Автор Швидко мчать до Даниїла

Царські вибрані гінці.

Царські гості страшно білі,

Ще живі, - а як мерці.

Де упевненість, де сила,

Де та радість, де той сміх,

Що недавно, мов на крилах

Підіймала гордо всіх.

До богів не кличуть мідних,

Срібних, цінних, золотих,

Бо в біді вони не здібні

Поряд стати перед них.

Як тривога – то до Бога, -

Недарма говорять так.

Не до мертвого – живого,

Коли в серці переляк.

Двері тихо заскрипіли,

Дрож проймає знову всіх,

Даниїл підходить сміло

І вітається до них.

Цар Даниїл, прошу, благаю,

Прочитай, що пише там.

До третини все, що маю

За твій труд тобі віддам.

Даниїл Слухай, царю, ні до чого,

Я безплатно послужу,

Що написано від Бога

Прочитать допоможу.

Мене, мене…

Автор Став читати.

Всі в напруженні стоять…

Даниїл О, мій царю, страшно знати,

Що слова в собі таять!

Бог підвів тобі рахунок,

Царству вже прийшов кінець,

Бо цінив ти більше шлунок,

Аніж власний свій вінець.

Текель… Зважений вагою,

Дуже легкий, царю ти,

І даремно сам собою

Вихваляєшся завжди.

Перес… Персам і мідянам

Розділяє царство Він.

Сонце вже тобі не встане

Завтра вранці на поклін.

Ти хвалив богів нікчемних,

Бога вічного хулив,

І одержав не даремно

Те, що в Нього заслужив

Автор А хіба ж не та гординя,

Не один і той же гріх,

Через всі йде покоління

До сучасників моїх.

“Ми – боги! Творці всесильні!”-

Пишуть, думають, кричать.

“Все нам вільно, все нам можна,

І під силу все піднять!”

І не думають, що

Голос Ісуса Досить!

Автор Скоро скаже Бог до них,-

Голос Ісуса Бо вже дух мій не виносить

Святотатство і ваш гріх!

Я прийду незабаром. Держи, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав! Об.3:11

Важливе запитання