Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Виший ступінь порівняння вказує, що ознака властива одній людині чи одному предмету більшою мірою, ніж іншим: красивіший, молодший, більший, гостріший, кращий, світліший, весегіший, мудріший, суворіший, легший, добріший.

Виший ступінь утворюється від основи чи кореня прикметника за допомогою суфіксів -ш-, -іні-: дов-ш-ий, корот-ш-иіі, дешев-ш-ий, чорнчш-ий, темн-іш-ий. ніжн-іш-ий. При цьому в основі чи корені втрачаються суфікси -к-, -ок-, -ек- перед суфіксом -ш- (тонкий - тонший: глибокий - глибший; даіекий - дальший). Перед суфіксом -іш- суфікси -к-,-ок-, -ек- зберігаються (чіткий-чіткіший, стрункий - стрункіший).

Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву ознаки предмета й утворюється додаванням до вищого ступеня префікса най-: найближчий, найдорожчий, найкрасивіший, найвеселіший, найцінніший. Форма найвищого ступеня може підсилюватися частками як, що, які з прикметниками пишуться разом: якнайбільший, якнайменший, якнайкращий, щонайзручніший. щонайдорожчий.

Аналітичні форми вищого ступеня прикметників утворюються за допомогою слів більш, менш (менш зручний, більш здібний), найвищого - додаванням до форми звичайного ступеня слова найбільш (найбільш приємний, найбільш веселий). Вони характерні для ділового мовлення.

Прикметники вищого і найвищого ступенів відмінюються за родами, числами і відмінками.

20. Числівники один, одна, одне (одно) в називному відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються дві форми: одне й одно.

1. Числівники від п'яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:

Зшпвм 'я тай те:

o в усіх відмінках, крім називного, маємо паралельні форми. У всіх складних числівниках на -дня? ь, -лесят -відмінюється тільки друга частина:

o у числівниках одинадцять, чотирнадцять

наголошується склад-на-, на відміну від російської мови. Але у знахідному відмінку - наголос на закінченні -ох: одинадцятьох, чотирнадцятьох:

o у числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування і з с, о: шести, семи, восьми.

2. Числівники сорок, дев'яносто, сго в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а (сорока, дев 'яноспш. ста!.

3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком:

Н. двісті триста п'ятсот

Р. двохсот трьохсот п 'ятисот

Д. двомстам трьомстам п'ятистам

3. двісті триста п'ятсот (п'ятисот)

(двохсот) (трьохсот)

О. двомастами трьомастами п'ятьмастами

ін ятьамастами) 14. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п'ятистах

Числівник чотириста відмінюється як триста. Числівники шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот відмінюються як и'иІСОІ.

У цих числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом.

У числівниках п'ять, шість, дев'ять, десять та в усіх числівниках на -лпять зберігається пом'якшення після кінцевого приголосного т. Усередині такого складного числівника пом'якшення після т немає. Наприклад: п 'ятсот, п ятдесят, шістсот, п ятнадцять, дев 'ятсот. Але в орудному відмінку в числівниках: три, п'ять, шість, дев'ять, десять зберігається пом'якшення кінцевого приголосного основи. Наприклад: трьома, п я тьма (п ятьома), шістьма (шістьома}. Зберігається пом'якшення в усіх числівниках на -дцять в орудному відмінку: дванадцятьма (дванадцятьома), дев'ятьма (дев'ятьома), шістнадцятьма (шістнадцятьома).

4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

Н. триста вісімдесят сім

Р. трьохсот вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох)

Д. трьомстам вісімдесяти (вісімдесятьом) семи (сімом)

3. триста (трьохсот) вісімдесят (вісімдесятьох) сім (сімох)

О. трьомастами вісімдесятьма (вісімдесятьома) сьама (сімома)

М. (на) трьохстах вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох).

5. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: дев'ять тисяч п'ятсот третій - ...третього (третіх), третьому (третім), третього (третіх), третім (третіми), на третьому (третіх).

6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий: дві п'ятих, двом п'ятим, двома п 'ятими; три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.

7. Неозначені числівники багато, небагато, кілька, декілька - відмінюються як числівники п'ять, шість (але без паралельних форм):

Н. кілька, декілька, багато

Р. кількох, декількох, багатьох >

Д. кількам, декільком, багатьом

1 II. або Р.

О. кількома, декількома, багатьма

М. (на) кількох, декількох, багатьох

8. Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у непрямих відмінках так: обох, обом, обома, (на) обох.

Збірні числівники двоє, троє, п'ятеро та ін. - - у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників (два. три. п 'ять).

Вправи:

1. Провідміняйте (на свій вибір) по два простих, складних та складених числівники.

2. Провідміняйте складені кількісні числівники: вісімсот сімдесят шість, сімсот шістдесят вісім, шістсот

вісімдесят сім

3. Провідміняйте складені порядкові числівники: триста сорок п'ятий, чотириста дев'яносто третій, дев'ятсот

двадцять перший, п'ятдесят восьмий

4. З поданими словосполученнями складіть речення, поясніть, у значенні яких частин мови виступає числівник один:

йшли один за одним; один брокер; одне підприємство; сидить один; одні слова; один на двох; в одному місті; один помножити на нуль; схожі одна на одну; одним поїздом: один день; один одному; одно-однісіньке

5. Перекладіть українською мовою. С IX по XIII в. Киев - важнейший и крупнейший центр

культуры восточных славян. В нем впервые появилась письменность, начато регулярное летописание, основаны первые библиотеки и школы, сооружены монументальные постройки: Десятинная церковь, Софийский собор, Золотые ворота, княжеские дворцы, украшенные мозаиками и фресками. Руками киевских златокузнецов созданы замечательные образцы прикладного искусства (газ.).

Вокруг Верхней лавры вместо деревянной ограды Д. В. Аксамитов возвел каменные стены с четырьмя башнями

- Кушника, Онуфрия (Палатной), Часовой (І698-І70І), Малярной (начало XVIII в.) и тремя церквями- Вознесенской (1695- 1698), Феодосиевской и Больничного монастыря (1696). Длина стен достигала 1190 м, толщина - около 3 м, высота

- 7м (История Киева).