не відмічаються. Підвищена пітливість не відмічається. Волосся русявого кольору, блискуче, не ламке, звичайної товщини, дифузно поширене, поява надмірного оволосіння на тілі відсутня. Нігті блідорожевого кольору, нігтьові пластинки тверді, овальної форми з заокругленим вільним краєм, вкраплень і нашарувань немає, не ламкі. Підшкірна клітковина рівномірно поширена, без ущільненнь.

Лімфатична система. В місцях розміщення периферичних лімфатичних вузлів болючість та припухання не відмічаються. Шкірні покриви над вузлами не змінені.

Кістково-суглобова система. Кістки та суглоби не деформовані і не болючі. Суглоби звичайної форми, активні і пасивні рухи збережені в повному об”ємі, шкіра і навколишні тканини не змінені.

М”язова система. М”язи симетрично розвинені, середнього ступеня розвитку, достатньої м”язової сили, рухи збережені в повному об”ємі, не болючі, ущільнень та затвердінь немає.

Серцево-судинна система. Болі в ділянці серця чи за грудиною, серцебиття, головних болей, запаморочення, шуму у вухах не відмічає.

Дихальна система. Відмічається помірний, нав”язливий, приступоподібний вологий кашель, з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, частіше виникає ввечері. Під час сну мати відмічає шумне дихання. Турбує експіраторна задишка. Відмічається ціаноз носогубного трикутника. Відмічається незначна охриплість голосу. Турбує нежить, виділення з носа в незначній кількості, серозного характеру, носові кровотечі відсутні. Носове дихання утруднене. Грудна клітка дещо розширена, ребра займають горизонтальне положення.

Травна система. Апетит не порушений. Неприємний присмак у роті, печія, відрижка, нудота, блювота, болі при жуванні, ковтанні, в животі не турбують. Фізіологічні відправлення 1 раз на добу, кал оформлений, м”якої консистенції, світло-жовтого кольору, без патологічних домішок (гній, кров, слиз).

Сечовидільна система. Поперекова ділянка не болюча. Набряки відсутні. Сечопуск 4-5 раз на добу, не болючий.Сеча солом”яного кольору, прозора, має специфічний запах.

Ендокринна система. Дитина не дратівлива, сон неспокійний через утруднене дихання. Пітливість нормальна. Серцебиття, утруднення при ковтанні чи диханні не відмічає. Ріст відповідає віку. Апетит збережений. Спрага, часте сечовиділення, свербіння в ділянці статевих органів відчутні.

Нервова система. Дитина спокійна. Сон неспокійний. Дитина легко засинає. Сонливість протягом дня, позіхання, безсоння не турбують. Координація рухів не порушена. Пам”ять не знижена. Розвиток мови відповідає віку. Судоми, спазми м”язів, нудота, блювота відсутні. Ознаки порушень з боку вегетативної нервової системи (похолодання кінцівок, “мурашки”, “гусина” шкіра) не відмічаються. Болі в м”язах, кістках, суглобах не турбують. Зір, слух, чутливість (больова, тактильна, температурна), смак, нюх збережені.

5. ОБ”ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ /STATUS PRAESENS OBJECTIVUS/.

Загальний огляд. Стан хворої задовільний. Свідомість ясна. Поведінка при обстеженні адекватна. Положення в ліжку активне. Тілобудови за нормостенічним типом, частини тіла симетричні, пропорційні.

Оцінка антропометричних даних.

Фізичний розвиток дитни згідно емпіричних формул гармонійний і відповідає фізіологічним нормам для даного віку.

