Корисні копалини. На території Кавказу виявлені чисельні родовища горючих металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних

На території Кавказу виявлені чисельні родовища горючих металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних, термальних і прісних вод.

Промислова нафтогазоносність встановлена в широкому стратиграфічному діапазоні - від тріасу до неогену. Нафтогазоносні площі пов'язані в основному із складчастими зонами передових прогинів, а газоносні із склепінними підняттями. В Закавказзі нафтоносна велика територія міжгірської Куринської депресії. В Грузії промислові скупчення вуглеводнів встановлено у відкладах верхньої крейди, еоцену і міоцену. Більшість нафтогазоносних районів Азербайджану, в тому числі морських, пов'язані з областями розповсюдження продуктивної товщі пліоцену.

Невеликі родовища кам’яного і бурого вугілля знаходяться на Північному Кавказі та Закавказзі. Пов'язані вони переважно з кам'яновугільними, нижньоюрськими і верхньоюрськими відкладами.

Родовища залізних руд різних генетичних типів встановлено на території Азербайджану, Вірменії, Кабардино-Балкарії.

Із родовищ марганцевих руд всесвітньо відоме Чіатурське родовище (Грузія) високоякісних руд.

Промислові скупчення руд кольорових металів Кавказу знаходяться в скарнових, гідротермальних, колчеданових і колчедано-поліметалічних жильних родовищах.

Із різних видів нерудної сировини особливо важливе значення мають адсорбційні глини і барит.

Кавказ багатий на різні природні будівельні матеріали. Практично невичерпні запаси природної цементної сировини. Широко відомі родовища гранітів, габро, мармурів, вулканічних туфів, базальтів, андезитів, вапняків.

Мінеральні води є виключним багатством Кавказу. Сумарний дебіт мінеральних джерел складає 250 тис. м3 на добу. Тут виділено 7 гідрогеохімічних зон; зона вуглекислих вод, зона азотних гідрокарбонатних вод; зона сірководневих сульфатних вод; зона сірководневих хлоридно-натрієвих вод; зона вуглекислих і термальних вод; периферійний пояс метанових вод.

 

Далекосхідна геосинклінальна область (Тихоокеанський геосинклінальний пояс)

Далекосхідна геосинклінальна область охоплює Охотське і Японське моря, Японські острови, о. Сахалін, Курили, Камчатку і Коряцьке нагір'я, представляючи один із сегментів Тихоокеанського геосинклінального поясу.








Дата добавления: 2014-12-08; просмотров: 691;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.007 сек.