Не можуть бути злочином

Варіанти відповідей:

- бездіяльність особи;

- дія особи;

- політичні переконання;

- наявність судимості.

6. Суспільно-небезпечне діяння може бути визнано злочином, коли воно вчинено

Варіанти відповідей:

- винно;

- умисно;

- безвинно;

- необережно.

7. Караність передбачає

Варіанти відповідей:

- обов’язкове застосування покарання;

- можливість застосування покарання;

- призначення покарання.

5.6. Нормативно-правові акти:

1.Конституця України

2.Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканість) № 9-рп/99 від 27 жовтня 1999 року.

3. Постанова ПВС № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

4. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Виправно-трудовий кодекс України.

5. Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р., в редакції від 11.06.2009 року.

6. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р., в редакції від 11.06.2009 року.

7. Закон України «Про попереднє ув’язнення» від 30 червня 1993 р., в редакції від 11.06.2009 року.

8. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 р., в редакції від 28.01.2005 року.

9. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р., в редакції від 30.12.2006 року.

10. Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» в редакції від 18 червня 1999 р., в редакції від 11.06.2009 року.

11. Закон України «Про державну таємницю» у редакції від 21 вересня 1999 р., в редакції від 21 травня 2008 року.

12. Закон України «Про громадянство» від 18 січня 2001 р., в редакції від 11.05.2007 року.

13. Закон України «Про біженців» від 21 червня 2001 р.

14. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджені указом Президента України від 10 січня 1993 р. № 198.

15. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966. Ратифікований Україною 19 жовтня 1973 р.

16. Постанова ПВС від 30.05.2008 р. № 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»

17. Постанова ПВС від 25 грудня 1992 р. № 12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності». В редакції від 3.12.1997 року.

18. Постанова ПВС від 7.02.2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини».

19. Постанова ПВС від 26.04.2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами».

20. Постанова ПВС від 27 лютого 1998 р. № 3 «Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами. В редакції від 27.03.2007 року.

21. Постанова ПВС від 3.06.2005 р. № 8 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил».

5.7. Рекомендована література:

Кривоченко Л.Н. Квалификация преступлений. – Харьков, 1983.

Кривошеий П.К. Преступление: Историческое исследование. – К., 1993.

Карцев А.И. Вопросы совершенствования норм о преступлении //Сов. гос. и право. – 1988. - №11.

Кудрявцев В.Н. Генезиз преступления. Опыт моделирования: Учеб. пособие для вузов. – М,: ФОРУМ-ИНФРА,1998.

Мальцев В. Малозначность деяния в уголовном праве //Законность, – 1999. - № 1.

Медведев A.M. Разграничение преступлений и административных проступков //Сов. гос. и право. – 1990. - №6.

Онгарбаев Е.А. Теоретические основы классификации преступлений в уголовном законе: Учеб пособ. – Караганда, 1992.

Тема 6. ПОНЯТТЯ І ПІДСТАВИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

1. Поняття кримінальної відповідальності.

2. Принципи кримінальної відповідальності.

3. Мета та функції кримінальної відповідальності.

6.1. Методичні вказівки.

1. Поняття кримінальної відповідальності

Студенти мають визначити, що завданням кримінального законодавства є запобігання злочинам, яке здійснюється шляхом визначення кола злочинів та покарань за них (ст. 1 КК). Метою покарання (ст. 50 КК) також визначено запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами.

Кримінальна відповідальність – різновидність юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину.

Підставами для притягнення до відповідальності є:

- наявність правової норми, що передбачає склад злочину;

- юридичний факт – вчинення злочину;

- наявність правозастосовного акта, що набрав чинності.

- Кримінальна відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну).

Позитивна юридична відповідальність – сумлінне виконання своїх обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.

Невчинення особою злочинів (правомірна поведінка) говорить про реалізацію положень кримінального закону у відповідності до його вимог. Дотримання громадянами вимог закону гарантує їм право на особисту недоторканність. Позитивна кримінальна відповідальність включає в себе об’єктивні та суб’єктивні ознаки. До об’єктивних слід відносити наявність кримінально-правових встановлень (дозволів та заборон) і відповідну їм (правомірну) поведінку суб’єкта. До суб’єктивних обов’язок суб’єкта діяти відповідно цим встановленням. Позитивна кримінальна відповідальність реалізується в рамках кримінально-правових відносин.

Ретроспективна кримінальна відповідальність –цеспецифічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються осудженням протиправного діяння та засудженням суб’єкта злочину, покладанням на останнього обов’язку витерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.

Негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність характеризується:

- наявністю кримінально-правових заборон;

- вчиненням діяння, передбаченого КК, що містить склад злочину;

- реальним перетерпінням заходів, передбачених КК (об’єктивні ознаки),

- обов’язком особи, яка вчинила діяння, передбачене КК, що містить склад злочину, піддатися заходам кримінально-правового характеру (суб’єктивна ознака).

Ознаки ретроспективної кримінальної відповідальності:

- державно-правовий примус;

- негативна реакція держави на правопорушення і суб’єкта, винного в його скоєнні;

- обов’язок правопорушника нести несприятливі наслідки за його протиправну поведінку.

2. Принципи кримінальної відповідальності

До принципів кримінальної відповідальності відносяться:

- відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру;

- законність,

- невідворотність,

- доцільність

- справедливість покладення юридичної відповідальності;

- гуманність

- своєчасність.

3. Мета та функції кримінальної відповідальності.

Мета кримінальної відповідальності – вияв її соціальної необхідності та ефективності. Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності:

- загальну превенцію правопорушення;

- покарання правопорушника;

- вплив на свідомість правопорушника;

- моральну перебудову особи;

- формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі;

- виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку.

Мета юридичної відповідальності, своєю чергою, визначає її функції.

Функції кримінальної відповідальності – головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб’єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення, Розрізняють такі види функцій кримінальної відповідальності:

- превентивну (попереджувальну);

- виховну;

- репресивну (каральну);

- компенсаційну (поновлювальну);

- сигналізаційну (інформаційну).

6.2. План семінарського заняття

1. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності. Поняття, ознаки, зміст.

2. Принципи кримінальної відповідальності.

3. Мета та функції кримінальної відповідальності.

4. Кримінально-правові відносини: Їх структура.

5. Кримінально-правові відносини і кримінальна відповідальність.

6. Підстави кримінальної відповідальності. Виникнення та припинення кримінальної відповідальності.

7. Реалізація кримінальної відповідальності.

6.3. Термінологічний словник.

Кримінальна відповідальність – різновидність юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину.

Позитивна юридична відповідальність – сумлінне виконання своїх обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою.

Ретроспективна кримінальна відповідальність – цеспецифічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризуються осудженням протиправного діяння та засудженням суб’єкта злочину, покладанням на останнього обов’язку витерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.

Мета кримінальної відповідальності – вияв її соціальної необхідності та ефективності. Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності:

Функції кримінальної відповідальності – головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб’єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення,

6.4. Навчальні завдання.

1. Користуючись текстом посібника визначте форми позитивної юридичної відповідальності.

2. Назвіть види ретроспективної відповідальності.

3. Назвіть ознаки ретроспективної кримінальної відповідальності.

4. Назвіть види мети кримінальної відповідальності.

5. Назвіть види функції кримінальної відповідальності.

6. Підготуйте реферат за темою «Види юридичної відповідальності. ЇЇ значення у формуванні правосвідомості громадян».

6.5.Завдання для перевірки знань.

1. В чому полягає завдання кримінальної відповідальності?

2. Яка мета покарання?

3. Що є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності?

4. Яка різниця між ретроспективною та позитивною юридичною відповідальністю?

5. Яка головна мета кримінальної відповідальності?

6. Які можна визначити функції кримінальної функції?

7. Що слід розуміти під функціями кримінальної відповідальності?

6.6. Нормативно-правові акти:

«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»: Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 р //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997 роки). – Сімферополь, 1998.

6.7. Рекомендована література:

Борзенков Г. Дифференциация ответственности по новому УК: нереализованные возможности //Законность. – 1997. - №10.

Звечаровский И.Э. Уголовная ответственность: понятие, виды, формы реализации: Учеб. пособие //Иркутск, гос. Университет, – Иркутск, 1992.

Кирись Б. Становление и изменение уголовных правоотношений Вестник Львовского ун-та. – Вып. 19. – Львов, 1980.

Мальков В. П. Субъективные основания уголовной ответственности //Государство и право. – 1995. - №1.

Ситковская О.Д Психология уголовной ответственности. М.:НОРМА,1998

Цепелев В.Ф. Уголовная ответственность иностранных граждан: Учеб. пособ. //Акад. МВД РФ. – М., 1992.

Коржанський М.Й. Соловій Я.І. Об'єктивні межі кримінальної відповідальності //УАВС, Наук. вісник. – К.,1998. – Вип,2.