Шкірні покриви і слизові оболонки. Шкіра блідо-рожева, чиста, на дотик оксамитова, тепла, помірно-волога, еластична. Дермографізм: на 25 сек з”являються смуги червоного кольору, товщиною 0,5 см, які не виступають над поверхнею шкіри, не супроводжуються відчуттям болю та свербіння, зникають через 3 хв. При пробі Кончаловського з”явилось 7 петехій. Больова, тактильна, температурна чутливість шкіри збережена. Слизова ясен, внутрішньої поверхні щік, твердого і м”якого піднебінь рожевого кольору, набряків, ущільнень, налету, деформацій, висипань, кровоточивості немає. Губи рожевого кольору, амбуліту немає. Язик рожевого кольору, без нашарувань і налету, вологий, дифузного рель”єфу, з дифузно-одноманітним вираженням сосочків. Кон’юнктива очей блідо-рожева, не набрякла, слери прозорі, судини помірно ін’єковані. Волосся русявого кольору, блискуче, не ламке, звичайної товщини, дифузно поширене. Нігті блідорожевого кольору, нігтьові пластинки тверді, овальної форми з заокругленим вільним краєм, вкраплень і нашарувань немає, не ламкі.

Підшкірна клітковина. Товщина підшкірної складки по боках від пупка 1,5 см, по краях від грудини-1 см, під кутами лопаток-1,5 см, посередині внутрішньо-задньої поверхні плеча-1 см, по середині внутрішньо-задньої поверхні поверхні стегна-1,5 см, рівномірно поширена на симетричних ділянках, не болюча, без ущільнень і підшкірної емфіземи, набряків на передній поверхні гомілки, внизу живота, в крижовій ділянці не виявлено. Тургор м’яких тканин збережений.

Лімфатична система. Задня стінка глотки блідо-рожева, чиста. Мигдалики не виступають з-за дужки, поверхня без нашарувань, не кровить. Пальпуються задньо-шийні, пахвові, пахвинні лімфатичні вузли. Пахвинні вузли пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,3 см, м”якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі, рухомі. Шкірні покриви над вузлом не змінені. Пахвові вузли пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,5 см, м”якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі, рухомі, шкірні покриви над вузлом не змінені. Задньо-шийні вузли пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,5 см, м”якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі, рухомі.

М”язова система. М”язи симетрично розвинені, середнього ступеня розвитку, тонус збережений, достатньої м”язової сили, рухи збережені в повному об”ємі, не болючі, ущільнень за ходом м”язів немає. Симптоми Люста, Шлезінгера, феномени Хвостека, Люста, Труссо від”ємні.

Кістково-суглобова система. Обвід голови 51 см, відповідає віку. Голова круглої форми. Кістки черепа тверді, шви сформовані. У дитини є 28 зубів.

Грудна клітка циліндричної форми, нормостенічна, епігастральний кут близько 90. Спина звичайної форми, лордози, кіфози виражені помірно в типових місцях. Кістки тазу, кінцівок пропорційно розвинені, не деформовані, при пальпації не болючі. Суглоби звичайної форми, при пальпації не болючі, активні і пасивні рухи збережені в повному об”ємі, шкіра і навколишні тканини не змінені. Випоту в суглобах немає.

Серцево-судинна система. Пульсація сонних артерій, набрякання шийних вен, венозна пульсація, пульсація печінки, розширення поверхневих вен в ділянці серця немає. Верхівковий поштовх пальпується у V міжребер”ї по середньоключичній лінії, діаметром 1,5 см, позитивний. Пульс синхронний, ритмічний, помірно напружений, задовільного наповнення, доброї величини і форми. ЧП 96/хв.

Перкусія серця. Межі серцевої тупості:

Поперечник відносної тупості серця 10 см, абсолютної - 5 см.

При аускультації тони серця чисті ЧСС 96/хв. Перший тон краще вислуховується на верхівці, другий—над аортою і легеневим стовбуром. Функціональні органічні та позасерцеві шуми (шум тертя перикарда, плевро-перикардіальний шум) вислухати не вдалося.

Дихальна система. Відмічається ціаноз носогубного трикутника в стані спокою і після фізичного навантаження. Носове дихання утруднене. Відмічаються незначні виділення з носа, слизового характеру. Голос дзвінкий. Кашель вологий, приступоподібний, нав”язливий.

При статичному огляді грудна клітка циліндричної форми, обидві половини симетричні. Міжреберні проміжки згладжені, ребра займають горизонтальне положення. Нормостенічна тілобудова. Втяжіння в місці кріплення діафрагми (Гаррісонова борозна, періпневмонічна борозна Труссо), западіння грудини відсутнє.

