Індекси ділової активності фондових та товарних бірж, сутність, різновиди, основні функції.

Біржові індекси ‑ це цифрові показники, котрі показують узагальнену інформацію про зміни курсів окремих цінних паперів, котрі котуються на біржі.

Біржові індекси використовують наступні функції:

• виступають регулятором короткотермінових коливань курсів цінних паперів;

• виконують функції барометра економічної системи в цілому, або певної групи галузей;

• слугують для укладення угод типу “за біржовими індексами”;

• відображають ділову активність на конкретній біржі.

Прийнято поділяти індекси на інтернаціональні, секторні та субсекторні:

- інтернаціональні індекси характеризують стан ринку поза національними границями (наприклад, Morgan Stanly Capital International, The World Index, North America, Europe 13, тощо);

- секторні інтегральні індекси характеризують стан внутрішньонаціонального ринку (наприклад, Standard and Poors -500, Nikkey-225, Value Line - 1700, тощо);

- субсекторні інтегральні індекси, котрі є обмеженою складовою частиною секторного індексу та характеризують динаміку акцій (наприклад, складові частини індексу Доу-Джонса: індустріальна, транспортна та комунальна).

Виділяють наступні методи обчислення біржових індексів:

• методики обчислення базовані на звичайних середніх арифметичних (наприклад, The Dow Jones Averages);

• методики обчислення базовані на середніх арифметичних зважених (наприклад, Standard and Poor - 500);

• методики обчислення базовані на середніх геометричних (наприклад, Value Line - 1700).

Всього в світі існує близько 200 видів біржових індексів, які можуть відображати як стан економіки в цілому, так і економічне становище окремих секторів економіки. За ними укладаюься біржові угоди, зокрема, виписуються опціони та емісуються ф’ючерсні контракти, виписуються опціони на ф’ючерсні контракти.