Історія геологічного розвитку. В Криму найбільш значні опускання пройшли в сеномані

В Криму найбільш значні опускання пройшли в сеномані. В коньякський і сантонськнй періоди проходить регресія і розмив раніше відкладених осадів. Наступна трансгресія розпочинається з верхнього сантону - кампану. Карбонатне осадконагромадження стає повсюдним. Вулканічна діяльність скорочується.

Рисунок 9.4 - Тектонічна схема Західної частини Скіфської плити і Гірського Криму

1-Східноєвропейська платформа; 2 - Скіфська плита; 3 - поперечні і краєві прогини альпійської складчастої області; 4-7 - мегантиклінорій Гірського Криму: 4 - антиклінорії; 5 - синклінорії; 6 - північне крило і східна перикліналь; 7 - структури, занурені під води Чорного моря; 8 - Чорноморська глибоководна западина; 9 —прогини і підняття; 10 -вали; 11 - грабени; 12 - головні глибинні розломи; 13 - інші розривні порушення. Скіфська плита: 1 - Переддобруджинський прогин; 2 - Кілійсько-Зміїний блок; З - Каркінітська западина; 4 - Сиваська западина; 5 - Азовський вал; 6- Сімферопольське підняття; 7 - Новосіловське підняття; 8 - Альмійська западина; 9 - Домузлаво-Войковський грабен; 10 - Калиновський грабен; 11 - Індоло-Кубанський краєвий прогин. Гірський Крим. Антиклінорії: 12— Південнобережний, 13 - Качинський, 14 - Туакський; синклінорії: 15 - Південно-Західний, 16 - Східнокримський, 17 - Судацький

В палеоцені особливо яскраво проявляється дисиметрія у розвитку західної і східної частин Гірського Криму, яка продовжується протягом всього кайнозою. В західній частині спостерігається субплатформовий розвиток, а на сході в олігоцені - ранньому міоцені закладається прогин і формуються моласи.

В неогені західна частина Криму піддалась підняттю, а тому характеризується мілководними континентальними відкладами (пісковики, конгломерати, вапняки-ракушняки) Східна частина (Керченський півострів) була максимально опущеною, а тому в ній сформувався повний розріз морського неогену. В антропогені проходить утворення морських і річкових терас, делювіальних шлейфів, озерних осадків.

Підсумовуючи вище викладене, можна представити, що в тріасі на пізньопротерозойській і палеозойській основах заклався геосинклінальний прогин. Протягом ранньої і середньої юри в цьому прогині проходило утворення осадово-ефузивних товщ. Передкеловейська складчастість привела до того, що пізньоюрські відклади повсюдно залягають неузгоджено.

В східній частині Криму в середньому пліоцені пройшло занурення південного крила і ядра антиклінорію Гірського Криму під рівень Чорного моря. На сході - на Керченському півострові сформувався крайовий прогин, який продовжує Кубанський прогин Передкавказзя.