При динамічному огляді дихальні рухи на симетричних ділянках грудної клітки рівномірні. Допоміжні м”язи приймають участі в акті дихання. Змішаний тип дихання. Експіраторна задишка. ЧД 22/хв. Дихання ритмічне, шумне, свистяче, з утрудненим видихом.

При пальпації лобні і гайморовфі пазухи не болючі. Кістки грудної клітки не деформовані. Міжреберні проміжки не болючі. Голове тремтіння збережене, рівномірне з обох сторін. Півобід грудної клітки 11 см. Шум тертя плеври пальпаторно не визначається.

При поріняльній перкусії грудної клітки визначається ясний легеневий звук, в нижніх відділах правої легені в підлопатковій та аксілярній ділянках відмічається притуплення перкуторного звуку з корбковим відтінком.

Топографічна перкусія легень.

Рухомість нижнього краю легень по середньоключичній лінії 3 см.

Верхівки виступають над ключицями спереду на 2 см, ззаду знаходяться на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця.

Ширина полів Креніга 4 см.

Аускультація. Вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, яке супроводжується свистячими звуками. В ділянці правої легені в підлопаткових та нижньо-аксілярних ділянках вислуховуються вологі середньо- і крупновогнищеві вологі хрипи. Шуму тертя плеври і крипітації вислухати не вдалося. Бронхофонія не змінена.

Травна система. При огляді живота у вертикальному та горизонтальному положеннях живіт округлої форми. Передня черевна стінка бере участь в акті дихання. Видима перестальтика відсутня. При поверхневій пальпації живіт м”який, не болючий, чутливий, м”язи передньої черевної стінки не розходяться, гриж немає, симптом Щоткіна-Блюмберга негативні. При глибокійметодичній ковзній пальпації за Образцовим—Стрижеско сигмовидна кишка пальпується в лівій здухвинній ділянці у вигляді м”яко-еластично циліндричного тяжа з гладкою поверхнею, діаметром 2 см, не болюча, помірно-рухома, не бурчить. Сліпа кишка пальпується у правій здухвинній ділянці у вигляді м”якого рухомого перистальтуючого циліндра товщиною 0,5 см з гладкою поверхнею, злегка чутлива, помірно рухома, бурчить. Червоподібний відросток пропальвувати не вдалося. Висхідна ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді м”яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який легко рухається, не болючий, не бурчить. Нисхідна ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді м”яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який легко рухається, не болючий, не бурчить. Поперечно-ободова пальпується в епігастральній ділянці у вигляді дугоподібного поперечного циліндра помірної щільності товщиною 2 см, який вільно рухається, не болить, не бурчить. Велику кривизну шлунка пропальпувати не вдалося. Симптом Менделя негативний. Печінка пальпується в правій підреберній ділянці. Нижній край виступає з-під реберної дуги по правій середньоключичній лінії на 3 см, м”який, гострий, не чутливий. Жовчний міхур не пальпується. Симптоми Ортнера, Кера, Мерфі, Мюсі—Георгієвського негативні. Селезінку та підшлункову залозу пропальпувати не вдалося. Симптом Мейо-Робсона негативний. Ознак та симптомів наявності вільної рідини в черевній порожнині не виявлено. Перестальтика аускультативно не вислуховується. Випорожнення один раз на добу, кал оформлений, без паталогічних домішок.

Сечовидільна система. При огляді набряки на нижніх кінцівках, обличчі, крижовій ділянці, внизу живота, посмикування м”язів, сліди рохчухів та крововиливів на шкірі, носові кровотечі, запах сечі та аміаку з рота відсутні. Поперекова ділянка не болюча, без випинань, пастозності. Нижня частина живота не випинається. Нирки і сечовий міхур не пальпуються. Симптом Пастернацького від”ємний з обох боків. Сечопуск 4-5 разів на добу, не болючий. Сеча солом”яного кольору, прозора, зі специфічним запахом.

Ендокринна система. Обличчя доброзичливе. Статевий розвиток відповідає віку. Щитовидна залоза пальпується при ковтанні у вигляді поперечного циліндра діаметром 0,4 см по передній поверхні трахеї під щитовидним хрящем, не болюча.

Нервова система. Свідомість ясна. Розвиток вищої нервової діяльності відповідає фізіологічним нормам для даного віку. Інтелект нормальний. Сон і апетит збережені. Дитина легко контактує. Очні щілини звичайної ширини, реакція зіниць на світло пряма і співдружня. Координація рухів збережена. Больова тактильна, температурна, вібраційна чутливість збережені.

6. ПОПЕРЕДНІЙ СИНДПОМАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ.

Враховуючи скарги хворої на вологий, нав”язливий, приступоподібний кашель з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, який супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, виникає частіше ввечері; нежить, виділення з носа помірні, слизистого характеру; підвищення температури до 37.3 С; експіраторну задишку; неспокій; загальну слабість; в”ялість; втомлюваність; зниження працездатності;

дані анамнезу захворювання після контакту з старшою сестрою, хворою гострим бронхітом, у дитини підвищилась температура до 37.4 С, з”явився кашель, експіраторна задишка, утруднилось дихання, розвинулась в”ялість, загальна слабість. Після обстеження фельшер направив дитину у Бережанську ЦРЛ де знаходилась 5 днів, проходила курс лікування з приводу обструктивного бронхіту (антибіотико- та вітамінотерапія, препарати кальцію, жарознижуючі, відхаркуючі, бронхолітики). Оскільки стан хворої покращився незначно – продовжував турбувати кашель, експіраторна задишка, підвищення температури, загальна слабість, в”ялість, втомлюваність;

дані анамнезу життя після перенесеної влітку 1999р. гострої пневмонії дитина частіше почала хворіти простудними захворюваннями (протягом останнього року 3 рази) притому, що до цього часу практично нічим не хворіла, стала більше чутлива до факторів ризику розвитку простудних захворювань (холодне повітря, контакт з хворими). Алергологічний та спадковий анамнез не обтяжені. Контакт з інфекційними хворими та хворими на туберкульоз мати заперечує;

дані об”єктивного обстеження дихання шумне з утрудненим та свистячим видихом, який відчувається на відстані, ціаноз носогубного трикутника, утруднене носове дихання, горизонтальне положення ребер, участь додаткових м”язів в акті дихання, приступоподібний, нав”язливий, вологий кашель, з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, який супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, виникає частіше ввечері, експіраторну задишку, коробковий відтінок легеневого звуку в ділянці правої легені в підлопаткових та аксілярних ділянках при перкусії, аускультативно – вислуховуються середньо- і крупновогнищеві вологі хрипи, тони серця звучні, чисті, діяльність серця ритмічна, живіт м”який, не болючий, приймає участь в акті дихання, порушень з боку фізіологічних випорожнень немає;

можна виділити наступні синдроми ураження дихальної системи:

* синдром дихальної обструкції,який проявляється скаргами на нав”язливий, приступоподібний кашель, з виділенням невеликої кількості харкотиння, супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, об”єктивно проявляється шумним диханням з експіраторним свистом, задишкаою, участю допоміжної мускулатури в акті дихання та корбковим перкуторним звук, вологими дрібно- і середньовогнищевими хрипами при аускультації;

* інтоксикаційний, який проявляється підвищенням температури тіла до 37,3 С;

*астено-вегетативний, який проявляється в”ялістью швидкою втомлюваністю, загальною слабістю, зниженням працездатності.

7. ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ

1. Загальний аналіз крові.

2. Біохімічний аналіз крові.

3.Аналіз крові на цукор.

4.Загальний аналіз сечі.

5.Аналіз калу на яйця глистів.

6.Зішкреб на ентеробіоз.

7.Аналіз харкотиння на виявлення збудника та встановлення чутливості до антибіотиків.

8.Рентгенографія органів грудної клітки.

9.ЕКГ.

10.Реакція Вассермана.

8. РЕЗУЛЬТАТИ ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ТЕРПРИТАЦІЯ

Результати обстеження та їх інтерпритація.

9. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-СИНДРОМАЛЬНА ДІАГНОСТИКА.

Характерні осбливості обструктивного синдрому при різних захворюваннях у дітей

10. ЗАКЛЮЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ СИНДРОМАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ.

Враховуючи обгрунтоване в попередньому діагнозі, а також дані лабораторних обстежень: загальний аналіз крові – еритроцити 3,2 Т/л, Нв 95 г/л; тарентгенологічного обстеження – посилення бронхосудинного малюнка, підвищення прозорості легеневих полів особливо на периферії дають підстави виділити наступні синдроми:

* синдром дихальної обструкції,який проявляється скаргами на нів”язливий, приступоподібний кашель, з виділенням невеликої кількості харкотиння, супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, об”єктивно проявляється шумним диханням з експіраторним свистом, задишкаою, участю допоміжної мускулатури в акті дихання та корбковим перкуторним звук, вологими дрібно- і середньовогнищевими хрипами при аускультації;

* інтоксикаційний, який проявляється підвищенням температури тіла до 37,3 С;

*астено-вегетативний, який проявляється в”ялістью швидкою втомлюваністю, загальною слабістю, зниженням працездатності.

* анемічний, який проявляється зниженням кількості еритроцитів 3,2 Т/л, та гемоглобіну 95г/л.

11. ПЛАН ЛІКУВАННЯ.

Лікування повинно враховувати клініко-бронхологічні і функціональні особливості захворювання. Ліування при загостренні може проводитись і вдома.

1. РЕЖИМ. Хворим рекомендовано ліжковий ркжим на весь період підвищення температури і протягом 2-3 днів після зниження температури. В кімнаті де знаходиться хвора дитина, повинна бути забезпечена відносно висока вологість повітря, для цього використовують спеціальні зволожувачі повітря, батаррею центрального опалення покривають вологою тканиною або біля обігрівача ставлять посудину з водою. Температура повітря не повинна перевищувати 18-20 С. Провітрювання і вологе прибирання проводять не менше 2-ох разів на добу. Для попередження порушення теплообміну непотрібно надто тепло одягати дитину, одежа повинна бути тепла, вільна, не обмежувати рухів. Важливим лікувальним фактором є регулярний сон, який повинен відповідати віковому режиму, і прогулянки на свіжому повітрі.

2. ДІЄТА. Діти при даному захворюванні не потребують спеціальної дієти. Харчування повинно відповідати віковим потребам покількості прийомів, об”єму їжі, нормам харчових речовин. Особливу увагу слід звернути на те, щоб в добовому раціоні була достатня кількість білка, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин в тому числі кальцію і заліза. Дефіцит цих речовин може призвести до порушення апетиту, розладів травлення, дисбактеріозу, це поглибить метаболічні розлади, пов”язані з основним патологічним процесом, знизить ефективність лікування. Оскільки у дитини відмічається залізодефіцитна анемія, то необхідно в раціон включити продукти, які містять багато заліза – м”ясо, язик, яблука, рибу, сухофрукти, свіжі фрукти. Призначається загальний дієтичний стіл № 15. Основна мета призначення цього стола-забезпечити харчування хворого за фізіологічними нормами. Їжу приймають 4-5 раз на добу. Виключаються жирне м”ясо (свинина, баранина), сало, тістечка, свіжий хліб. Обмежуються гострі страви, прянощі, кава, какао, шоколад. Рекомендовано: нежирне м”ясо, риба у будь-якій кулінарній обробці, різні молочні продукти,. овочі, картопля у вигляді страв та гарнірів, частина овочів у сирому вигляді (салати), фрукти, ягоди, соки та компоти з них. Показана молочно-рослинна дієта, повноцінна, яка відповідає віку, збагачена вітамінами, висококалорійна, з обмеженим вмістом солених та екстрактивних речовин і продуктів, що мають алергрнні властивості. Вперіод підвищення температури та продуктивного кашлю показано посилене пиття.

Меню-розкладка

Сніданок: Омлет

Каша манна

Кава з молоком

Хліб пшеничний з маслом

Обід: Салат овочевий

Борщ вегетаріанський

Риба жарена з картопляним пюре і солоним огірком

Хліб пшеничний, хліб житній

Підвечірок: Кефір

Печиво

Яблуко

Вечеря: Тефтелі м”ясні з рисом в томатному соусі з гречаною кашею

Молоко

Хліб пшеничний, хліб житній

3. ЕТІОТРОПНЕ ЛІКУВАННЯ. Антибактеріальна терапія проводиться за такими показами: гнійна мокрота, ознаки бактеріального запалення, нетривалими курсами 7-10 днів, проте більшість рецидивів обходяться без антибактеріальних препаратів. Оскількі всі загострення виникають на фоні ГРВІ, то спочатку проводять лікування даного захворювання. Спочатку застосовують антибіотики широкого спектру дії – пеніциліни (карбенніцилін, метилпеніцилін, метицилін, ампіокс), цефалоспорини (цефалексин, цифіксим, цифуроксим), аміноглікозиди (гентаміцин, бруламіцин, амікацин).

4. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. Спрямоване на усунення лихоманки розрідження та видалення слизу з трахеї і бронхів, зняття набряку слизової обболонки бронхів, зняття бронхоспазму, ліквідацію кисневої недостатності. Жарознижуючі препарати у дітей з обструктивним бронхітом застосовуються при температурі тіла вище 39,5 С. Найчастіше застосовують ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол.

Для розрідження слизу і зменшення набряку слизової застосовують теплі, парові содові, соляно-лужні інгаляції, інгаляції мінеральних вод, та відварів лікарських трав (ромашки, шалфея, мати-й-мачухи, термопсису), призначають масивне пиття. Рекомендовано також муколітичні препарати (N-ацетилцистеїн, бромгексин) та протеолітичні ферменти, які сприяючи гідролізу білків сприяють зменшенню в”язкості мокроти і очищенню бронхів від слизу, крім того сприяють регенерації і епітелізації слизової оболонки дихальних шляхів (трипсин, хімотрипсин, панкреатин). Евакуацію мокроти можна здійснювати з допомогою електровідсмоктувача, що буде сприяти повному очищенню бронхіального дерева і полегшувати дихання. Інколи проводиться здавлювання грудної клітки на висоті видиху, що також сприяє видаленню мокроти. Для видалення мокроти застосовують препарати, які стимулюють відхаркування- препарати термопсиса, натрію бензоат, терпінгідрат, йодид натрію чи калію, амонію хлорид, натрію гідрокарбрнат. Для усунення спастичного компоненту застосовують спазмолітики серед них- -адреноміметики-препарати, які безпосередньо впливають на гладкі м”язи бронхів (ізадрин, сальбутамол, беротек). Для боротьби з набряком слизової бронхів можна застосувати препарат беклометазону дипропіонат, який має високу місцеву протизапальну дію і низьку системну активність. Для купуванння клінічних проявів обструктивного бронхітів у дітей застосовують препарати метилксантинів-теофілін, еуфілин. Як протикашльовий засіб використовують глаувент, бронхолітин, які крім протикашльової дії ще мають бронхорозширюючу. При лікуванні застосовують інгібітори протеаз (Е-амінокапронова кислота), які пригнічують розвиток інфекційного процесу і запобігають розвитку вторинних ускладнень. При досягненні достатньої прохідності дихальних шляхів необхідно приступити до оксигенотерапії. Наростання дихальної недостатності і відсутність ефекту при даному лікуванні є показом для терапії глюкокортикостероїдами. При відсутності ефекту лікування проводять штучну вентиляцію легень. Серед фізіотерапевтичних процедур хворим призначають інгаляції з препаратами, які мають відхаркуючу дію, вони покращують крово і лімфообіг в легенях, зменшують набряк слизової, знімають бронхоспазм. ЛФК призначається для тренування дихальної системи і зняття бронхоспазму.

5. СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. Проводиться загальностимулююча терапія -тимоген, тималін, тактивін, продігіозан, які мають виражену імуностимулюючу дію. Вітамінотерапія- віт.А, С, групи В, таблетовані препарати заліза – тардіферон,ферроградумет.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Майданик В.Г. Педіатрія. Київ “А.С.К.”, 1999.

2. Отт В.Д., Фесенко М.Е. и др. Диагностика и лечение обструктивного бронхита у детей раннего возраста. Киев-1991.

3. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Болезни органов дихания у детей. М.: Медицина, 1987.

4. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Бронхиты у детей. Ленинград: Медицина, 1978.

5. Сміян І.С. Педіатрія (курс лекцій). Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

Суть і види банків

Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 7 грудня 2000 р.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України.

Банк – юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків».

Державний реєстр банків – реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Залежно від тих чи інших критеріїв виділяють різні види банків.

За організаційно-правовою формою банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів засновників шляхом емісії і розміщення акцій банку.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність», належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї.

За формою власності банки в Україні можуть бути:

· державними;

· із колективною формою власності.

Державний банк – це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Упродовж усього періоду існування банківської системи України на другому рівні функціонують два державні банки: Державний ощадний банк України (ВАТ «Ощадбанк») та Державний експортно-імпортний банк України (ВАТ «Укрексімбанк»).

За станом на 1 серпня 2014 року в Україні зареєстровано 172 банки, які мають банківську ліцензію.

Залежно від величини активів усі вітчизняні банки поділяють на чотири групи:

· малі банки з активами до 500 млн грн;

· середні – з активами від 500 млн грн до 1 млрд грн;

· великі — з активами від 1 млрд грн до 5 млрд грн;

· найбільші банки з активами понад 5 млрд грн.

За розміром статутного капіталу вітчизняні банки можна поділити так:

· малі — зі статутним капіталом до 500 млн грн.;

· середні — зі статутним капіталом від 500 млн. грн. до 750 млн. грн.;

· великі — зі статутним капіталом від 750 млн. грн. до 1 млрд грн.;

· найбільші — зі статутним капіталом понад 1 мллрд грн.

За часткою іноземного капіталу при формуванні статутного капіталу в Україні розрізняють:

· банки з національним капіталом;

· банки з іноземним капіталом.

Статутний капітал банку з національним капіталом формується за рахунок коштів резидентів і незначної (до 10 %) частки коштів нерезидентів.

Банк з іноземним капіталом – банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше, ніж 10 відсотків.

Загальна кількість банків, що діють у країні, з іноземним капіталом за станом на 1 серпня 2014 року році становила 50. Кількість банків зі 100% іноземним капіталом минулого року – 19.

За обсягом зобов’язань банки України поділяють на:

· системно важливі;

· несистемно важливі.

Системно важливий банк – банк, що відповідає критеріям, встановленим Національним банком України, діяльність якого впливає на стабільність банківської системи.

За секторами ринку, на яких функціонують банківські установи, всі банки можна поділити на:

· міжнародні, які здійснюють свою діяльність як в Україні, так і за її межами;

· міжрегіональні, які здійснюють свою діяльність на території всієї України;

· регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного регіону (міста, району, області).

Залежно від наявності і кількості банківських установ розрізняють банки:

· багатофілійні;

· малофілійні;

· безфілійні.

Залежно від діапазону операцій, що їх виконують банки, в сучасних банківських системах розрізняють:

· спеціалізовані банки, які у своїй діяльності орієнтуються на:

- обслуговування певної категорії клієнтів – банки з клієнтською спеціалізацією;

- обслуговування переважно юридичних та фізичних осіб у рамках певної галузі – банки з галузевою спеціалізацією;

- надання невеликого кола послуг для більшості своїх клієнтів – банки із функціональною спеціалізацією;

· універсальні банки, які виконують, широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам.